У Німеччині дедалі більше українців, які перебувають під тимчасовим захистом за §24 Закону про перебування, стикаються з відмовами при спробі перейти на Blue Card (§18g AufenthG). Водночас іншим заявникам у схожій ситуації дозвіл усе ж таки видають. На перший погляд, це виглядає як суперечлива або навіть хаотична практика, однак юристи пояснюють, що причина полягає в юридичному конфлікті між нормами закону та адміністративними роз’ясненнями федеральної влади.

Що каже закон

Формально позиція багатьох міграційних відомств (Ausländerbehörde) ґрунтується на §19f Закону про перебування. У ньому зазначено, що Blue Card не може бути видана особам, які перебувають у режимі тимчасового захисту, або тим, чия процедура надання такого захисту ще не завершена.

Саме на цю норму посилаються чиновники, коли відмовляють у переході з §24 на §18g, аргументуючи рішення тим, що тимчасовий захист сам по собі блокує можливість отримання Blue Card. З формально-правової точки зору ця позиція має підстави, адже §19f є нормою федерального закону.

Позиція Міністерства внутрішніх справ

Водночас існує інше тлумачення. У роз’ясненнях Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини, оприлюднених у серпні 2025 року в межах імплементації рішень Ради ЄС щодо українців, зазначено, що перебування за §24 не повинно автоматично блокувати перехід на інші види дозволів на проживання.

Зокрема, міністерство вказує, що громадяни України можуть подаватися на трудові дозволи, включно з Blue Card, за умови виконання всіх вимог відповідного параграфа. Також адміністративним органам рекомендовано не вимагати виїзду з Німеччини та повторної візової процедури, якщо перехід відбувається всередині країни.

Саме на ці роз’яснення спираються ті Ausländerbehörde, які погоджуються на зміну статусу з §24 на §18g.

Чому практика різниться

У результаті в Німеччині сформувалася подвійна адміністративна практика. Частина міграційних відомств керується виключно буквальним тлумаченням закону і відмовляє автоматично. Інші — враховують позицію Міністерства внутрішніх справ і допускають перехід. Формально обидві сторони мають аргументи. Закон має вищу юридичну силу, але водночас адміністративні роз’яснення відображають офіційну позицію федеральної влади, якою керуються землі.

Хто має більше шансів отримати Blue Card

Практика показує, що вирішальним фактором часто є реальна відповідність заявника вимогам Blue Card, а не сам факт перебування під тимчасовим захистом. Значно вищі шанси на позитивне рішення мають ті, хто:

• отримує заробітну плату, що перевищує встановлені пороги для Blue Card
• працює за дефіцитною або висококваліфікованою спеціальністю
• має стабільний трудовий договір
• демонструє інтеграцію в німецький ринок праці, зокрема знання мови.

У таких випадках міграційні органи нерідко доходять висновку, що перехід відповідає економічним інтересам країни та цілям міграційної політики, навіть попри формальні обмеження.

Що робити у разі відмови

Фахівці з міграційного права радять не сприймати відмову як остаточну. Серед можливих кроків — повторна подача заяви з детальнішим обґрунтуванням, пряме посилання на роз’яснення Міністерства внутрішніх справ або залучення адвоката з міграційного права.