Поки тимчасовий захист чинний до 4 березня 2027 року, пенсіонери в Бельгії зберігають повний обсяг прав. Це і легальне проживання, і медична допомога, і соціальна підтримка від CPAS/OCMW (орієнтовно від 1 200 євро на місяць для дорослого), і авжеж право на роботу без дозволу.

Але саме зараз, поки є час, треба зробити підготовчі кроки незалежно від того, який варіант легалізації ви оберете.

• Переконайтеся, що ваша реєстрація в муніципалітеті актуальна. Якщо потрібно оновіть картку A або отримайте Annex 15.
• Підготуйте фінансові документи: виписки з Пенсійного фонду України, банківські виписки, що підтверджують наявність не менше 1 038–1 200 євро на місяць. Ці суми є стандартним мінімумом для доведення фінансової незалежності.
• Оформіть приватну медичну страховку, що покриває Бельгію та весь Шенгенський простір — вона знадобиться для будь-якого нового статусу.
• Отримайте довідку про несудимість і медичний сертифікат,  їх підготовка теж займає час.
• Зверніться до CPAS/OCMW у вашому муніципалітеті за консультацією щодо переходу: ці служби допомагають безкоштовно.
• Якщо є можливість — вивчіть нідерландську, французьку або німецьку хоча б до рівня A1–B1. Це не обов'язкова умова, але суттєво посилює позицію при розгляді заяви.

Чотири шляхи залишитися

Насправді є аж чотири варіанти легалізації для пенсіонерів після завершення тимчасового захисту. Проте усі вони відрізняються умовами, складністю та реалістичністю залежно від конкретної ситуації.

1. Довгострокова віза D

Це потенційний варіант для тих, хто має стабільний дохід, житло і не залежить від соціальної допомоги. Але тут важливо розуміти головне: стандартно заяву на довгострокове перебування понад 90 днів у Бельгії подають через бельгійське консульство або посольство за кордоном, а не всередині країни. Якщо таку заяву схвалюють, після в’їзду людина реєструється в муніципалітеті й отримує картку A.

Якщо ви вже в Бельгії, стандартний шлях через візу D зазвичай передбачає подачу через бельгійське консульство за кордоном. Податися з території Бельгії можна лише у виняткових випадках, через окрему процедуру за статтею 9bis, якщо повернення для консульської подачі є неможливим або надмірно складним.

За умови, що ви перебуває в Бельгії, подача “зсередини” можлива лише у виняткових обставинах, через процедуру article 9bis. Для цього потрібно довести, що повернення до країни проживання для консульської подачі є неможливим або особливо складним (тут Україна буде гарним прикладом). Саме тому для більшості пенсіонерів, які вже живуть у Бельгії, передусім варто не припускати, що внутрішня подача доступна автоматично, а заздалегідь консультуватися з CPAS/OCMW, DVZ/IBZ або міграційним юристом. 

Також, зверніть увагу, що за 9bis заява подається саме меру комуни за місцем фактичного проживання, не прямо в Immigration Office. Бо муніципалітет робитиме контроль проживання.

2. Возз'єднання сім'ї завжди пріоритетний варіант

Якщо в Бельгії є діти, онуки або інші близькі родичі з легальним статусом (картка A, B або C, або бельгійське чи ЄС-громадянство) це найбільш надійний і передбачуваний шлях. Саме такий варіант найчастіше спрацьовує для людей похилого віку.

Що робити: 

• Ініціатива має походити від двох сторін: спонсор (родич у Бельгії) подає заяву в муніципалітет або IBZ, а заявник у консульстві Бельгії.
• Документи: свідоцтво про народження або шлюб (для підтвердження родинного зв'язку), докази фінансової спроможності спонсора, для батьків — підтвердження утримання.
• Результат: картку A з правом на роботу можна отримати одразу, а вже за 5 років вам стане відкритий шлях до картки B (постійний статус).

Практична порада: якщо спонсор має тимчасовий контракт або нестабільний дохід, кражще проконсультуйтеся з юристом ще до подачі.

3. Притулок (asylum)

Технічно подати заяву на притулок можна вже зараз, але поки діє тимчасовий захист, розгляд фактично призупинений. Після березня 2027 року процедура відновиться в стандартному режимі, тобто через реєстраційний центр у Брюсселі (Place Victor Horta). Ключова умова: треба довести індивідуальну загрозу у разі повернення. 

І тут рацює тема не «війна в Україні загалом», а конкретний особистий ризик: окупована або активно обстрілювана територія, переслідування, неможливість отримати необхідне лікування.

Шанси для українців загалом невисокі, але для людей з окупованих регіонів або з важкими хронічними захворюваннями значно кращі. Якщо схвалено вам схвалено заяву, ви отримаєте картку A або B зі статусом захисту. Але процес може тривати місяцями.

Рекомендація: зверніться по правову допомогу до UNHCR або Vluchtelingenwerk Vlaanderen ще до подачі.

4. Робота, бізнес або очікування перехідних схем

Цей блок об'єднує варіанти, які є хоч і менш реалістичними, але за певних обставин  можливими.

• Single Permit (робочий дозвіл) наразі близько 41% українців у Бельгії вже працюють і часто в дефіцитних секторах (логістика, догляд, будівництво). Якщо дозволяє здоров'я і є роботодавець, готовий ініціювати дозвіл — варіант варто розглянути. Щоб отримати Single Permit вам потрібні пропозиція роботи на повний робочий день, зарплата ≥ мінімальної (2026: ~2111 € брутто/міс), кваліфікація/досвід відповідає вакансії, немає пріоритетних кандидатів з ЄС/Бельгії (labor market test)
• Бізнес або інвестиції Professional Card: реєстрація компанії з бізнес-планом дає підставу для окремого дозволу на проживання. Підходить тим, хто має досвід підприємництва або капітал. Якщо у вас був невеликий бізнес в України (наприклад, магазин, послуги, ФОП) це може стати сильною підставою для отримання Professional Card (професійної картки) — дозволу на самозайнятість та проживання в Бельгії як підприємцю. Досвід із України визнається, якщо є докази (реєстрація, податки, клієнти), і це дозволяє "повторити" модель у Бельгії, звісго якщо бізнес-план покаже користь для місцевої економіки.
• Перехідний статус (bridging): станом на березень 2026 року офіційного механізму не існує, але дискусії на рівні ЄС і Бельгії тривають. Для українців з тривалою інтеграцією — вивченою мовою, місцевими зв'язками, документально підтвердженим перебуванням такий статус може з'явитися до 2027 року. Стежте за оновленнями на dofi.ibz.be.

Що треба зробити першочергово

Бельгійська бюрократія повільна, а черги в IBZ і консульствах ростуть у міру наближення дедлайну, тому починати треба вже цього тижня.

Першим кроком для більшості є проста і безкоштовна консультація — у CPAS/OCMW за місцем проживання, у Rode Kruis / Croix-Rouge або у Vluchtelingenwerk Vlaanderen. Саме там можна зрозуміти, який варіант найбільш реалістичний у вашій конкретній ситуації і що треба зробити вже цього місяця.

FAQ: Найпоширеніші запитання літніх українців про життя в Бельгії після тимчасового захисту

Чи діє тимчасовий захист для українців у Бельгії до 2027 року?

Так. Бельгія підтверджує, що статус тимчасового захисту для українців наразі чинний до 4 березня 2027 року.

Які права мають українські пенсіонери в Бельгії, поки діє тимчасовий захист?

Поки людина має тимчасовий захист і зареєстрована в муніципалітеті, вона може отримати A card, працювати, підключитися до обов’язкового медичного страхування та звертатися по соціальну допомогу до CPAS/OCMW за місцем проживання.

Чи буде автоматичне продовження статусу після 4 березня 2027 року?

Станом на березень 2026 року офіційного автоматичного переходу на інший довгостроковий статус Бельгія не оголосила. Це означає, що після завершення тимчасового захисту людям, які хочуть залишитися, найімовірніше, знадобиться інша підстава для проживання.

Які варіанти залишитися в Бельгії після завершення тимчасового захисту?

Найреальніші шляхи залежать від особистої ситуації. Зазвичай це сімейне возз’єднання, робота через single permit, індивідуальна процедура захисту або інші довгострокові підстави, які треба оцінювати окремо з консультантом чи юристом.

Чи можуть пенсіонери залишитися через дітей або інших родичів у Бельгії?

Так, якщо в Бельгії є близькі родичі з належним статусом, сімейне возз’єднання може бути одним із найстабільніших варіантів. Але конкретні умови залежать від того, хто саме виступає спонсором і який статус має ця людина.

Чи можуть українці після тимчасового захисту залишитися в Бельгії через роботу?

Так. Для роботи понад 90 днів у Бельгії зазвичай потрібен single permit. Якщо людина вже легально перебуває в Бельгії, заяву на дозвіл на проживання можна подавати через муніципалітет за місцем проживання, а робочу частину процедури ініціює роботодавець через регіональні органи.

Чи обов’язково виїжджати з Бельгії, щоб змінити статус?

Не завжди. Наприклад, у разі single permit бельгійська влада прямо вказує, що людина, яка вже легально перебуває в країні, може подавати заяву на проживання з території Бельгії. Але для інших маршрутів правила можуть відрізнятися, тому це треба перевіряти індивідуально.

Що треба зробити вже зараз українським пенсіонерам у Бельгії?

Найперше — перевірити, чи актуальні ваші документи в муніципалітеті, зібрати медичні й фінансові підтвердження, не відкладати консультацію в CPAS/OCMW або профільній організації допомоги біженцям і заздалегідь з’ясувати, який маршрут може підійти саме вам. Поки тимчасовий захист діє, це найкращий час для підготовки.

Читайте також:

•  12 тисяч злотих на місяць: хто може отримати Блакитну карту ЄС у Польщі
• Швеція, Данія, Норвегія чи Фінляндія: де українцям старшого віку важче залишитися
• Вступити до університету після 35: як навчання допомагає українцям залишитися у Словаччині
• Швеція після тимчасового захисту: що чекає на українців після березня 2027 року
• Соціальна допомога в Німеччині у 2026 році: як подати заявку
• Студентський ВНЖ у Німеччині після тимчасового захисту: 6 кроків до липня 2026 року
• Як українцям отримати Блакитну карту ЄС у Німеччині у 2026 році