Найпривабливіші країни Європи для українських підприємців

Команда Relocate.to підготувала практичний огляд країн ЄС, що у 2025 році пропонують найкращі умови для українських підприємців. На тлі війни тисячі власників бізнесу з України скористалися можливістю тимчасового захисту та відкрили нову сторінку у своїй справі за кордоном. Ми систематизували ключові чинники: податки, державну підтримку, простоту запуску, регуляторну стабільність, вартість життя й мовні особливості, аби допомогти обрати оптимальну юрисдикцію для релокації бізнесу.

Польща

Податкові умови: для фізосіб-підприємців у Польщі діють стандартні ставки: прогресивна шкала ПДФО (12% — для доходу до 120 тис. PLN, 32% — понад) або плоска ставка 19%, а також фіксований «податок на виторг» для окремих видів діяльності. Спеціальних пільг суто для українських мігрантів наразі немає. Проте держава пропонує декілька «стартап-релії» для нових бізнесів, наприклад 6‑місячні пільги на соцвнески (пільговий ZUS) на початку діяльності.
Програми підтримки: У Польщі є як державні, так і приватні ініціативи. Зокрема, безробітні українці з PESEL можуть отримати грант до 42 тис. PLN (≈9 000 €) від місцевих центрів зайнятості на старт бізнесу. Також діють бізнес-хакатони та акселератори: наприклад, у 2024 році Youth Business Poland за підтримки EBRD організував тритижневий хакатон для українських підприємців, де учасники отримали консультації й призи для розвитку бізнесу.
Реєстрація бізнесу: українці з легальним перебуванням і PESEL можуть відкрити ФОП (jednoosobowa działalność gospodarcza) на рівних з поляками умовах. Заявка в ЦЕІДГ (реєстр підприємців) є безкоштовною і не вимагає капіталу. Завдяки цифровому «довіреному профілю» PESEL реєстрацію можна подати онлайн. Практично весь процес доступний польською, але для українців існують україномовні довідники.
Вартість життя та бізнесу: Польща – одна з найдешевших країн ЄС серед економік середнього розміру. Житло, офіс, зарплати та податки (порівняно з Німеччиною чи Скандинавією) тут нижчі, що робить ведення бізнесу економним. Разом з тим велика частина витрат переважно стандартна для Євросоюзу (оренда, фонд зарплат тощо).
Ринок збуту: Населення ~38 млн дає великий внутрішній ринок, плюс відкритий доступ до усього ЄС. Польща – найбільший торгівельний партнер України серед країн ЄС, є тісні логістичні зв’язки.
Соціокультурні фактори: Мова — польська (схожа до української), багатьом україномовним польська зрозуміла або легко вивчається. У країні мешкає найбільша діаспора українців в ЄС (друга за чисельністю після Німеччини), існують українські спільноти й бізнес-асоціації. Загалом польське суспільство дружнє до українців: вони легально влаштовуються на роботу (PESEL дає право на працевлаштування) і користуються медичною допомогою.

Німеччина

Податкові умови: Німеччина загалом не пропонує спеціальних «пільг для українців», але має розвинену систему приватних та державних стимулів. Стандартно ФОП сплачує податки за загальною шкалою (близько 14–42% залежно від доходу) плюс внески в соціальні фонди. Є кілька спеціальних програм кредитування бізнесу (через KfW) та грантів від федеральних земель.
Програми підтримки: Німеччина активно підтримує українських підприємців та інвесторів. Наприклад, спільно з ЄС діє програма EU4Business, яка у 2024 р. виділила 100 грантів по €10 000 українським МСП з експортним потенціалом. Також урядова ініціатива «Партнерство у бізнесі» (Partnership for Ukraine) організувала стажування для ≈40 українських менеджерів у німецьких компаніях (8 тижнів), що дає можливість перейняти досвід і налагодити контакти. Крім того, неприбуткові організації (наприклад, Social Impact з програмою The Human Safety Net) пропонують реінкубаційні програми з тривалим менторством та невеликими грантами для біженців-підприємців. У великих містах часто проводяться бізнес-злети й акселератори для стартапів, до яких можуть долучатися українці.
Реєстрація бізнесу: Створити бізнес у Німеччині може будь-який легально прописаний українець. Форма реєстрації залежить від виду бізнесу: ФОП (Gewerbeanmeldung) реєструється в місцевому відділі торгівлі, а ТОВ (GmbH) – у торговельному реєстрі з необхідним капіталом. Онлайн-реєстрація менш розвинена, часто потрібна допомога нотаріуса. У будь-якому разі, оформлення занадто не ускладнене і супроводжується державними консультаціями. Право на діяльність в інженерії чи медицині може вимагати визнання дипломів.
Правовий захист: Німецька правова система дуже стабільна та передбачувана. Судова система та дозвільні органи чітко регулюють комерційні питання. Перспективи бізнесу захищені законами про конкуренцію, інтелектуальну власність і т.і. Крім того, Німеччина продовжила переселення українців за програмою «Блакитна карта», дозволяючи біженцям залишатися і після скасування статусу тимчасового захисту. Законодавчі зміни ретельно обговорюються на державному рівні. Німеччина також продовжила терміни тимчасового захисту до 4 березня 2026 року (у рамках рішення ЄС).
Вартість життя та бізнесу: Німеччина – одна з найдорожчих європейських країн. Високі зарплати та соціальні внески роблять бізнес витратним, однак це компенсується високою продуктивністю. Орендна плата і послуги тут набагато вищі, ніж у Східній Європі. Тому витрати на запуск і утримання бізнесу великі, але високий ринковий потенціал та розвинена інфраструктура багато в чому це окуповують.
Ринок збуту: Німеччина – найбільший ринок ЄС (населення ~84 млн) із високою купівельною спроможністю. Це відкрита економіка з доступом до всього Шенгену і єдиної валюти. Для українців це означає можливості не лише на внутрішньому ринку Німеччини, але і вихід на всю Єврозону.
Соціокультурні фактори: У Німеччині проживає найбільша українська діаспора в ЄС (~1,8 млн). Офіційною є німецька мова, яка може бути бар’єром, але у сфері ІТ, науки та стартапів англійська працює широко. Багато міст мають українські громади, православні храми, культурні центри. Ставлення до українців загалом позитивне – уряд прийняв сильні санкції проти РФ і підтримує Україну, а населення часто організовує волонтерську допомогу.

Чехія

Податкові умови: Чехія пропонує відносно прості податкові схеми. Для підприємців-платників ПДФО діє плоска ставка 15% (для високих доходів є зростання до 23%). Є також низькі соціальні внески (мінімальні відрахування за основу). ФОП може реєструватися як «živnostník» (жживностеньчик) – аналог ФОП – з нульовим статутним капіталом. Спеціальних пільг для нових іммігрантів немає, але загальне податкове навантаження тут нижче, ніж у Західній Європі.
Програми підтримки: У Чехії запущено кілька ініціатив для українців-підприємців. Найвідоміша – менторська програма DoToho! UA, де українці отримують «наставника» серед чеських бізнесменів і безкоштовний курс з бізнесу в Чехії. Участь в цій онлайн-програмі безкоштовна, матеріали є чеською та українською. Крім того, діють локальні бізнес-інкубатори та Erasmus-обміни (див. програму Erasmus for Young Entrepreneurs для українців). Уряд ЧР кілька разів приймав зміни до «Lex Ukraine», які спрощували доступ до ринку праці та послуг для біженців.
Реєстрація бізнесу: Найпоширеніший варіант – отримати торгівельну ліцензію (živnostenský list) в Торговому реєстрі. Процедура досить проста: потрібно підтвердити легальне перебування (тимчасовий захист) і надати мінімальний набір документів (закордонний паспорт, адресу, фахову кваліфікацію, якщо потрібно). Реєстрація може бути як онлайн (через чеський портал «Живностенський реєстр»), так і у відділі Праці та соц. справ. Зазвичай оформлення займає до одного дня. Громадянин України має ті ж права, що й чех, у веденні бізнесу.
Вартість життя та бізнесу: Чехія – відносно дешева країна за мірками Західної Європи, хоча дорожча за сусідів східніше. Вартість життя та оренди в Празі вища, але регіони дешевші. Загалом це країна з «поміркованими» витратами на офіс, оренду та зарплати. Для стартапів існують витрати на переклад документів чи адвоката при реєстрації.
Ринок збуту: Населення близько 10 млн, що надає скромний внутрішній ринок, але виграш у високій євроінтеграції – пряма близькість до Західної Європи. Чехія експортує до Німеччини, Австрії та Словаччини, тому тут зручно розпочати виробництво для західного ринку.
Соціокультурні фактори: Чеська мова належить до слов’янської групи, схожа на українську, але значні відмінності є. Проте чехи загалом позитивно ставляться до українців: уряд швидко ухвалював «Lex Ukraine» та адаптував систему міграції. В Празі та інших містах є українські спільноти, а багато місцевих бізнесів зручно співпрацюють з українськими постачальниками або партнерами. Міжнародні ігри та навчання досить часто проходять англійською, а українці зазвичай добре комунікують російською (багато чехів її розуміють частково).

Словаччина

Податкові умови: Стандартні ставки ПДФО – 15% (23% для дуже високих доходів). Соціальні внески на рівні типових для ЄС. Окремих податкових бонусів для іммігрантів немає. Місцева влада переглядає податкові стимули, але на 2025 р. нічого принципово нового для українських бізнесменів не введено.
Програми підтримки: Словаччина тільки поступово нарощує підтримку українців. Уряд продовжив тимчасовий захист і підтвердив, що він діє до 4 березня 2026 року разом з ЄС. Важливе нововведення – з 15 липня 2024 року власники тимчасового притулку в Словаччині отримали право займатися підприємництвом або самозайнятістю. Цей факт важливий: українці можуть офіційно відкривати ФОП (živnostenský list) і реєструвати бізнес. Окрім цього, ЄС реалізує міжрегіональні програми (наприклад, Interreg Ukraine–Slovakia) з невеликими грантами, але поки що це здебільшого ініціативи для відбудови української економіки.
Реєстрація бізнесу: Реєстрація виду діяльності (живность) у Словаччині схожа на чеську. Потрібна довідка про легальне перебування, ідентифікація (ID-картка особи без громадянства), за потреби – дозвіл на проживання. Процедура швидка (цілком може бути онлайн), капітал не потрібен, а відкриття ЄРДПОУ (DIČ) – один з останніх кроків у реєстрі. Міжнародні угоди Чеської та Словацької республік дозволяють бізнесменам зобов’язуватися у відповідності до їхніх національних правил без дискримінації.
Вартість життя та бізнесу: Словаччина одна з найдоступніших країн Західної Європи за витратами – навіть дешевша за Чехію. Оренда та зарплати – низькі, податки конкурентні. Однак житло та інфраструктура обмежені, тому при масштабуванні потрібно планувати з урахуванням єдиного ринку.
Ринок збуту: Населення ~5 млн, ринок невеликий. Проте Словаччина входить до митного та валютного союзу ЄС, тобто бізнесмени отримують доступ до єдиної зони. Крім того, через кордон з Чехією і Польщею легко вести торгівлю у регіоні.
Соціокультурні фактори: Словацька мова дуже близька до української (через спорідненість зі слов’янськими мовами), часто розуміється на слух. Населення ставиться до українців прихильно – у Словаччині теж діють програми інтеграції (мовні курси, соціальна допомога). Українці в основному сконцентровані у великих містах (Братислава, Кошице) та на кордоні. Соціокультурно країна традиційно відкриває двері Західної Європи, але сама ментально ближча до Центральної Європи.

Інші країни

Декілька інших європейських держав теж пропонують конкурентні умови:

Італія: продовжила тимчасовий захист до кінця 2025 року і дозволяє конвертувати статус у робочу візу. В Італії великий український масив (понад 100 тис.), є програми житла та гранти для бізнесу (найчастіше через муніципальні центри для біженців). Але бюрократія досить складна, італійська мова – бар’єр. Вартість життя нижча, ніж у Німеччині, але вища за Східну Європу.
Країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія): підтримують Україну на високому рівні. Усі продовжили тимчасовий захист до березня 2026 року. Наприклад, Литва має програму «Startup Visa» для технологічних стартапів (спрощена умова в’їзду і резиденції) і розвинуті екосистеми IT, що добре для інноваторів. Ці країни загалом англомовніші, але не мають великого споживчого ринку.
Велика Британія: хоч уже не в ЄС, активна у прийомі українців (близько 254 тис. осіб отримали різні візи). Уряд пропонує власні візові програми (Ukraine Family Scheme, Ukraine Sponsorship) і навіть кредитний «Фонд підтримки бізнесу», але особливих податкових пільг немає. Ринок – величезний (60 млн), але житло й енергоресурси дорогі, та існують мовні бар’єри (хоча майже всі знають англійську).
Інші країни (Франція, Іспанія тощо): загалом надають рівні права тимчасового захисту (доступ до ринку праці, соціалка), проте мова та високі витрати роблять їх менш привабливими для малого українського бізнесу. Виняток – якщо в Україні вже є контакти чи партнери в цих країнах.

У 2025 році Польща, Німеччина та Чехія залишаються найпривабливішими країнами для українських підприємців з тимчасовим захистом.

Польща пропонує просту та безоплатну реєстрацію бізнесу, низькі витрати й мовну близькість. Німеччина відкриває доступ до найбільшого ринку ЄС і потужних грантових програм, хоча вартість старту тут вища. Чехія та Словаччина — це швидкий запуск, стабільне регулювання і менторська підтримка для новачків.

Relocate.to рекомендує оцінювати країни за ключовими критеріями й використовувати національні бізнес-портали, європейські програми та інші інструменти, що допоможуть обрати оптимальну юрисдикцію для старту або масштабування бізнесу в ЄС.

Збережіть цю статтю або поділіться з друзями!