Поширені в соціальних мережах та окремих політичних колах твердження про можливі масові депортації українських чоловіків з Німеччини не мають під собою правових підстав. Це випливає з офіційної відповіді Федерального уряду Німеччини, оприлюдненої у грудні 2025 року у відповідь на депутатський запит фракції ультраправої партії AfD.

Запит стосувався можливості повернення до України чоловіків призовного віку, які нібито ухилилися від військової служби або самовільно залишили частини. Уряд Німеччини у своїй відповіді чітко окреслив межі німецького та міжнародного права і фактично спростував сценарії примусових повернень, які активно обговорюються в публічному просторі.

Екстрадиція можлива лише за вузьких умов

Федеральний уряд наголошує: будь-яка екстрадиція можлива виключно за офіційним запитом іншої держави та лише в межах чинних міжнародних договорів. У випадку України правовою рамкою є Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 року.

Водночас Конвенція не застосовується до суто військових правопорушень, якщо вони не є злочинами загального кримінального права. Аналогічну норму містить і німецьке законодавство, відповідно до Закону про міжнародну правову допомогу у кримінальних справах, екстрадиція не допускається, якщо йдеться виключно про порушення військового обов’язку.

Таким чином, сам факт ухилення від мобілізації або військової служби в Україні не є автоматичною підставою для видачі особи Німеччиною.

Німецькі органи не перевіряють українців на «ухилення»

У відповіді уряду окремо підкреслюється:
ні Бундесвер, ні Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF), ні земельна поліція чи відомства у справах іноземців не займаються перевіркою або переслідуванням українців за ухилення від військової служби.

На додаток Німеччина:

• не перевіряє, чи відкриті в Україні кримінальні провадження за фактом ухилення;
• не має спільних механізмів ідентифікації таких осіб з українськими органами;
• не залучає Бундесвер до будь-яких процедур у цьому контексті.

Уряд прямо зазначає, що такої співпраці між Німеччиною та Україною не існує.

Навіть у разі надходження офіційного запиту про екстрадицію, рішення про її допустимість ухвалює незалежний вищий земельний суд, а не виконавча влада.

Перевірка відбувається індивідуально в кожній справі з урахуванням міжнародного права, прав людини та національного законодавства. Виконання будь-яких рішень про повернення, якщо вони взагалі ухвалюються, належить до компетенції федеральних земель, а не центрального уряду.

Скільки українських чоловіків перебуває в Німеччині

За даними Центрального реєстру іноземців, станом на 31 жовтня 2025 року в Німеччині перебували 328 363 громадянини України віком від 18 до 60 років. Ця цифра охоплює всіх чоловіків відповідного віку, незалежно від того, коли вони в’їхали до країни, зокрема й тих, хто проживав у Німеччині ще до повномасштабного вторгнення Росії.

Розподіл за віком:

• 18–24 роки — 87 215 осіб
• 25–45 років — 168 293
• 46–60 років — 72 855

При цьому уряд Німеччини прямо зазначає, що він не володіє інформацією, хто з цих чоловіків підлягає військовому обов’язку в Україні.