Марцішор: легенди сивої давнини

Археологи знайшли докази, що ще 8 000 років тому, в епоху неоліту, люди робили амулети з річкової гальки. Вони фарбували камінці у білий та червоний, нанизували на вовняну нитку і носили на шиї, щоб вимолити у богів гарну погоду та врожай. 

Чому саме червоний і білий? Румуни, як справжні поети, пояснюють це легендами.

Колись давно Сонце вирішило спуститися на Землю прекрасною дівчиною. Але злий дракон викрав її і замкнув у темному лігві. Світ занурився у темряву й холод. Та знайшовся хоробрий юнак, який пішов рятувати світло. Битва завершилася перемогою юнака. Його гаряча кров потрапила на сніг, той розтанув, а з-під землі пробилися перші білі квіти — проліски. 

Сонце знову зійшло на небо, а люди, побачивши червоні плями на білому тлі, запам'ятали: життя народжується у боротьбі. Відтоді вони плетуть червону нитку (кров героя) з білою (квіти, що перемогли зиму).

Інша історія пов'язана з Бабою Дохією — лихою свекрухою, яка не злюбила невістку. Одного разу вона відправила дівчину прати чорну вовну в крижаній воді й наказала не повертатися, допоки та не стане білою.

Від розпачу дівчина заплакала. Та раптом з'явився дух весни — Марцішор, іякий простягнув їй червону квітку. Дівчина торкнулася до вовни, і сталося диво — чорне перетворилося на сніжно-біле.

Побачивши це, стара Дохія вирішила, що весна вже настала. Вона вдягла всі свої дев'ять кожухів і погнала овець у гори. Та сонце було хитрим: воно припікало дев'ять днів поспіль, тож баба щодня скидала по одному кожуху. А на десятий день вдарив мороз. Без кожухів стара замерзла і перетворилася на камінь разом з вівцями. Кажуть, у Карпатах досі можна знайти скелі, схожі на бабу з отарою.

Символіка свята

1 березня у Румунії дарують червоно-білі стрічки з різними дрібничками. Колись це була монетка, на яку потім купували сир, щоб бути здоровими. Сьогодні це може бути сердечко, підкова чи навіть діамантова брошка. Але справжні румуни знають: цінність не в камені, а в нитці.

За прикметою, марцішор треба носити, доки не побачиш першу ластівку або квітуче дерево. Це важливий момент. Ви не просто знімаєте прикрасу — ви йдете до дерева, зав'язуєте нитку на гілці і загадуєте бажання. Вважається, що разом з ниткою ви залишаєте всі негаразди зими, натомість воно віддає силу і щастя. Цікаво, що у 2017 році ЮНЕСКО визнало цю традицію надбанням людства. 

                         Не зупиняйся! Читай більше корисних постів в розділіСтатті