У Північному Рейні — Вестфалії муніципалітети обмежують підтримку для громадян Румунії та Болгарії, які мало працюють. За рік понад тисячу людей отримали повідомлення про втрату права на допомогу та вимогу залишити країну.

Чому відмовляють мігрантам з Румунії і Болгарії

Міста Рурського регіону активно використовують норми європейського законодавства для боротьби з так званою соціальною міграцією.

За даними телерадіокомпанії WDR, найбільше випадків зафіксовано в Дуйсбурзі (556), у Гельзенкірхені – 506, Дортмунді – 116, Хагені – 3.

Загалом 1 181 громадянин Румунії та Болгарії позбавлений соціальних виплат та отримав розпорядження місцевої влади про виїзд через безробіття.

 У Гельзенкірхені встановлено чіткі правила: якщо дохід становить менше однієї третини від прожиткового мінімуму, трудові відносини є недійсними.

За словами Денніса Ребайна, мера Хагена, у місті живе приблизно сім тисяч вихідців із Румунії та Болгарії: понад 55% з них є клієнтами центру зайнятості, тож витрати становлять 10 млн євро на рік.

На думку держпосадовця, аби мати статус працівника та виплати, наразі треба працювати лише п’ять з половиною годин на тиждень. Він вважає, що цього недостатньо та закликає посилити вимоги Євросоюзу.

«Нам потрібна трудова міграція. Але цільова імміграція в системи соціального забезпечення, яка, безумовно, існує, викликає широке неприйняття», — зазначив Ребайн.

Ситуація в Північному Рейні може стати прецедентом для всієї Німеччини та інших країн ЄС, які стикаються з аналогічними викликами. Муніципалітети демонструють готовність жорстко застосовувати законодавство для захисту соціальних програм.