Тимчасовий захист для українців у ЄС продовжено до 4 березня 2027 року. Це означає, що найближчим часом нічого переоформлювати не потрібно, адже статус залишається чинним автоматично. Але в самій Європі вже відкрито говорять про наступний етап — координований вихід із режиму тимчасового захисту та перехід людей на інші легальні підстави для проживання.

Для українців у Португалії це не абстрактна дискусія на майбутнє, а практичне питання, яке краще почати вирішувати вже у 2026 році. Чимало міграційних процедур у країні проходять через AIMA — агентство з питань інтеграції, міграції та притулку, яке й далі працює в умовах значного навантаження та затримок.

Після завершення тимчасового захисту в більшості людей залишаться три головні маршрути: резидентська віза на підставі доходу, дозвіл через роботу або інвестиційний шлях. У кожного з них — свої вимоги, темп і ризики.

Найреальніший варіант для багатьох — віза D7

Для тих, хто не залежить від роботи в Португалії, найзрозумілішим шляхом залишається віза D7 — резидентська віза для людей, які живуть із пасивного або регулярного доходу. 

На офіційному візовому порталі Португалії цей тип прямо описаний як віза для пенсіонерів і людей, які живуть за рахунок пасивного доходу.

У 2026 році базовий фінансовий орієнтир для такого шляху зріс разом із мінімальною зарплатою в Португалії: уряд підвищив її з 870 до 920 євро на місяць з 1 січня 2026 року. Саме ця сума тепер є відправною точкою для розрахунку достатніх засобів до існування. Для другого дорослого зазвичай беруть 50% від базової суми, для дитини — 30%.

Під цей маршрут зазвичай підпадають пенсіонери, люди з доходом від оренди, дивідендів, роялті чи інших регулярних надходжень. Для подачі потрібні паспорт, підтвердження доходу, житло в Португалії, медичне страхування та інші стандартні документи для національної візи. Після в’їзду за візою заявник проходить оформлення посвідки на проживання.

Важлива деталь: D7 — це насамперед віза для пасивного доходу. Якщо людина працює віддалено або живе з активних фриланс-контрактів, у 2026 році дедалі частіше логічніше дивитися вже на D8 — візу для remote work / digital nomads, а не на D7. Офіційний візовий портал прямо виділяє окрему резидентську візу для професійної діяльності, що виконується дистанційно.

Якщо є робота в Португалії — маршрут через трудовий контракт

Другий реальний шлях — резидентська віза для найманої роботи. Вона підходить тим, хто вже має або зможе отримати контракт від португальського роботодавця. Для такої візи офіційні вимоги передбачають трудовий договір, обіцянку працевлаштування або підтвердження зацікавленості роботодавця; для регульованих професій також можуть вимагатися професійні сертифікати.

Це часто простіший маршрут для тих, хто вже інтегрувався в місцевий ринок праці. На відміну від D7, тут ключове значення має не пасивний дохід, а офіційне працевлаштування. Віза дає право в’їхати в країну і вже в Португалії завершити оформлення дозволу на проживання.

Часом як альтернативу згадують Job Seeker Visa — візу для пошуку роботи. Але тут є важливе уточнення: на офіційному порталі португальських віз станом на зараз зазначено, що Skilled Job Seeker Visa ще недоступна в консульських установах і очікує необхідного регулювання. Тому розглядати її як надійний масовий шлях для українців після 2027 року поки передчасно.

Віза D8 - окремий шлях для фрилансерів і дистанційних працівників 

Ще один реальний сценарій для українців у Португалії після 2027 року — віза D8, тобто резидентська віза для тих, хто працює дистанційно на іноземного роботодавця або клієнтів. 

На офіційному візовому порталі Португалії цей маршрут визначений як residency visa for the exercise of a professional activity done remotely, тобто віза для здійснення професійної діяльності віддалено за межами національної території.

По суті, це варіант для тих, хто не має пасивного доходу, як у випадку з D7, а заробляє активно: працює в IT, дизайні, маркетингу, консалтингу, освіті, медіа, програмуванні, веде ФОП-аналог, працює як підрядник або має довгострокові контракти з компаніями за межами Португалії. Саме тому D8 часто вважають більш коректним маршрутом для цифрових кочівників, фрилансерів та remote-спеціалістів, ніж D7.

Хто може податися на D8

Ця віза підходить людям, які:

• працюють віддалено
• отримують дохід не від португальського роботодавця, а з-за кордону
• можуть документально підтвердити свою зайнятість і регулярні надходження
• мають житло або підтвердження проживання в Португалії
• готові пройти стандартну процедуру національної візи

Інакше кажучи, якщо людина живе в Португалії, але працює на компанію з Німеччини, Британії, США, України чи іншої країни, або має іноземних клієнтів як незалежний спеціаліст, саме D8 виглядає найбільш логічним правовим механізмом.

Які фінансові вимоги

Для D8 поріг доходу значно вищий, ніж для D7. У візових чеклістах, які використовують португальські консульські провайдери, вказано вимогу довести середній щомісячний дохід на рівні чотирьох мінімальних зарплат у Португалії. У 2026 році, після підвищення мінімальної зарплати до 920 євро, це означає орієнтир на рівні 3 680 євро на місяць. У документах також уточнюється, що йдеться про дохід після сплати податків і соціальних внесків.

Це ключова різниця між D7 і D8.
D7 — для тих, хто живе з пасивного або стабільного “неактивного” доходу.
D8 — для тих, хто реально працює й заробляє віддалено.

Які документи потрібні

Зазвичай для D8 потрібні:

• закордонний паспорт
• заповнена візова анкета
• підтвердження дистанційної роботи або незалежної професійної діяльності
• докази доходу за останні місяці
• підтвердження податкового резидентства за межами Португалії
• медичне страхування
• підтвердження житла в Португалії
• довідка про несудимість та інші стандартні документи для національної візи

На практиці це можуть бути трудовий контракт із компанією за кордоном, угоди з клієнтами, інвойси, банківські виписки, податкові декларації та підтвердження того, що джерело доходу справді є зовнішнім, а не португальським.

Як проходить процедура

D8 належить до категорії національних резидентських віз. Це означає, що старт подачі зазвичай відбувається через консульство Португалії або візового провайдера за місцем подачі, а після в’їзду в країну людина вже оформлює посвідку на проживання. Саме такі національні візи дають можливість перейти до довшого легального перебування в Португалії.

Для тих українців, які вже живуть у Португалії під тимчасовим захистом, це може стати одним із найважливіших маршрутів після 2027 року — особливо якщо вони працюють онлайн і не хочуть штучно “підганяти” себе під D7.

Кому D8 підходить найкраще

D8 — це, ймовірно, найкращий варіант для:

• IT-фахівців
• дизайнерів
• маркетологів
• журналістів і редакторів
• перекладачів
• консультантів
• викладачів онлайн
• людей, які працюють на іноземну компанію без переїзду роботодавця до Португалії
• фрилансерів із регулярним стабільним доходом.

Якщо говорити просто, то D8 — це віза не “для тих, хто має гроші”, а для тих, хто заробляє їх дистанційно й може це довести документами.

Золота віза існує, але це маршрут не для більшості

Третій варіант — ARI, або “золота віза”. Вона не зникла, але після змін останніх років стала іншою: купівля нерухомості більше не є стандартною підставою для нових заявок. Натомість основними маршрутами залишаються інвестиції у кваліфіковані фонди від 500 000 євро, вкладення в науку, створення робочих місць або внески в культуру й збереження спадщини.

Перевага цього статусу — дуже м’які вимоги до фізичної присутності в країні. Але для абсолютної більшості українських родин після тимчасового захисту цей варіант лишається радше теоретичним, ніж практичним, через високий поріг входу й дорогий адміністративний процес.

Що варто зробити вже зараз

Попри те що 4 березня 2027 року здається далеким горизонтом, відкладати підготовку не варто. Португалія вже формально прив’язала свій режим тимчасового захисту до загальноєвропейського дедлайну, а отже запасного “автоматичного” рішення після цієї дати ніхто не гарантує. ЄС, навпаки, закликає країни готувати перехід людей на інші типи легального проживання.

Практично це означає кілька речей.

По-перше, треба визначитися з власним маршрутом: пасивний дохід, працевлаштування чи віддалена робота. По-друге, почати збирати фінансову історію та документи завчасно. Для віз, пов’язаних із доходом, важливі банківські виписки, джерела надходжень, підтвердження житла й податкові документи. Для трудового маршруту — офіційний контракт або письмова пропозиція від роботодавця.

Також варто заздалегідь оформити базові елементи португальської адміністративної присутності — насамперед NIF, податковий номер, без якого складно відкривати рахунок, укладати оренду та проходити багато офіційних процедур у країні. Це не фінальний крок до нового статусу, але майже завжди один із перших у реальному житті мігранта.