Благодійний фонд «Юлині бабусі» вже кілька років підтримує літніх людей у спецзакладах. Заснувала організацію радіоведуча і волонтерка Юля Карпова у 2022 році після поїздки в деокуповану Андріївку. Саме там вона побачила стареньку, яка тягнула візок із їжею для лежачої сестри.

«Я не хочу, аби люди в селі доживали своє життя саме таким чином. Бабуля мала сидіти біля своєї клумби з квітами, а не йти шукати їжу», — згадує Юля. Саме тоді вона вирішила, що допомога має бути не разовою, а системною.

 Про місію фонду

Сьогодні «Юлині бабусі» опікуються дев’ятьма закладами: сімома будинками для літніх людей, психоневрологічним інтернатом та будинком-інтернатом для хлопчиків з інвалідністю. Загалом це понад 1100 підопічних.

У фонді немає великої команди. Юля самотужки організовує логістику, закупівлі, збори та поїздки. Коханий, герой України Сергій Пономаренко, теж підтримує. Вдвох вони координують роботу, їздять по закладах, спілкуються з підопічними та закривають їх нагальні потреби.

Найчастіше старенькі просять прості речі: солодощі, фрукти, чай, печиво, оселедець. Інколи — теплу куртку, нову блузку чи фарбу для волосся перед візитом до лікаря. Але є і прохання, які змінюють життя.

Однією з найважливіших ініціатив фонду стали операції з відновлення зору. «Юлині бабусі» організували офтальмологічне лікування для підопічних одного з інтернатів. Після операцій старенькі змогли знову читати, самостійніше пересуватися, бачити сусідів по кімнаті. 

«Це не тільки про повернення зору. Це про повернення до нормального життя», — каже Юля.

Фонд також допомагає військовим — їх Юля називає «улюбленими онуками» своїх бабусь. Підрозділам передавали амуніцію, каски, необхідне спорядження. «Ми всі, і бабусі в притулках теж, зацікавлені в перемозі. Бо без перемоги — ні про яку гідну старість не йдеться», — наголошує волонтерка.

 У чому особливість «Юлиних бабусь»

Юля часто їздить у заклади особисто, знайомиться з підопічними, питає дозволу обійняти, пам’ятає імена, повертається знову. Вона переконана: поки люди не відчують, що їх не забудуть, вони рідко говорять про справжні потреби. Коли ж довіра з’являється — благодійність стає не формальністю, а живим зв’язком.

 Як долучитися з будь-якої точки світу

Підтримати фонд можна у різний спосіб.

• Донати. Це найпростіше, причому важлива не сума, а регулярність. Юля розповідає про чоловіка, який майже щодня надсилає невелику фінансову допомогу, бо йому важливо бути дотичним. Усі реквізити для донатів доступні на Instagram-сторінці фонду.

• Передача речей. Приймають продукти тривалого зберігання, чай, солодощі, підгузки, засоби гігієни, книжки, кросворди, матеріали для вишивки чи малювання — усе, що може бути корисним літній людині. Щоб узгодити передачу, потрібно написати на Instagram-сторінку фонду або в Телеграм за номером: 097 085 98 47.
• Інформаційна підтримка. Репости в соцмережах, згадки в спільнотах українців за кордоном, корпоративні збори під час заходів — усе це допомагає фонду закривати конкретні потреби.

«Юлині бабусі» — це про гідну старість. Про те, щоб люди не доживали життя в ізоляції, а відчували увагу й турботу. Для української спільноти за кордоном підтримка фонду — це спосіб залишатися в контакті з країною не лише через новини, а через реальні дії. Навіть невеличкий внесок може підняти людині настрій чи врятувати життя.