Понад 220 тисяч українських дітей та підлітків на початку 2025 року вже відвідують школи в Німеччині. Для дітей до 16 років усе зрозуміло: відвідування школи є обов’язковим, і система автоматично забезпечує місце. Але для підлітків 16–17 років, які вже мають базову або навіть повну середню освіту, вибір складніший. Вони можуть залишитися в школі, піти на професійну освіту або зосередитись на інтенсивному вивченні німецької. У кожному випадку є нюанси, які потрібно знати.
Продовження навчання у школі: Abitur як ключ до університету
Найпростіший і найстабільніший варіант – це продовжити навчання у німецькій школі в так званих старших класах (Oberstufe). Це дозволяє здобути німецький атестат – або середній (наприклад, Mittlerer Schulabschluss після 10 класу), або повний – Abitur, який визнається всіма університетами Європи. Якщо український школяр має свідоцтво про 9 або 11 клас, його зараховують до відповідного німецького класу після співбесіди або тестування. Атестат з України, після офіційного визнання, зазвичай прирівнюється до Realschulabschluss – це відкриває шлях або до старших класів, або до професійної освіти.
Перевага шкільного навчання – не лише академічна. Підлітки отримують щоденне мовне середовище, соціалізацію з німецькими однолітками, а також інтенсивну мовну підтримку у вигляді підготовчих класів (Willkommensklassen) та додаткових занять. У 2023 році 84% українських учнів у Німеччині вже навчались у звичайних класах, а не лише на мовних курсах – тобто процес інтеграції відбувається активно. Якщо учень планує вступати до вишу або ще не визначився з професією, продовження навчання в школі – це надійна інвестиція у майбутнє.
Berufsschule й Ausbildung: шлях до професії та фінансової самостійності
Інший варіант – професійна освіта через систему Berufsschule. Це дуже популярна форма навчання у Німеччині, яка поєднує навчання у класі з роботою у компанії (Ausbildung). Наприклад, можна стати IT-фахівцем, медсестрою, електриком або кухарем – список спеціальностей величезний. Уже під час навчання учень отримує стипендію, а після завершення має диплом фахівця, що відкриває шлях до постійної роботи.
Українські підлітки мають ті самі права на вступ до Berufsschule, що й німецькі. Єдине обмеження – знання мови. Щоб знайти фірму, яка погодиться взяти учня на Ausbildung, потрібно хоча б базове володіння німецькою (B1 і вище). Саме тому для багатьох хорошим проміжним етапом стає спеціальна програма підготовки – наприклад, Berufsintegrationsklassen або Berufsvorbereitungsjahr. Вона триває рік-два і дозволяє не лише підтягнути мову, а й познайомитись із системою освіти, зробити пробне стажування. У Баварії, наприклад, діє програма для молоді 16–21 років, яка допомагає підготуватися до професійного навчання, не втрачаючи темпу.
Після завершення Ausbildung учень може одразу почати працювати або продовжити навчання. Існують спеціальні програми, які дозволяють після кількох років професійної практики вступати навіть до вищих навчальних закладів. Такий шлях підходить тим, хто вже має уявлення про свою майбутню професію і хоче якнайшвидше стати фінансово незалежним.
Інтеграційні курси: коли мова – головний бар’єр
Для багатьох українців першочерговою проблемою після переїзду є незнання мови. Саме для цього існують інтеграційні курси – державні програми, що поєднують навчання німецької з ознайомленням із правами, законами та культурою країни. Стандартний курс складається з 700 уроків, з них 600 – мова, 100 – орієнтаційна частина. Курси безкоштовні, а з 2023 року дозволено також повторно пройти додаткові 300 годин, якщо не вдалося одразу досягти рівня B1.
Для молоді є окрема програма – Jugendintegrationskurs. Вона триває довше, передбачає більше практичних занять, екскурсій, знайомств з підприємствами. Такі курси – чудовий варіант для тих, хто щойно приїхав, має слабке знання мови, але ще не готовий повноцінно вчитись або працювати. Курси не замінюють школи (особливо якщо вам ще не виповнилось 16), але можуть стати мостом до інших освітніх варіантів.
Інтеграційний курс не видає диплома, проте знання мови, підтверджене сертифікатом рівня B1, – ключ до будь-яких наступних кроків: вступу до училища, отримання роботи чи навчання у ВНЗ. Якщо ваша ціль – швидко адаптуватися, саме з інтеграційного курсу варто почати.
Що обрати українському підлітку?
Якщо узагальнити, то для більшості українських підлітків, які щойно приїхали до Німеччини або ще не впевнені у своїх планах, найкращим буде продовження навчання в школі. Це безкоштовно, це дає атестат, визнається в університетах, і головне – залишає час на адаптацію та вдосконалення мови. Якщо ж підліток вже має базову освіту, вільно володіє німецькою або принаймні готовий до інтенсивної підготовки – варто подумати про Ausbildung. Це практичний шлях до професії і фінансової стабільності. Інтеграційний курс, своєю чергою, буде хорошим першим кроком або допоміжним інструментом для підвищення мовної впевненості.
У кожному випадку рішення варто приймати індивідуально. Важливо враховувати не лише документи, а й емоційний стан дитини, її плани, рівень мови і доступні можливості в конкретній громаді. Консультація з Jobcenter або шкільними органами допоможе зорієнтуватися. І пам’ятайте: кожен шлях відкриває свої перспективи, а система у Німеччині створена так, щоб підлітки не залишалися без варіантів.
Де шукати допомогу
Для отримання місця в школі або на курсах варто звертатися до місцевого відділу освіти (Schulamt), центру зайнятості (Jobcenter), соціального працівника або найближчого Jugendmigrationsdienst. Саме ці структури координують освітні маршрути та надають направлення на курси. Багато шкіл та училищ мають сайти із детальними поясненнями, а національні джерела – handbookgermany.de, bamf.de, cedefop.europa.eu – регулярно оновлюють інформацію для новоприбулих.
Матеріал підготувала команда Relocate.to! Ми регулярно оновлюємо інформацію про освіту, роботу, документи й адаптацію, спираючись лише на перевірені джерела та офіційні дані. Якщо вам була корисною ця стаття – поділіться нею з тими, хто також шукає шлях до якісної освіти в Німеччині.
