Понад мільйон українців розпорошені по всій Бельгії — від фламандських провінцій до брюссельських кварталів. Для більшості з них Бельгія стала не пересадочним пунктом, а справжнім домом: дитячі садки, шкільні класи, робочі місця, медичні картки. І саме тому рішення Брюсселя продовжити режим тимчасового захисту (Temporary Protection, TP) до 4 березня 2027 року це не просто бюрократична формальність, а ще один рік відносної стабільності.

Втім, за цим рішенням ховається менш зручна правда: рано чи пізно TЗ завершиться. І тоді кожен, хто встиг пустити коріння в цій маленькій, але щедрій до чужинців країні, постане перед вибором — легалізуватися через стандартні міграційні канали або повернутися. Саме зараз, поки є час, варто зрозуміти, які опції існують і що потрібно для їх реалізації.

Що дає картка A сьогодні

Поточний статус тимчасового захисту, це дійсно один з найширших правових інструментів, що коли-небудь застосовувалися до вимушених переселенців у Євросоюзі. Картка A, яку отримують носії цього статусу, видається строком на один або два роки з автоматичним продовженням. Тож з нею можна жити в Бельгії майже так само, як громадянин.

Власники картки A не потребують жодних окремих дозволів для роботи — вони можуть підписати трудовий договір з будь-яким роботодавцем. Їм доступна система медичного страхування, а діти мають право на безоплатну шкільну освіту нарівні з бельгійськими громадянами. Подорожі в межах Шенгенської зони на термін до 90 днів протягом 180 також не потребують окремої візи.

Щоб зберегти або отримати статус, необхідно зареєструватися в мерії за місцем фактичного проживання, з документом Annexe 15, який підтверджує адресу. Це базова умова, без якої жоден із подальших кроків неможливий.

Коли в березні 2027 року тимчасовий захист добіжить свого терміну, жодного автоматичного переходу на інший статус не відбудеться. Кожен повинен буде сам, зі своєю конкретною ситуацією, звернутися до відповідної міграційної процедури. Їх кілька, і підходять вони різним категоріям людей.

Єдиний дозвіл (Single Permit): E-card і F-card

Найбільш реалістичний варіант для тих, хто вже має роботу або активно її шукає. Single Permit — це комбінований дозвіл на роботу та проживання, який подає не сам претендент, а його роботодавець — онлайн через регіональні платформи VDAB (Фландрія) або Actiris (Брюссель). Вимоги: підписаний трудовий контракт і зарплата не нижче 60% від середньої по країні, що зараз складає приблизно 2200 євро брутто на місяць. Після п'яти років легального перебування відкривається шлях до посвідки постійного проживання.

Читайте також: Що буде з українськими пенсіонерами в Бельгії після 4 березня 2027 року

Довгострокова віза D

Цей варіант розрахований передусім на пенсіонерів і людей із власними фінансовими засобами. Умова — підтверджений стабільний дохід не менше 1500–2000 євро на місяць, наявність приватного або орендованого житла та медичне страхування. Заявку можна подати як в консульстві, так і перебуваючи в Бельгії. Важлива деталь: ця категорія не передбачає права на роботу — лише на проживання.

Возз'єднання сім'ї

Якщо хтось із членів родини вже має дозвіл на постійне проживання або бельгійське громадянство, це відкриває окремий канал легалізації — через сімейне возз'єднання. Тут також видається картка A, але підстава для неї — не праця, а підтверджений сімейний зв'язок із особою, яка вже легалізована в країні.

Студентська або «Блакитна картка»

Для тих, хто навчається у бельгійському університеті або планує вступ гарним варіантом буде студентська резиденція. Для висококваліфікованих спеціалістів з підтвердженою зарплатою понад 50 000 євро на рік існує European Blue Card, інструмент, спрямований на залучення фахівців у дефіцитних галузях: IT, медицина, інженерія.

Покроковий алгоритм дій

Хто у зоні ризику

Статистика не дає приводу для оптимізму: лише 41% українців, що проживають у Бельгії, офіційно працевлаштовані. Це означає, що більш ніж половина з них не мають трудового договору, а отже, і найпрямішого шляху до Single Permit. Для цієї групи варіантів менше, вони складніші і потребують або самостійного пошуку роботи до закінчення TЗ, або розгляду альтернативних підстав — сімейні зв'язки, навчання, пенсійний дохід.

Пенсіонерам, які живуть на українську пенсію або заощадження, варто зосередитися на візі D. Але й тут є нюанс: мінімальний поріг доходу в 1500–2000 євро на місяць для багатьох стане серйозним бар'єром. Водночас саме ця категорія претендентів, за словами юристів, обробляється у пріоритетному порядку.

Головне послання, яке звучить від усіх міграційних консультантів, — не відкладати до останнього. Три-шість місяців до закінчення TP — це мінімальний запас часу, якого ледь вистачить на збір документів, комунікацію з роботодавцем та очікування рішення. Хто почне раніше — той матиме більше простору для маневру.

Читайте також:

• Де в ЄС найпростіше отримати посвідку на проживання у 2026 році
• 12 тисяч злотих на місяць: хто може отримати Блакитну карту ЄС у Польщі
• Швеція, Данія, Норвегія чи Фінляндія: де українцям старшого віку важче залишитися
• Вступити до університету після 35: як навчання допомагає українцям залишитися у Словаччині
• Швеція після тимчасового захисту: що чекає на українців після березня 2027 року
• Соціальна допомога в Німеччині у 2026 році: як подати заявку
• Студентський ВНЖ у Німеччині після тимчасового захисту
• Як українцям отримати Блакитну карту ЄС у Німеччині у 2026 році
• Навчання в ЄС після 35: університет як шлях до нового статусу
• Після тимчасового захисту: як мамам з дітьми залишитися в ЄС після березня 2027 року