З віком турбота про здоров’я виходить на перший план — і для літніх українців, які виїхали до Європи через війну, ключовим питанням стає доступ до медичних послуг. Наскільки дієво працює медстрахування у різних країнах ЄС? Чи покриваються ліки, діагностика, стаціонар і довготривале лікування? І що робити, якщо ви або ваші батьки не мають статусу біженця?
Команда Relocate розібралася, як саме функціонують страхові каси в Європі щодо осіб віком 60+, які програми підтримки діють для українців, та на що варто звернути увагу.
Хто має право на безкоштовне медстрахування?
У більшості країн ЄС літні українці мають право на базове державне медичне страхування, якщо:
- зареєстровані як тимчасово переміщені особи (TPI, тимчасовий захист);
- отримали посвідку на проживання за гуманітарними причинами;
- є членами родини особи, застрахованої у системі охорони здоров’я;
- офіційно працевлаштовані або зареєстровані як безробітні.
Для кожної країни існують свої умови. Наприклад, у Польщі людина зі статусом UKR отримує доступ до безплатної медичної допомоги, включно з лікуванням хронічних захворювань. У Німеччині діє система Krankenkasse — державні чи приватні каси, куди ви або держава робите внески.
Що покриває державне страхування?
Найчастіше страхові каси в Європі покривають:
- візити до сімейного лікаря та фахівців;
- діагностику (аналізи, УЗД, МРТ);
- ургентну та планову госпіталізацію;
- частково або повністю — вартість ліків;
- вакцинацію, скринінги;
- фізіотерапію та реабілітацію (обмежено).
❗ Але важливо: багато країн мають співоплату за ліки (наприклад, у Франції — 30–65%, у Німеччині — 5–10 євро за рецепт), і без відповідного рецепта від місцевого лікаря компенсація не діє.
Як бути, якщо є хронічне захворювання?
Хронічні хвороби, як діабет, гіпертонія, артрит чи онкологія, потребують регулярного контролю та доступу до ліків.
У більшості країн Європи:
- діє реєстр хронічних хворих, що дозволяє отримувати певні препарати безкоштовно або з мінімальною оплатою;
- обов’язково потрібна реєстрація у сімейного лікаря, який веде медичну карту пацієнта;
- електронний рецепт діє лише в тій країні, де виданий;
- при переїзді бажано мати переклад медичної документації (анализи, діагнози, список ліків).
Як оформити страхування літній людині?
Ось базові кроки, які допоможуть:
- Зареєструватися у місцевому муніципалітеті (наприклад, Bürgeramt у Німеччині).
- Оформити посвідку на проживання або статус TPI.
- Звернутися до медичної каси (державної або рекомендованої при центрі допомоги українцям).
- Обрати сімейного лікаря.
- Отримати картку страхування — її слід показувати під час кожного візиту до лікаря або аптеки.
Які витрати не покриваються?
Попри доступність базової допомоги, не все є безплатним:
- приватні лікарі (без контракту з держсистемою);
- естетичні чи не критичні процедури (наприклад, лікування варикозу або імпланти);
- стоматологія — частково покривається, залежно від країни (у Польщі — лише ургентна, у Франції — частково зі страховкою);
- догляд вдома — лише за окремою програмою або через соціальне страхування.
Як порівнюється доступність у різних країнах?
| Країна | Чи є державна страховка для літніх українців? | Ліки безкоштовно? | Співоплата за прийом |
|---|---|---|---|
| Польща | Так, зі статусом UKR | Частково | Безкоштовно |
| Німеччина | Так, через Krankenkasse | Частково | 10 євро за перший візит |
| Франція | Так, через Carte Vitale | 30–65% ліків — покриваються | Частково компенсується |
| Чехія | Так, через VZP або інші страхові фонди | Частково | Безкоштовно або мінімальна |
| Іспанія | Так, з NIE та реєстрацією | Безкоштовно при TSI | Безкоштовно |
На що звернути увагу при виборі країни для проживання літніх родичів?
- Мова та переклад: у багатьох країнах без знання мови складно отримати повноцінну допомогу.
- Наявність україномовного персоналу або перекладача в лікарні.
- Програми соціальної підтримки для людей похилого віку.
- Доступність громадського транспорту до лікарень.
Медстрахування в Європі загалом забезпечує якісний базовий рівень допомоги для літніх людей, включно з українцями. Але обов’язково треба враховувати умови співоплати, наявність рецепта, особливості країни.
Порадьтеся з місцевим соціальним працівником або волонтером щодо конкретних прав та програм для вашої ситуації. І головне — не займайтесь самолікуванням. Лише фаховий лікар може підібрати безпечне та ефективне лікування.