Літо, відпустка, плани побачити родичів або провести канікули з бабусею. Для багатьох сімей, що живуть у Європі, така ситуація — звична. Проте коли мова заходить про поїздки дитини з бабусею без батьків, з'являється важливе питання: чи потрібно оформлювати довіреність на подорож? А якщо бабуся живе в одній країні, а онук — в іншій? Що, коли немає бажання або можливості звертатись до консульства?
Ми дослідили юридичні нюанси, поговорили з експертами та зібрали офіційні рекомендації німецьких органів.
В ЄС немає єдиних правил
В Європейському Союзі не діє загальноєвропейська норма щодо дозволів на подорожі дітей, навіть якщо це стосується неповнолітніх, що подорожують із близькими або у групах Тобто вам потрібно перевіряти індивідуальні вимоги кожної країни, через які дитина може їхати — не тільки у країні призначення, а й в інші.
Наприклад у ЄС прикордонники можуть вимагати письмовий дозвіл від батьків — бажано нотаріально завірений, навіть якщо юридично він не обов’язковий. Авіакомпанії та прикордонники в Іспанії вимагають офіційний дозвіл на подорож, що можна отримати в поліцейських ділянках, муніципалітетах або судах. А ось у нідерландській авіакомпанії, наприклад KLM, вимагають заповнену форму згоди, що подається перед проходженням контролю, та, якщо різні прізвища — необхідно мати свідоцтво про народження.
Правила для бабусь і дідусів
Згода від усіх опікунів обов’язкова, якщо бабуся супроводжує онуків — незалежно від родинних стосунків.
У офіційному листі-дозволі батьки повинні окреслити подорож, в яку вирушить їхня дитина, та висловити свою згоду на подорож дитини з бабусею та дідусем. У такому листі мають бути наступні пункти:
- Інформація про дитину – повне ім'я, дата, місце народження та номер паспорта.
- Ім'я, адреса та паспортні дані бабусі й дідуся.
- Інформація про рейс – дати вильоту та повернення, а також аеропорти, з яких і куди ви летите.
- Де буде проживати дитина.
- Імена, копії паспортів батьків, адреса та контактний(і) номер(и) батьків, на випадок, якщо посадова особа зателефонує для підтвердження батьківського дозволу на кордоні.
- (Опційно) Нотаріальне або офіційне завірення — для впевненості.
Чи обов'язково завіряти довіреність?
Юридично — ні, ЄС не вимагає зобов’язань до нотаріального затвердження. Проте практично — дуже бажано, адже це значно зменшить ризик затримок, додаткових перевірок чи заперечень на митниці. Загалом переконайтеся, що дозвіл відповідає вимогам і країні відправлення, транзиту та призначення. Бажано робити двомовний текст: мова відправлення+мова країни (наприклад українською+німецькою/іспанською). Майте при собі оригінали документів, бо копії можуть бути не прийняті.
Наостанок наголошуємо, що навіть якщо формально довіреність не є вимогою у конкретній країні, на практиці вона значно спрощує перетин кордонів і забезпечує спокій батькам, бабусям чи дідусям та й самій дитині.
Ця стаття має інформаційний характер і не замінює індивідуальної юридичної консультації, особливо якщо у дитини подвійне громадянство або складна ситуація в родині.