Протягом трьох останніх років мільйони українців знайшли прихисток у різних країнах, більшість з яких залишилась в Європейському Союзі. Але життя непередбачуване. Нерідко люди змушені переїжджати через роботу або родину, а хтось просто шукає кращих умов для життя. І тут виникає важливе питання: чи можна повторно подати документи на тимчасовий захист в іншій країні ЄС? Команда Relocate підготувала відповіді на важливі питання.

Загальне правило: один статус — одна країна

Європейський Союз ухвалив спеціальну директиву, яка дозволяє українцям отримувати тимчасовий захист. Кожна країна самостійно визначає умови надання та припинення цього статусу. Загалом, його можна мати тільки в одній країні ЄС, одночасна реєстрація в кількох країнах ЄС не допускається. Тобто, якщо ви вже зареєструвалися, наприклад, у Польщі — офіційно не можна просто переїхати до Німеччини й одразу отримати такий самий статус. Тому, якщо ви плануєте переїзд, необхідно офіційно відмовитися від попереднього статусу та подати нову заяву в обраній країні.​

Де можливо отримати статус вдруге?

Деякі країни більш гнучкі в такій ситуації. 

Країни, що дозволяють повторне отримання 

Що потрібно для повторного подання?

1. Документ, який підтверджує припинення попереднього захисту. Це може бути офіційне повідомлення про анулювання статусу або довідка з країни, де він був наданий.
2. Мотивація переїзду. Деякі країни хочуть бачити обґрунтування: робота, навчання або родинні зв’язки.
3. Реєстрація в новій країні. Як і під час першого звернення, доведеться подати повний пакет документів: паспорт, підтвердження проживання, можливо — фото або біометрію.

❌ Країни, які НЕ дозволяють повторний тимчасовий захист 

Попри гуманітарну природу тимчасового захисту, деякі європейські країни займають жорстку позицію щодо повторного подання українців. Це не завжди пов’язано з недовірою чи політикою, а здебільшого — з дотриманням внутрішнього законодавства та міжнародних зобов’язань, таких як Дублінське регулювання.

1. Польща

• Політика: Польща вважає, що тимчасовий захист можна отримати лише один раз на території ЄС. Якщо українець вже мав цей статус в іншій країні — навіть якщо від нього офіційно відмовився — повторно в Польщі його не нададуть.
• Аргумент: Польща трактує повторне подання як "переміщення з країни в країну для вибору найкращих умов", що не відповідає гуманітарному задуму тимчасового захисту.
• Наслідки: Людина може легально перебувати на території Польщі до 90 днів як турист, але без доступу до пільг, медпослуг, житла чи соціальної допомоги.

2. Чехія

• Політика: У Чехії діє принцип “одна людина — один захист”. Якщо особа вже мала статус в іншій країні, а потім від нього відмовилась, Чехія все одно трактує це як "використану можливість".
• Аргумент: Чехія офіційно вказує, що тимчасовий захист не надається особам, які мають або мали захист в іншій країні-члені ЄС (навіть якщо дія припинена).
• Винятки: Можливі лише в разі вагомих гуманітарних підстав, які треба доводити індивідуально через довідки, документи або адвокатське супроводження.

3. Норвегія (не ЄС, але частина Шенгену)

• Політика: Дотримується Дублінської угоди, яка передбачає, що перша країна реєстрації несе відповідальність за розгляд справи.
• Аргумент: Навіть після офіційної відмови від попереднього статусу, Норвегія не надасть тимчасового захисту, оскільки заявник уже скористався своїм "шансом".
• Особливість: Людина буде або депортована до першої країни реєстрації, або отримає відмову в розгляді справи.

4. Швейцарія

• Політика: Тимчасовий захист можливий лише в разі, якщо людина ще не отримувала його в іншій європейській країні.
• Аргумент: Швейцарія вважає, що особа, яка вже мала статус, повинна залишатись у тій країні, де вона його отримала. Винятки можливі лише в разі доведеного навантаження на першу країну або екстреної потреби.
• Практика: Навіть якщо українець офіційно знявся з обліку в попередній країні, Швейцарія має доступ до загальноєвропейської системи й відстежує статуси.

❗Чому так відбувається?

1. Міждержавні домовленості: Країни ЄС координують систему тимчасового захисту, щоб уникати дублювання та “соціального туризму” (переїздів за кращими умовами).
2. Внутрішнє навантаження: Деякі країни, які першими прийняли велику кількість біженців (як-от Польща чи Чехія), прагнуть стабілізувати потоки, а не стимулювати їхнє повторне відкриття.
3. Верифікація: Через єдину інформаційну систему (наприклад, Eurodac) країни мають доступ до історії статусів українців — тому навіть після офіційної відмови від попереднього захисту, нову заяву часто автоматично відхиляють.

Якщо ви плануєте переїзд з однієї країни ЄС до іншої, необхідно ретельно перевірити, чи допускає нова країна повторне подання на тимчасовий захист. Польща, Чехія, Норвегія та Швейцарія належать до держав, де така можливість практично виключена. У таких випадках розглядайте альтернативи — інший тип дозволу на проживання (робота, навчання, возз’єднання сім’ї) або залишайтеся в країні, де вже маєте статус.

А якщо втрачений статус у країні, де вже жив?

Буває, що українці самі припиняють тимчасовий захист (виїжджають з країни більше ніж на 90 днів), або просто не встигають його продовжити. Втрата статусу через помилку, хворобу чи тимчасовий виїзд не завжди означає, що його вже неможливо поновити. Умови різняться, але загальна логіка одна: якщо українець має підстави й перебуває в країні легально, він може подати нову заяву.

✅ Країни, які дозволяють повторно оформити тимчасовий захист, якщо його було втрачено

1. Німеччина

Допускає повторне подання на тимчасовий захист, якщо попередній статус було втрачено з об’єктивних причин: наприклад, виїзд на понад 90 днів, пропуск терміну продовження, або непорозуміння з реєстрацією.

• Що потрібно: Подати нову заяву в Ausländerbehörde (міграційний офіс), пояснити ситуацію, надати документи, що підтверджують попереднє проживання.
• Шанси: Високі, якщо не було спроб отримати статус в іншій країні після втрати в Німеччині.

Особливість: Німеччина трактує захист як індивідуальний гуманітарний акт, а не разову “можливість”.

2. Іспанія

Якщо статус не був подовжений або особа повернулася в Україну, а потім знову в’їхала, можливо подати заяву повторно.

• Процедура: звернення до офісів CREADE — зазвичай спочатку проводиться інтерв’ю, де важливо пояснити причину втрати статусу (наприклад, сімейні обставини, медичні потреби, форс-мажор).
• Шанси: хороші, особливо якщо раніше статус уже був наданий.

3. Італія

Дозволяє повторне подання, якщо особа вже перебувала під захистом і має підтвердження попередньої реєстрації.

• Формат: Потрібно звернутися до префектури (Prefettura) або поліції (Questura), залежно від регіону.
• Додатково: Часто просять пояснити, чому захист не був подовжений, і перевіряють, чи не був активований статус в іншій країні.

4. Португалія

Дозволяє повторне подання навіть після виїзду з країни або втрати тимчасового захисту, за умови, що особа не скористалася статусом в іншій країні ЄС.

• Процедура: Через міграційну службу (SEF або AIMA). Варто мати документи, які доводять попередній захист: податковий номер, картку захисту, медичну чи освітню реєстрацію.
• Лояльність: Португалія — одна з найбільш відкритих країн для українців у Європі, тому повторне оформлення часто проходить без складнощів.

5. Хорватія

Якщо статус було втрачено, але необхідно повернутись до країни, можна звернутися через онлайн-платформу Croatia4Ukraine або безпосередньо до міграційної служби.

• Умови: Потрібно підтвердити, що особа не отримувала захисту в іншій країні після втрати статусу в Хорватії.
• Шанси: Позитивні, особливо при чітких поясненнях причин втрати.

6. Бельгія

• Практика: Повторне подання можливе, якщо втратили статус через виїзд або несвоєчасне оновлення. Потрібно звертатися до Office des Étrangers з поясненнями.
• Обмеження: Якщо ви перебували в іншій країні ЄС понад 90 днів, шанси знижуються.

❓ Які причини втрати вважаються «прийнятними» для повторного захисту?

• Виїзд до України через сімейні або медичні причини.
• Пропущений строк продовження через неінформованість або хворобу.
• Тимчасовий виїзд до іншої країни ЄС без подання заяви там.
• Проблеми з реєстрацією через технічні збої чи втрату документів.

На що звертають увагу міграційні служби?

1. Чи перебував заявник у іншій країні ЄС після втрати статусу?
2. Чи отримував там інший тимчасовий захист або соціальну допомогу?
3. Чи перебуває зараз в країні легально (за туристичною, гуманітарною чи візовою підставою)?
4. Чи є документи, які підтверджують попередній статус?

Порада: як діяти

1. Перед переїздом або поданням дізнайтесь про міграційні правила нової країни.
2. Зберігайте всі документи — навіть після втрати статусу, це допоможе його відновити.
3. Офіційно зніміться з обліку в попередній країні — це зменшує ризик відмови.
4. Підготуйте чітке пояснення: бажано письмово, з датами, копіями листів, довідками тощо.
5. Не тягніть з повторним поданням — чим більше часу минуло з моменту втрати, тим важче пояснити ситуацію.
6. Зверніться до юриста або міграційної НУО, якщо ситуація складна або супроводжується ризиком депортації.