Литва стала однією з країн ЄС, яка найпослідовніше інтегрувала українських дітей у свою систему освіти. Після 2022 року держава не лише відкрила школи для українців, а й забезпечила мовну, соціальну та психологічну підтримку, зберігаючи при цьому високі стандарти інклюзивності. У 2025 році система адаптації дітей-біженців у Литві вважається однією з найефективніших у Європі й нижче команда Relocate.to пояснила чому.

Право на безкоштовну освіту

Українські діти з тимчасовим захистом мають ті самі права на освіту, що й громадяни Литви. Це закріплено як національним законодавством, так і європейською Директивою 2001/55/EC про тимчасовий захист.
Дошкільна, початкова та середня освіта для дітей з України є безкоштовною. Школи не можуть відмовити у зарахуванні через незнання литовської мови – навпаки, у кожному муніципалітеті діють адаптаційні класи та інтенсивні мовні курси.

За перші півтора року війни у литовських школах навчалося близько 12 тисяч українських учнів. Уряд розширив мережу освітніх закладів, найняв додаткових викладачів, зокрема носіїв української та російської мов, і створив умови для плавної інтеграції дітей у місцеві спільноти.

Адаптація та підтримка в школах

Система інтеграції побудована на поєднанні академічної та психологічної підтримки. У школах працюють логопеди, соціальні педагоги, психологи та куратори, які допомагають дітям адаптуватися після пережитого досвіду війни.

У багатьох школах навчання відбувається у змішаному форматі – литовською мовою з окремими предметами англійською або російською. У деяких регіонах діють школи для нацменшин, що дозволило швидше включити українських дітей у навчальний процес.

Позашкільні та соціальні програми

Литовська система підтримки дітей-біженців не обмежується формальною освітою. Міністерство соціального захисту та праці, муніципалітети та міжнародні партнери реалізують програми соціальної інтеграції, спрямовані на розвиток і адаптацію українських дітей.

Зокрема, фінансуються курси цифрової грамотності, мовні табори, гуртки, культурні обміни та проєкти, що зміцнюють соціальну згуртованість. У Вільнюсі, Каунасі та Клайпеді діють молодіжні центри, де українські підлітки можуть проводити дозвілля разом із литовськими ровесниками. Психологічна підтримка та консультації для дітей і батьків надаються безкоштовно в межах муніципальних програм.

Такі заходи сприяють не лише інтеграції, а й збереженню культурної ідентичності українських дітей у новому середовищі.

Вступ неповнолітніх випускників до університетів

Особливу увагу уряд і виші приділяють українським підліткам, які закінчили школу в Україні, але ще не досягли 18 років. Литовські університети приймають таких вступників на загальних підставах, за умови подання належно засвідчених документів.

Для вступу необхідно подати:

• український атестат про повну середню освіту з перекладом на англійську або литовську мову;
• сертифікат знання мови навчання (зазвичай англійська рівня B2 або проходження мовного курсу литовської);
• копію паспорта та документ, що підтверджує законне перебування в країні (ID тимчасового захисту або віза D для навчання).

Український атестат про повну загальну середню освіту (11 років) визнається у Литві як такий, що надає доступ до вищої освіти. Процедуру академічного визнання зазвичай проводить SKVC або, на підставі його рекомендацій, сам університет

Виїзд з України та переїзд до Литви

Українські громадяни віком від 16 років можуть самостійно виїжджати за кордон, якщо мають чинний закордонний паспорт. Проте для перетину кордону Литви неповнолітнім необхідна письмова згода батьків, завірена нотаріально. У документі слід вказати мету поїздки, терміни та контакт приймаючої сторони.

Фінансова підтримка та стипендії

Після завершення державної програми безкоштовного навчання у 2024 році українські студенти все ще мають можливість отримувати фінансову підтримку через стипендіальні програми та університетські фонди, водночас варто заздалегідь консультуватися, оскільки умови надання допомоги можуть відрізнятися. Крім того, українці можуть подаватися на міжнародні гранти, зокрема Erasmus+, Baltic-American Freedom Foundation та інші програми академічної мобільності.

Після вступу

Після зарахування університет допомагає студенту пройти процедуру легалізації, зареєструвати місце проживання, оформити медичне страхування та підключитися до студентських платформ. Підтримка також передбачає менторські програми для українських першокурсників.

Якщо сім’я вже перебуває в Литві й має статус тимчасового захисту, студент може навчатися, користуючись цим статусом без оформлення окремої візи.

Литва створила системну, багаторівневу модель підтримки українських дітей – від садочків до університетів. Вона поєднує державне фінансування, муніципальну підтримку та міжнародні проєкти, завдяки чому українські діти отримують повноцінну освіту, не втрачаючи зв’язку з батьківщиною.

Дошкільна та шкільна освіта залишається безкоштовною. Університети відкриті до співпраці, а для неповнолітніх абітурієнтів передбачені чіткі юридичні та побутові механізми захисту. Попри скорочення централізованого фінансування, навчальні заклади продовжують надавати українцям пільги, стипендії й місця в гуртожитках.

Цей підхід забезпечує дітям-біженцям не лише освітню стабільність, а й перспективу інтеграції та професійного майбутнього – як у Литві, так і після повернення до України.

🔎 Матеріал підготувала команда Relocate.to! 

Збережіть цю статтю або поділіться з друзями!