Приватний басейн у Німеччині давно не рідкість влітку. Але те, що у багатьох країнах здається простим — просто вилити воду, коли сезон закінчився — у Німеччині регулюється чіткими приписами. Тут усе впирається не лише в екологію, а й у суворий підхід до захисту водних ресурсів і каналізаційних мереж. І так, навіть те, як ви спускаєте воду з басейну, регламентують місцеві норми.

Чому це важливо? По-перше, німці дбають про чистоту ґрунтових вод і річок. По-друге, у складі басейнової води часто є хімія — хлор, альгіциди, pH-коректори. І якщо просто вилити цю воду в сад чи на дорогу, можна отримати солідний штраф. У різних федеральних землях і навіть громадах вимоги трохи різняться, але є базові принципи, яких мусить дотримуватись кожен власник приватного басейну.

Чому вода з басейну — це не просто «звичайна вода»?

На перший погляд здається: ну вода ж, чого такого? Але у Німеччині вважають інакше. Вода з приватних басейнів найчастіше оброблена хімічними засобами для дезінфекції — передусім хлором чи його сполуками. Навіть якщо ви використовуєте так звані «безхлорні» системи (на основі активного кисню чи сольового електролізу), у воді можуть бути інші речовини — стабілізатори, альгіциди, залишки косметики, бруду та піску.

Утилізувати таку воду безконтрольно небезпечно:

• хлор чи інші дезінфектанти можуть зашкодити рослинам і мікроорганізмам у ґрунті;
• забруднена вода може потрапити у ґрунтові води чи водойми;
• в системах каналізації та очисних спорудах вода з хімікатами створює додаткове навантаження.

Тому в Німеччині існує чіткий принцип: «побутова відпрацьована вода — лише у каналізацію чи за погодженням органів влади».

Законодавство і ключові норми

Федеральний рівень

На федеральному рівні базовий документ — Водний закон Німеччини (Wasserhaushaltsgesetz, WHG). Він регулює питання скидів води у каналізацію, ґрунт і природні водойми. Головний принцип: будь-який скидання води в природу потребує дозволу, якщо це не «неістотне» використання, яке не завдає шкоди довкіллю.

Для басейнової води закон однозначно жорсткіший, адже вона не вважається чистою. Тож, скидання на газон чи в річку без дозволу заборонене.

Місцевий рівень: Satzung і Kommunalrecht

Важливо знати, що в Німеччині водні питання — переважно місцева компетенція. Навіть каналізаційні норми прописані в місцевих Satzungen (статутах) кожної громади чи міста. Саме тут детально визначають, куди можна зливати воду, у яких випадках потрібен дозвіл, а в яких — ні.

Приклади з різних регіонів:

• Баварія (Bayern): У багатьох муніципалітетах заборонено скидати басейнову воду в річки чи струмки. Дозволяють лише в каналізаційну мережу, після «дехлорування» або багатоденної аерації.
• Північний Рейн-Вестфалія (NRW): Деякі комунальні Satzungen прямо вказують, що вода з басейнів підлягає утилізації через каналізацію як побутові стоки.
• Баден-Вюртемберг: У багатьох громадах прописано, що злив води з басейну потрібно погодити з місцевою адміністрацією або водним управлінням (Wasserbehörde).

Отже, універсального правила для всієї країни нема. Усе залежить від місцевих приписів.

Як правильно утилізувати воду з приватного басейну?

1. Дехлорування

Більшість муніципалітетів вимагають перед зливом води знизити концентрацію хлору. Зазвичай межа становить:

• ≤ 0,1 мг/л активного хлору.

Це значить, що ви або чекаєте 7-10 днів після останнього хлорування (сонце та повітря руйнують хлор), або використовуєте спеціальні хімічні нейтралізатори.

2. Перевірка на інші хімікати

Якщо ви застосовували альгіциди чи інші засоби (наприклад, проти вапняного нальоту), місцева влада може вимагати аналіз води перед зливом. Це стосується переважно більших басейнів (від ~20 м³), але і в приватному секторі все залежить від Satzung.

3. Скидання в каналізацію — за згодою

У більшості випадків дозволяють злити воду з басейну в побутову каналізацію (Schmutzwasserkanalisation), але офіційно вам треба повідомити або отримати дозвіл. Деякі міста вимагають внести дані про об’єм злитої води, адже за це можуть нарахувати додатковий стоковий збір (Abwassergebühr).

У дрібних населених пунктах, де є змішані системи каналізації (Mischwasserkanalisation), воду часто теж можна зливати, але лише невеликими партіями, щоб не перевантажити мережі.

4. Заборона на злив у дощову каналізацію

Абсолютно заборонено зливати басейнову воду в дощову каналізацію (Regenwasserkanalisation). Ця мережа веде безпосередньо в річки та озера, без очисних споруд. Хлор чи інші хімікати можуть знищити водні екосистеми.

5. Злив на ділянку — тільки чиста вода і малими обсягами

У деяких місцях дозволяють злити воду на власну ділянку, але:

• вода має бути повністю дехлорованою;
• не повинно бути альгіцидів або інших хімікатів;
• об’єм має бути невеликим, щоб уникнути підтоплень чи розмиття ґрунту.

Однак у багатьох Satzungen такий спосіб все одно заборонений. Найчастіше офіційна рекомендація — тільки каналізація.

Що буде за порушення?

Якщо вилити воду з басейну в дощову каналізацію чи на вулицю, у Німеччині це кваліфікується як Umweltdelikt (екологічне правопорушення). Штрафи — різні, залежно від федеральної землі та шкоди:

• мінімально: від 50–100 євро (якщо справа обмежилася попередженням);
• за серйозне порушення: від 500 до кількох тисяч євро.

У деяких випадках муніципалітет може виставити рахунок за очищення каналізації чи ліквідацію наслідків забруднення.

Практичні поради власникам басейнів

✅ Завжди перевіряйте місцеві Satzungen. Це головне правило. Нема «єдиної Німеччини» в таких питаннях.

✅ Якщо плануєте спуск води — попередьте свою Gemeinde чи Stadtverwaltung. У багатьох громадах для цього існують спеціальні бланки.

✅ Не використовуйте хімію перед зливом води мінімум 7-10 днів. Хлор розпадається на повітрі та під ультрафіолетом.

✅ Не лийте воду в дощову каналізацію чи на вулицю. Навіть якщо об’єм здається малим.

✅ У разі сумнівів здайте воду на аналіз або зверніться до місцевої водної інспекції (Wasserbehörde).

У Німеччині все доволі чітко: приватний басейн — це особистий комфорт, але й відповідальність. Якщо хочете уникнути проблем і штрафів, варто сприймати утилізацію води як ще одну частину догляду за басейном. І пам’ятайте: тут навіть крапля води має свій законодавчий статус.