У Брюсселі міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу погодили новий пакет заходів, спрямованих на пришвидшення депортацій та жорсткіше регулювання системи притулку. Рішення ухвалено в межах переходу до повної імплементації реформи Спільної європейської системи надання притулку (CEAS), яку було затверджено у червні 2024 року.

Країни-члени ЄС мають впровадити реформу до червня 2026 року, але Єврокомісія вже заявила про намір прискорити введення деяких положень, зокрема тих, що стосуються процедур на кордоні.

Що саме зміниться

Відхилені шукачі притулку більше не зможуть легко залишатися в ЄС

Країни Євросоюзу домовилися проєктивно посилити тиск на людей, яким уже було відмовлено в притулку.
Основні інструменти:

• скорочення соціальних виплат, якщо людина не співпрацює у процедурі повернення
• збільшення зобов’язань перед органами влади, включно з перебуванням у спеціальних центрах
• швидке ухвалення рішень про депортацію.

Читайте також: Ukrainian Runners in Barcelona: пробіжки солідарності, ком’юніті та підтримка України

Прискорена фільтрація заяв на зовнішніх кордонах

У рамках нової системи прикордонні служби зможуть проводити експрес-оцінку заяв шукачів притулку. Якщо шанс на отримання притулку низький, людину можуть не пустити в ЄС взагалі, ухвалюючи рішення ще на кордоні.

Це фактично новий бар’єр, який не дозволить багатьом мігрантам просуватися вглиб ЄС, як це відбувалося раніше.

Центри повернення у третіх країнах

Ті заявники, яких не можна повернути додому через ризик небезпеки, зможуть бути переведені до центрів у безпечних третіх країнах. Першим прикладом стала ініціатива Нідерландів щодо створення такого центру в Уганді. Тобто настав час системного переформатування політики ЄС, яке має зменшити міграційний тиск на держави-члени.

Як заявив для  BILD єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер:
«ЄС перебуває у точці повороту міграційної політики. Ми показуємо, що Європа здатна діяти».

Що це означає для українців

На українців під тимчасовим захистом ці зміни не поширюються, адже тимчасовий захист (TPD) є окремим правовим режимом, який повністю відділений від процедури притулку. Тобто українці з PESEL UKR у Польщі, §24 у Німеччині чи тимчасовим захистом у Чехії, Франції, Нідерландах та інших країнах не підпадають під прискорені процедури на кордоні й не можуть бути розвернуті назад.
Директива про захист діє до 4 березня 2027 року, а після цього українцям обіцяно перехідні механізми («перехідні документи»).

Читайте також: Як українцям вступити до Aalto University у 2025–2026 роках

Українці, які планують подаватися на притулок (не через війну)

Якщо людина подається на притулок не через російську агресію, а з інших причин (особиста історія, проблеми в сім'ї, переслідування не пов’язані зі збройним конфліктом), її заява може розглядатися у загальному порядку, а не в режимі тимчасового захисту.

Такі українці потенційно можуть:

• потрапити під прискорену процедуру,
• отримати відмову прямо на кордоні,
• бути направленими до центрів у третіх країнах.

Кількість таких випадків невелика, але з реформою вони стануть ще складнішими.

Українці, які хочуть вʼїхати до ЄС у майбутньому

Для українців без статусу TPD чи довгострокових віз, які намагатимуться в'їхати до ЄС, посилення контролю може означати:

• ретельнішу перевірку мети поїздки на кордонах,
• відмову у в’їзді, якщо є підозра, що людина може податися на притулок,
• жорсткіші вимоги до документів та фінансових гарантій.

Читайте також: Тимчасовий захист у Польщі: хто має право, як оформити статус UKR та які є альтернативи для довгострокового перебування

Чи може це вплинути на українців, які вже живуть у ЄС?

Ні, якщо вони перебувають легально (TPD, робочий дозвіл, навчальна віза, сімейне возз'єднання тощо), бо реформа не зачіпає вже чинних статусів.