У Німеччині добробут дитини  ключовий пріоритет. Особливо для українських родин, які перебувають під тимчасовим захистом, важливо розуміти, як працює система захисту неповнолітніх та як уникнути непорозумінь із соціальними службами. Jugendamt – відомство у справах молоді – втручається лише в разі реальної загрози для дитини. Вилучення з родини відбувається лише за рішенням суду і вважається крайньою мірою, коли всі інші спроби допомоги вичерпані.

Jugendamt розглядає кожен випадок індивідуально. Його основна мета – не карати батьків, а зберегти сім’ю, якщо це можливо, та забезпечити безпеку дитини. Тому навіть при наявності проблем орган намагається насамперед надати підтримку родині, а не одразу звертатися до примусових заходів.

Юридичні основи діяльності Jugendamt

Jugendamt діє на основі:

• §1666 Цивільного кодексу Німеччини (BGB) – дозволяє суду втручатися, якщо здоров'я або добробут дитини під загрозою.
• SGB VIII (Соціальний кодекс) – регулює обов’язки служби у справах молоді, зокрема стаття §8а зобов’язує реагувати при підозрі на загрозу.
• Grundgesetz (Конституція Німеччини) – стаття 6 (2) визначає, що держава має наглядати за вихованням дитини, коли це необхідно.

Jugendamt не має права самостійно вилучити дитину назавжди – це рішення приймає лише сімейний суд. Права дитини розглядаються як першочергові, незалежно від національності чи статусу родини. Усі дії відбуваються відповідно до принципів пропорційності та інтересів дитини. Якщо є можливість усунути проблему без примусових заходів, служба завжди обирає саме цей шлях.

Причини втручання Jugendamt

Втручання можливе у випадках:

• Фізичного або психологічного насильства
• Сексуальних посягань або експлуатації
• Занедбаності, неналежного догляду чи недоїдання
• Відмови батьків від необхідної допомоги (медичної, психологічної)
• Нездатності батьків забезпечити безпечне середовище через залежності, психічні розлади, домашнє насильство, безпритульність

Варто зазначити, що сам факт складного становища родини не є автоматичною підставою для втручання. Якщо батьки дбають про дитину та готові взаємодіяти з органами – служба буде підтримувати, а не карати. Наприклад, життя у гуртожитку або відсутність власної кімнати у дитини не є критерієм ризику, якщо дитина нагодована, доглянута і почувається в безпеці.

Як розпочинається перевірка

Jugendamt отримує сигнали від:

• Сусідів або знайомих (у тому числі анонімно)
• Вчителів, вихователів, шкільних соціальних працівників
• Лікарів, медичних закладів
• Поліції або служб, що спостерігають за родинами в гуртожитках
• Самієї дитини або її родичів

Згідно з §8a SGB VIII, Jugendamt зобов’язаний реагувати навіть на непрямі сигнали, якщо підозрюється неблагополуччя. Проте перевірка не означає автоматичного покарання. У більшості випадків вона завершується рекомендаціями або пропозицією допомоги.

Етапи втручання Jugendamt

1. Первинна оцінка сигналу – аналіз інформації та визначення ступеня загрози.
2. Візит додому – фахівці оцінюють умови, спілкуються з дитиною і батьками.
3. Збір документів і додаткових свідчень – школа, лікар, довідки, інші служби.
4. Оцінка небезпеки – колегіальна оцінка рівня загрози для дитини.
5. План підтримки (Hilfeplan) – при добровільній співпраці родина отримує допомогу.
6. Судове втручання – якщо батьки не співпрацюють або ситуація критична.
7. Екстрене вилучення (Inobhutnahme) – при прямій загрозі життю дитини без попереднього рішення суду.

Jugendamt може ініціювати судове обмеження батьківських прав, але остаточне рішення завжди ухвалює сімейний суд. У кожному випадку розглядається можливість повернення дитини до сім’ї після усунення небезпеки.

Рекомендації для українських батьків

Щоб уникнути втручання соціальних служб, дотримуйтесь наступних порад:

• Не застосовуйте фізичних покарань або психологічного тиску. У Німеччині це заборонено законом.
• Стежте за чистотою і безпекою в оселі. Дитина повинна мати окреме спальне місце, одяг, доступ до їжі.
• Забезпечте регулярне відвідування школи. Навчання обов’язкове. Прогули — підстава для перевірки.
• Не залишайте малих дітей без нагляду. Дітей до 10 років не можна залишати самих вдома навіть на короткий час.
• Користуйтеся медичними послугами. Проходьте профілактичні огляди (U1–U9), щеплення.
• Спілкуйтесь з соціальними службами відкрито. У разі візиту — впустіть працівників, покажіть готовність до співпраці.
• Пояснюйте дитині її права і правила поведінки у Німеччині. Вчіть поваги до правил і відкритого діалогу.

Батьки також повинні дбати про власний емоційний стан. Якщо мама або тато перебувають у глибокій депресії чи постійно стресують, це позначається на дитині. У таких випадках краще вчасно звернутись за психологічною допомогою. В Німеччині діють численні програми підтримки для українських біженців, і звернення по допомогу не буде вважатися слабкістю чи «поганим сигналом» для служб – навпаки, це ознака відповідальності.

Важливі особливості для українських біженців

• Культурні відмінності можуть спричинити непорозуміння. Те, що прийнятне в Україні у Німеччині може бути підставою для втручання.
• Мовний бар’єр – часта причина конфліктів. Завжди просіть перекладача (усний або телефонний супровід).
• Психологічний стан після війни. У Німеччині є безкоштовна допомога українцям (психологи, групи підтримки).
• Умови гуртожитків та центри для біженців. Якщо житлові умови складні, звертайтесь до адміністрації – соціальні служби можуть допомогти переселитися.
• Юридично вилучення дитини не анулює батьківські права в Україні. Але може обмежити опіку на території Німеччини.

Корисні ресурси

• Helpline Ukraine (українською мовою): 0800-500-225-0
• Номер довіри для дітей: 116111
• BMFSFJ – Федеральне міністерство у справах сім’ї

Jugendamt — це не ворог, а інституція, яка діє в інтересах дитини. Для українських родин, які пройшли через війну і переміщення, найважливіше — бути відкритими, проактивними та інформованими. Дотримання базових стандартів життя, виховання без насильства і взаємодія з місцевими органами допоможуть уникнути втручання і гарантувати безпечне дитинство.

🔎 Матеріал підготувала команда Relocate.to!