Станом на 2025 рік у німецьких школах навчаються сотні тисяч дітей та підлітків з України, а питання вибору школи, мови навчання та визнання атестатів стає ключовим для довгострокових планів сім’ї. У цьому матеріалі команда Relocate.to пояснює, як влаштована шкільна система, як записати дитину до школи після приїзду, що таке інтеграційні класи, які опції є для старшокласників і чи реально поєднати німецьку школу з українською дистанційною освітою.

Як влаштована шкільна система Німеччини

Обов’язкова шкільна освіта (Schulpflicht) для дітей з України

Освіта в Німеччині належить до компетенції федеральних земель, але є кілька спільних принципів. Зазвичай Schulpflicht починається приблизно з шести років, залежно від дати народження та правил землі. Усі діти, які проживають у Німеччині й зареєстровані за місцем проживання, підлягають шкільному обов’язку, і це стосується також дітей з України з тимчасовим захистом.

За відвідування занять відповідають батьки. У разі систематичних пропусків школи без поважних причин можливі офіційні попередження та адміністративні штрафи. Водночас дитина має не лише обов’язок, а й гарантоване право на освіту. Навіть якщо сім’я ще не встигла повністю оформити всі документи, дитину зазвичай зараховують до школи, якщо є зареєстрована адреса проживання.

Основні ланки та типи шкіл

Структура шкільної системи може трохи відрізнятися між землями, але умовно вона виглядає так.

Початкова школа (Grundschule)
Діти відвідують початкову школу з першого по четвертий клас, а в Берліні та Бранденбурзі — з першого по шостий. Після цього вчителі дають рекомендацію щодо подальшого шляху: типу школи, який найкраще відповідає рівню знань, мотивації та мовним навичкам дитини. Думку батьків також враховують, але остаточне рішення залежить від правил конкретної землі.

Секундальна ланка I (Sekundarstufe I)
На цьому етапі починається розгалуження за типами шкіл. Вони можуть мати різні назви залежно від землі, але основна логіка приблизно одна.

• Hauptschule / Mittelschule / Werkrealschule – дає базову загальну освіту. Після дев’ятого або десятого класу підлітки зазвичай переходять до професійного навчання, Berufsschule або дуальної освіти (Ausbildung).
• Realschule – орієнтована на так званий «середній» рівень освіти (Mittlerer Schulabschluss). Після завершення є можливість продовжити навчання у Fachoberschule, Berufskolleg або перейти до старшої школи гімназії, якщо дозволяють оцінки та правила землі.
• Gymnasium – академічно орієнтована школа, яка готує до отримання Abitur, тобто атестата, що дає право вступу до університету.
• Gesamtschule / Gemeinschaftsschule / Sekundarschule – об’єднані школи, де діти різного рівня навчаються разом довше, а профільність і поділ на траєкторії відбуваються пізніше.

Секундальна ланка II (Sekundarstufe II)
До цієї ланки належать старші класи гімназії, професійні коледжі, Fachoberschule, Berufliche Gymnasien та інші варіанти. Саме тут учні отримують Abitur або інші кваліфікації, які можуть давати право вступу до університетів і університетів прикладних наук.

Що це означає для українських сімей

Дитина з України не зобов’язана продовжувати саме той «тип школи», який відповідає її класу в Україні. Її зарахують, орієнтуючись на вік, рівень німецької, попередню освіту та рекомендації вчителів. Перехід між типами шкіл, наприклад із Realschule до гімназії, в багатьох землях можливий, але залежить від результатів та мовного прогресу. Важливо бути готовими до того, що назви шкіл та моделі навчання можуть відрізнятися між землями, навіть якщо логіка загалом схожа.

Як записати дитину до школи після приїзду з України

Реєстрація в громаді та оформлення статусу

Зазвичай перший крок – реєстрація місця проживання (Anmeldung) у місцевому органі реєстрації населення. Паралельно або після цього оформлюється тимчасовий захист за §24 Закону про перебування. Як тільки сім’я зареєстрована за адресою, дитина потрапляє в поле зору місцевих шкільних органів і підпадає під Schulpflicht відповідно до правил землі.

На практиці в багатьох громадах дітей намагаються зарахувати до школи якомога швидше, навіть якщо всі питання зі статусом ще не закриті, особливо якщо сім’я вже фактично проживає за певною адресою.

Куди звертатися

У великих містах за організацію шкільних місць часто відповідає Schulamt або Schulverwaltungsamt. Саме туди перш за все звертаються сім’ї з дітьми, які щойно приїхали. Там пояснюють процедуру, дають анкети для заповнення, а потім направляють у конкретну школу.

У маленьких містах і громадах інколи можна звернутися безпосередньо до найближчої початкової школи або школи за місцем проживання. У будь-якому разі рішення про розподіл за школами приймається на місцевому рівні, і батькам важливо знати, що вони мають право ставити запитання та просити роз’яснення.

Документи, які зазвичай потрібні

Набір документів може різнитися, але, як правило, школа або Schulamt просять надати:

• документ, що посвідчує особу дитини (паспорт або ID-картку),
• свідоцтво про народження,
• підтвердження реєстрації місця проживання в Німеччині,
• за можливості – табель або виписку з української школи,
• підтвердження щеплення від кору або медичну довідку про протипоказання чи перенесену хворобу.

Якщо якихось документів немає, це не означає автоматичну відмову. Часто школи погоджуються зарахувати дитину, а відсутні папери донести пізніше. Найчутливіше питання зазвичай стосується саме щеплень від кору, оскільки для відвідування школи діє окремий закон.

Співбесіда та розподіл

Перед зарахуванням школу зазвичай цікавить не стільки формальний український клас, скільки реальний рівень дитини. Тому з батьками та учнем можуть провести коротку співбесіду: уточнити, скільки років дитина вчилася, які предмети давалися найкраще, чи є особливі освітні потреби, а також оцінити рівень німецької та англійської. Для підлітків додатково запитують про плани щодо професії або подальшої освіти.

За результатами співбесіди дитину або одразу зараховують до звичайного класу, або спочатку направляють у мовну, інтеграційну чи «вітальну» групу.

Інтеграційні та «вітальні» класи у 2025 році

Що це за класи і як вони працюють

Назви інтеграційних класів у різних землях відрізняються: це можуть бути Willkommensklasse, Vorbereitungsklasse, Intensivklasse чи Deutschförderklasse. Їх об’єднує головна мета – дати дитині з іншою рідною мовою інтенсивний курс німецької та допомогти адаптуватися до шкільного середовища.

Основний акцент робиться на німецькій як другій мові, а кількість учнів у таких групах, як правило, менша. Частину розкладу можуть складати інтеграційні проєкти, спорт, мистецтво, спільні заходи з іншими класами. З часом дитину починають «підключати» до окремих предметів у звичайних класах – спочатку на кілька годин, а потім дедалі більше.

У перші роки після 2022 року значна частина дітей з України навчалася майже повністю в таких класах. У 2024–2025 роках тенденція змінюється: все більше дітей переходять до регулярних класів, а інтеграційні групи використовуються як проміжний етап.

Чи зараховується рік в інтеграційному класі

Поширений стереотип, що рік у Willkommensklasse «не рахується», сьогодні вже некоректний. Відвідування інтеграційного класу зараховується як виконання шкільного обов’язку. Однак це не означає автоматичного переходу до наступного класу за віком.

Рішення приймається індивідуально: школа враховує мовний прогрес, рівень засвоєння матеріалу, психологічну готовність дитини та рекомендації вчителів. У багатьох випадках швидша інтеграція в звичайний клас з додатковою мовною підтримкою дає кращі результати, ніж довге перебування лише в окремій групі.

Для батьків важливо регулярно спілкуватися з класним керівником та вчителями німецької як другої мови, уточнювати можливий термін переходу і не соромитися ставити запитання.

Поєднання німецької школи та української дистанційної освіти

Після початку повномасштабної війни багато дітей продовжили навчання в українських школах онлайн. Німецькі органи в цілому не заперечують проти цього як додаткового навчання, але пріоритет залишається за виконанням Schulpflicht і інтеграцією в місцеву систему.

Німецька школа не може бути повністю замінена українською онлайн-програмою. Якщо дитина взагалі не відвідує уроки в Німеччині, це зазвичай вважається порушенням шкільного обов’язку, якщо тільки не оформлено спеціальний виняток. У деяких землях для старших класів існують окремі моделі, які дозволяють часткове звільнення від очної школи за умови навчання в українських програмах, але це завжди індивідуальне рішення й формальна процедура.

Тому, якщо сім’я планує поєднувати німецьку школу та українську дистанційну освіту, варто від початку чесно обговорити це з адміністрацією школи або Schulamt і разом знайти реалістичний варіант розкладу, щоб дитина не була перевантажена.

Старші класи, атестат і вступ до університету

Варіанти для підлітків 15–18 років

Для учнів старших класів питання шкільної траєкторії особливо важливе. Є кілька базових сценаріїв.

Перший варіант – продовжити навчання в німецькій школі до отримання місцевого шкільного свідоцтва: Mittlerer Schulabschluss, Abitur або іншої кваліфікації, яка відкриває шлях до Berufsschule, Ausbildung або університету. Цей шлях підходить тим, хто бачить своє майбутнє в Німеччині й готовий інвестувати час у мову та інтеграцію.

Другий варіант – завершити навчання в українській школі (онлайн чи офлайн при можливому поверненні), отримати український атестат і потім визнати його в Німеччині. У кожній землі є спеціальні служби, які оцінюють іноземні свідоцтва. Рівень визнання залежить від тривалості навчання, предметів, середнього балу й часто не дає автоматично «повноцінного» доступу до університету, а лише до певних типів навчальних закладів або через підготовчі програми.

Третій варіант – комбінувати німецьку школу й українську програму, щоб мати обидва документи. Це складний шлях, який вимагає високої мотивації від підлітка та хорошого планування навантаження, але інколи дає більшу гнучкість у майбутньому.

Визнання українських шкільних атестатів

Питання визнання українських атестатів вирішується не на федеральному, а на земельному рівні. Зазвичай учень або студент подає пакет документів до відповідної установи з визнання, яка перевіряє, на який рівень німецької системи приблизно відповідає український документ.

У багатьох випадках для повноцінного доступу до німецьких університетів від власників українських атестатів можуть вимагати додаткового року навчання в університеті, Studienkolleg або іншої підготовчої програми. Тому батькам і підліткам варто завчасно продумати, де саме дитина бачить свою подальшу освіту, і перевірити вимоги в конкретній землі чи університеті.

Українські суботні школи та двомовні ініціативи

Паралельно з державною системою освіти у багатьох німецьких містах розвиваються українські суботні школи та двомовні проєкти. Вони не замінюють виконання Schulpflicht, але допомагають підтримувати українську мову, культуру і зв’язок із програмами українських шкіл.

У великих містах – наприклад, у Франкфурті-на-Майні, Лейпцигу, Гамбурзі, Мюнхені, Берліні – діють суботні школи для дітей різного віку. Деякі з них працювали ще до 2022 року, інші виникли вже після початку повномасштабної війни. Частина таких шкіл намагається не лише проводити уроки мови та літератури, а й допомагати учням орієнтуватися в українських атестатах, ЗНО та можливому поверненні до України.

Приклади суботніх шкіл:

Ukrainische Samstagsschule „Sonne in den Händen“, Frankfurt am Main 

Ukrainische Samstagsschule „Namysto“, Leipzig 

Ukrainische Samstagsschule Hamburg

Schulverein Ukrainische Samstagsschule München e.V.
 

Цей матеріал має інформаційний характер, не є юридичною консультацією й не замінює індивідуальну пораду школи, Schulamt або консультаційних центрів для біженців. Правила й практика можуть відрізнятися залежно від федеральної землі та змінюватися з часом, тому перед ухваленням важливих рішень варто додатково перевіряти актуальну інформацію на офіційних німецьких ресурсах.

🔎 Матеріал підготувала команда Relocate.to! 

Збережіть цю статтю або поділіться з друзями!