Після 4 березня 2027 року українці в Німеччині більше не зможуть покладатися лише на тимчасовий захист за §24 Закону про перебування. Німеччина вже підтвердила, що дозволи на проживання для українців, чинні станом на 1 лютого 2026 року, автоматично продовжені до 4 березня 2027 року, але далі йтиметься вже не про нове “автоматичне продовження через війну”, а про перехід на іншу правову підставу — роботу, навчання, сім’ю або гуманітарний статус.

Саме тому 2026 рік і початок 2027-го для українців у Німеччині стає часом не чекати, а готуватися. Для одних реальним маршрутом стане робочий дозвіл, для інших Ausbildung, навчання в університеті, сімейне возз’єднання або гуманітарний кейс. Універсального сценарію немає, але є спільне правило: чим раніше людина визначить свій шлях і почне збирати докази, тим вищі її шанси залишитися в країні законно.

§24 діє до 2027 року, але це вже не “постійний місток”

Статус тимчасового захисту в Німеччині і далі дає ключову перевагу: він дозволяє працювати. Офіційний ресурс Germany4Ukraine прямо вказує, що українці з дозволом за §24 можуть бути працевлаштовані в Німеччині, а сам дозвіл наразі чинний до 4 березня 2027 року.

Сам по собі §24 не перетворюється автоматично на довгостроковий або постійний статус. Після завершення режиму тимчасового захисту людині потрібна нова підстава для перебування. Саме тому все частіше в центрі уваги опиняється не питання “чи продовжать §24 ще раз”, а питання “на який статус переходити далі”.

Чиатйте також: Німеччина не введе окремий статус для українців: як легалізуватися після тимчасового захисту

Робота: головний шлях для тих, хто може працювати

Для більшості українців у Німеччині найреалістичніший сценарій після §24 це перехід на дозвіл на проживання для роботи. 

І тут важливо одразу розвінчати один із найпоширеніших міфів: не кожен робочий ВНЖ вимагає зарплату “мінімум 4 500 євро на місяць”.

Для кваліфікованих працівників за §§18a і 18b AufenthG потрібні визнана професійна або вища освіта, а також конкретна пропозиція роботи. Для людей старших за 45 років, які вперше приїжджають на роботу до Німеччини, діє окрема вимога: річна зарплата зазвичай має становити щонайменше 55 770 євро брутто у 2026 році, якщо людина не може довести достатнє пенсійне забезпечення. Але ця умова стосується саме певних трудових дозволів для першого в’їзду, а не всіх можливих шляхів для українців, які вже перебувають у Німеччині під тимчасовим захистом.

Читайте також: У Німеччині стало складніше отримати Blue Card при переході з тимчасового захисту

Для тих, хто має визнану кваліфікацію і реальний контракт із роботодавцем, це все одно один із найсильніших маршрутів. Тим більше, що такі дозволи можуть вести до постійного проживання: офіційний портал Make it in Germany зазначає, що за дозволом для кваліфікованої роботи в певних випадках можна претендувати на settlement permit уже після трьох років, а за дозволом для “professionally experienced workers” — за загальним правилом після п’яти років.

Окремий варіант EU Blue Card. Це маршрут для тих, хто має вищу освіту або, в окремих випадках, достатній ІТ-досвід, а також кваліфіковану роботу в Німеччині. 

У 2026 році базовий зарплатний поріг для Blue Card становить 45 934,20 євро брутто на рік. Саме цей тип дозволу залишається одним із найшвидших шляхів до постійного статусу: settlement permit можна отримати вже через 27 місяців, а з мовою на рівні B1 — через 21 місяць. Як отримати блакитну карту, читайте в матеріалі Як українцям отримати Блакитну карту ЄС.

Є і ще один робочий маршрут для professionally experienced workers за §19c у поєднанні з §6 BeschV. Він підходить не лише людям із формальною вищою освітою, а й тим, хто має сильний професійний досвід. Але тут теж є чіткий мінімальний зарплатний поріг: 45 630 євро брутто на рік у 2026 році, а для людей 45+ — знову ж таки стандартно діє вимога 55 770 євро або доказ належного пенсійного забезпечення. Тому цей шлях реальний не для всіх, а радше для фахівців із добрим досвідом і конкурентною пропозицією на ринку.
Читайте також: Aktivrente: нова можливість для працюючих пенсіонерів у Німеччині з 2026 року

Водночас не варто применшувати значення й “звичайної” стабільної роботи з нижчою зарплатою. Для людей, які вже кілька років живуть у Німеччині, офіційне працевлаштування, сплата внесків, соціальне страхування і доведена інтеграція часто стають не менш важливими, ніж сам розмір доходу. Особливо якщо йдеться не про Blue Card, а про інші комбіновані маршрути, через інтеграцію, гуманітарні підстави або подальший перехід після Ausbildung.
Читайте також: Чи зможуть українські пенсіонери залишитися в Європі після завершення тимчасового захисту

Ausbildung: один із найреалістичніших шляхів перекваліфікації

Для багатьох українців, які не можуть швидко перейти на кваліфіковану роботу за дипломом, професійне навчання в Німеччині це є одним з найпрактичніших варіантів. 

Дозвіл на проживання для vocational training передбачений для тих, хто має місце на Ausbildung. Федеральний портал Make it in Germany називає це окремим легальним маршрутом.

Перевага такого шляху в тому, що він не вимагає одразу високої зарплати, а після завершення Ausbildung дає можливість перейти на робочий ВНЖ. Крім того, під час дуального професійного навчання люди вже отримують щомісячну оплату. У 2026 році мінімальна винагорода для першого року Ausbildung становить 724 євро на місяць, а далі зростає.

Читайте також: Вступ до Berufsschule у Німеччині у 2026 році

Саме тому для українців, які хочуть залишитися в Німеччині після §24, Ausbildung часто стає не “запасним варіантом”, а реальним входом у систему, особливо в сферах догляду, технічних спеціальностей, логістики, ремесел, гастрономії чи адміністративної роботи.

Навчання в університеті: шлях не лише для молодих

Ще один легальний маршрут — студентський дозвіл на проживання. Для нього потрібен вступ до університету або Fachhochschule і фінансове забезпечення проживання. У 2026 році для цього можна, зокрема, використати блокований рахунок із сумою 11 904 євро на рік, або ж інші форми підтвердження фінансування, наприклад декларацію про зобов’язання.

Цей варіант не обмежений лише віком 18–25. У німецькій системі не існує формальної заборони на вступ у 30+, 40+ чи пізніше, якщо людина справді навчається, перекваліфіковується або здобуває нову освіту. 

Після завершення навчання можна переходити на дозвіл для пошуку роботи або одразу на робочий дозвіл, якщо є контракт.

Саме тому для частини українців, які втратили професійну опору через війну, університет або прикладна магістратура можуть бути не тимчасовою паузою, а новою міграційною стратегією.

Самозайнятість і бізнес: можливість для меншості, але вона існує

Маршрут через §21 AufenthG залишається відкритим для тих, хто хоче вести бізнес або працювати як самозайнята особа. Але це не “просте оформлення ФОП”, а окрема міграційна категорія. Федеральний портал Німеччини зазначає, що тут потрібно довести економічний інтерес у Німеччині та позитивний вплив бізнес-проєкту на економіку. Дозвіл спочатку видається до трьох років, а потім може бути продовжений, якщо бізнес життєздатний і людина може забезпечувати себе та свою сім’ю.

На практиці цей шлях реалістичний для відносно невеликої частини українців — насамперед тих, хто вже має підприємницький досвід, клієнтів, фінансову базу й чіткий бізнес-план.

Сімейні підстави: іноді найпростіший, але не універсальний варіант

Для тих, хто має близькі родинні зв’язки в Німеччині, гарною ідеєю може бути сімейне возз’єднання. Якщо йдеться про шлюб або зареєстроване партнерство з громадянином Німеччини, громадянином ЄС або власником певного стабільного статусу, сімейний дозвіл може стати прямою підставою для проживання. Федеральний портал Make it in Germany окремо роз’яснює правила для возз’єднання подружжя та дітей.

Щодо батьків дорослих дітей ситуація складніша. У німецькому праві це не “звичайний масовий маршрут”, а радше індивідуальні випадки, коли є сильна залежність від догляду, тяжкий стан здоров’я або інші особливі обставини. 

Тобто це працює не як стандартна процедура “батьки до дітей”, а частіше як комбінація сімейних і гуманітарних аргументів. Саме тому в таких справах особливо важлива персональна консультація з міграційним юристом або профільною Beratungsstelle.

Гуманітарні дозволи: ключовий шлях для вразливих людей

Для українців, які не мають високого доходу, не можуть швидко перейти на кваліфіковану роботу, є старшими за 45 років, мають хронічні хвороби або не можуть безпечно повернутися, особливе значення мають гуманітарні параграфи Закону про перебування.

Насамперед це §25(4) і §25(5) AufenthG. Вони дозволяють надати дозвіл на проживання, якщо подальша присутність у Німеччині є необхідною через невідкладні гуманітарні або особисті причини, або якщо виїзд фактично чи юридично неможливий у найближчому майбутньому. Закон прямо не прив’язує ці норми до високої зарплати. Для українців це може бути важливим, якщо є серйозна хвороба, потреба в лікуванні, залежність від догляду, відсутність безпечних умов повернення, окупація рідного регіону чи інші обставини, які роблять виїзд непропорційно жорстким.

Ще один інструмент — §23a AufenthG, так звана Härtefallregelung. Через комісії у справах про виняткову жорсткість федеральні землі можуть рекомендувати надати людині дозвіл на проживання, якщо її повернення виглядало б явно несправедливим. Це складний шлях, який не працює автоматично, але саме він часто стає останньою правовою опорою для найбільш вразливих людей, тяжкохворих, глибоко інтегрованих, тих, хто вже багато років фактично живе в Німеччині або має тут дітей, які повністю вбудувалися в систему.

§25b: не “автомат після кількох років”, а інструмент для тих, хто реально інтегрувався

Окремо варто говорити про §25b AufenthG, який часто згадують у чатах як нібито “швидкий шлях для всіх українців після кількох років”. 

Насправді це не автоматична схема. Це дозвіл для людей, які можуть довести сталу інтеграцію: тривале проживання, участь у житті країни, мову, відсутність серйозних порушень, а також хоча б перспективу самозабезпечення. 

Закон при цьому дозволяє пом’якшення, якщо людина не може виконати окремі вимоги через вік, хворобу або інвалідність.

Саме тому офіційна робота, навіть не дуже високооплачувана, може мати велике значення. Для людей у сферах Pflege, Reinigung, Logistik чи сервісу стабільний контракт, сплата внесків, курси мови й відсутність залежності від допомоги можуть бути важливішими за гучну назву посади. Проблема лише в тому, що §25b — це завжди індивідуальна оцінка, а не право “за замовчуванням”.

Політичний притулок і міжнародний захист: не масовий сценарій, а індивідуальний

Ще раз нагадаємо, що хоч для більшості українців під §24 шлях через asyl і не був основним, проте він залишається можливим лише там, де є особисті ризики: переслідування, політична діяльність, журналістська робота, належність до певної групи, або ж індивідуально доведений високий ризик серйозної шкоди в конкретному регіоні України. У таких випадках може йтися про asylum, refugee status або subsidiary protection, але саме як про індивідуальний, а не колективний захист.

Тобто для більшості людей під §24 це не “запасний універсальний вихід”, а окремий маршрут, який працює лише тоді, коли ризики справді персоналізовані й можуть бути доведені.

Що робити вже зараз: практичний чек-лист

Найбільша помилка це чекати, доки закінчиться §24, і лише тоді почати думати про наступний крок. Насправді переходом варто займатися щонайменше за 6–12 місяців до завершення чинного статусу.

Перший крок — реалістично обрати маршрут. Якщо у вас є шанси на роботу за кваліфікацією, варто думати про §§18a, 18b, Blue Card або маршрут через визнання диплома. Якщо кваліфікацію складно підтвердити, але є мотивація до перекваліфікації, сильним варіантом може бути Ausbildung. Якщо є близькі родинні зв’язки то варто перевіряти сімейне возз’єднання. 

Другий крок — збирати докази вже зараз. Йдеться про трудові договори, відомості про зарплату, довідки про Sozialversicherung, сертифікати мовних курсів, документи про Ausbildung чи університет, медичні висновки, довідки про інвалідність, документи про життєву ситуацію в Україні, шкільні довідки дітей, рекомендації від роботодавців, підтвердження участі в громадських організаціях або локальному житті.

Третій крок — звертатися по консультацію. Окрім Ausländerbehörde, у Німеччині працює широка мережа безкоштовних міграційних консультацій, зокрема Caritas, Diakonie, DRK та інші місцеві Beratungsstellen. Для питань визнання кваліфікації діє офіційний портал Anerkennung in Deutschland, який пояснює процедуру й доступний також для біженців.