Навчатися у Німеччині не є міфом. Українці з тимчасовим захистом мають ті самі можливості, що й громадяни ЄС: безкоштовна освіта у державних університетах, доступ до гуртожитків, грантів і студентських пільг. Звісно, все тут побудовано на чіткому порядку, документах і дедлайнах, але якщо розібратися, система досить зрозуміла. Нижче я описала ключові моменти. 

Як працює система освіти

Шкільна освіта в Німеччині починається з шести років і обов’язкова для всіх, хто легально проживає в країні. Це стосується й українських дітей. Після реєстрації у комуні треба звернутися до місцевого Schulamt – саме там визначають, у яку школу потрапить дитина. Якщо німецька мова ще слабка, дитину зараховують до “міжнародного класу”, де вона спочатку вивчає мову та адаптується до нової системи.

Після школи підлітки можуть або продовжити навчання у старшій школі, або вступити до професійних училищ – Berufsschule. Це місцевий аналог коледжів, де навчають практичних професій, і туди охоче беруть українських підлітків від 15-16 років.

Вища освіта

У Німеччині понад 400 університетів, більшість із них – державні. Для українців навчання в таких закладах безкоштовне, потрібно лише сплачувати семестровий внесок – у середньому 250–350 євро на пів року. 

Є два шляхи вступу. Якщо ви закінчили школу в Україні, то через різницю у програмах (11 і 13 класів) ви можете вступати до німецького університету лише після двох курсів українського вишу. Інший варіант – пройти підготовчий курс Studienkolleg, який триває рік. Там навчають німецької, профільних предметів і готують до вступного іспиту (Feststellungsprüfung).

Подати документи можна через платформу Uni-Assist або безпосередньо до університету. Знадобляться атестат, перекладені копії, сертифікат мови (Goethe-Zertifikat, TestDaF або DSH), мотиваційний лист і паспорт. Більшість університетів приймає документи двічі на рік – приблизно до середини липня або до середини січня.

Мова і адаптація

Більшість програм бакалаврату – німецькою. Магістерських програм англійською стає більше, але якщо ви плануєте залишитися в країні надовго, знання німецької все одно знадобиться. Для вступу потрібен рівень не нижче B1, а краще B2-C1. Курси можна пройти у Volkshochschule (місцеві громадські школи), де для українців часто діють знижки або безкоштовні місця.

На практиці багато студентів починають навчання з базовим рівнем, а далі швидко підтягуються. Університети пропонують мовні курси прямо на кампусі, а викладачі досить лояльні до іноземців.

Вартість життя і допомога

Навчання безкоштовне, але життя – ні. У середньому студент витрачає 900–1200 євро на місяць, залежно від міста. У Мюнхені та Франкфурті дорожче, у Дрездені, Лейпцигу чи Ерфурті – помітно дешевше. Найдешевший варіант житла – гуртожиток (Wohnheim) через Studentenwerk, але черги великі, тому варто подаватися завчасно.

Для українців доступні стипендії:

• Deutschlandstipendium – 300 євро на місяць;
• DAAD – різні програми для бакалаврів, магістрів і дослідників;
• Konrad-Adenauer-Stiftung, Rosa-Luxemburg-Stiftung, Friedrich-Ebert-Stiftung – фонди, які підтримують студентів залежно від спеціальності та соціальних умов.

Також діє фінансова підтримка від держави – BAföG, яку можна отримати після кількох семестрів навчання або через спеціальні програми для біженців.

Що варто запам’ятати

Німеччина – це про порядок і планування. Якщо подати документи вчасно, підготувати переклади і сертифікат мови, усе пройде спокійно. Навчання справді безкоштовне, стипендій достатньо, а університети відкриті до співпраці. Найважчими є тільки перші кілька місяців, поки звикаєш до бюрократії та мови, а потім усе працює, як годинник.

Звертайте увагу на те, що умови можуть трохи різнитися, тому перед подачею обов’язково перевірте деталі на сайті університету або в Schulamt вашого міста!