З віком турбота про здоров’я виходить на перший план — і для літніх українців, які виїхали до Європи через війну, ключовим питанням стає доступ до медичних послуг. Наскільки дієво працює медстрахування у різних країнах ЄС? Чи покриваються ліки, діагностика, стаціонар і довготривале лікування? І що робити, якщо ви або ваші батьки не мають статусу біженця?

Команда Relocate розібралася, як саме функціонують страхові каси в Європі щодо осіб віком 60+, які програми підтримки діють для українців, та на що варто звернути увагу.

Хто має право на безкоштовне медстрахування?

У більшості країн ЄС літні українці мають право на базове державне медичне страхування, якщо:

• зареєстровані як тимчасово переміщені особи (TPI, тимчасовий захист);
• отримали посвідку на проживання за гуманітарними причинами;
• є членами родини особи, застрахованої у системі охорони здоров’я;
• офіційно працевлаштовані або зареєстровані як безробітні.

Для кожної країни існують свої умови. Наприклад, у Польщі людина зі статусом UKR отримує доступ до безплатної медичної допомоги, включно з лікуванням хронічних захворювань. У Німеччині діє система Krankenkasse — державні чи приватні каси, куди ви або держава робите внески.

Що покриває державне страхування?

Найчастіше страхові каси в Європі покривають:

• візити до сімейного лікаря та фахівців;
• діагностику (аналізи, УЗД, МРТ);
• ургентну та планову госпіталізацію;
• частково або повністю — вартість ліків;
• вакцинацію, скринінги;
• фізіотерапію та реабілітацію (обмежено).

❗ Але важливо: багато країн мають співоплату за ліки (наприклад, у Франції — 30–65%, у Німеччині — 5–10 євро за рецепт), і без відповідного рецепта від місцевого лікаря компенсація не діє.

Як бути, якщо є хронічне захворювання?

Хронічні хвороби, як діабет, гіпертонія, артрит чи онкологія, потребують регулярного контролю та доступу до ліків.

У більшості країн Європи:

• діє реєстр хронічних хворих, що дозволяє отримувати певні препарати безкоштовно або з мінімальною оплатою;
• обов’язково потрібна реєстрація у сімейного лікаря, який веде медичну карту пацієнта;
• електронний рецепт діє лише в тій країні, де виданий;
• при переїзді бажано мати переклад медичної документації (анализи, діагнози, список ліків).

Як оформити страхування літній людині?

Ось базові кроки, які допоможуть:

1. Зареєструватися у місцевому муніципалітеті (наприклад, Bürgeramt у Німеччині).
2. Оформити посвідку на проживання або статус TPI.
3. Звернутися до медичної каси (державної або рекомендованої при центрі допомоги українцям).
4. Обрати сімейного лікаря.
5. Отримати картку страхування — її слід показувати під час кожного візиту до лікаря або аптеки.

Які витрати не покриваються?

Попри доступність базової допомоги, не все є безплатним:

• приватні лікарі (без контракту з держсистемою);
• естетичні чи не критичні процедури (наприклад, лікування варикозу або імпланти);
• стоматологія — частково покривається, залежно від країни (у Польщі — лише ургентна, у Франції — частково зі страховкою);
• догляд вдома — лише за окремою програмою або через соціальне страхування.

Як порівнюється доступність у різних країнах?

На що звернути увагу при виборі країни для проживання літніх родичів?

• Мова та переклад: у багатьох країнах без знання мови складно отримати повноцінну допомогу.
• Наявність україномовного персоналу або перекладача в лікарні.
• Програми соціальної підтримки для людей похилого віку.
• Доступність громадського транспорту до лікарень.

Медстрахування в Європі загалом забезпечує якісний базовий рівень допомоги для літніх людей, включно з українцями. Але обов’язково треба враховувати умови співоплати, наявність рецепта, особливості країни.

Порадьтеся з місцевим соціальним працівником або волонтером щодо конкретних прав та програм для вашої ситуації. І головне — не займайтесь самолікуванням. Лише фаховий лікар може підібрати безпечне та ефективне лікування.