Команда Relocate продовжує розповідати як можна змінити статус тимчасового захисту на довгострокове перебування й отримати інші типи ВНП. Які варіанти доступні, які вимоги висуває законодавство та які особливі положення існують для українців сьогодні.
Працевлаштування є найбільш реалістичним шляхом до тривалого перебування, проте він не єдиний. Існують ще й інші варіанти, хоча вони менш поширені і стосуються певних категорій. Це навчання, самозайнятість та возз'єднання сім'ї.
Навчання і професійна освіта: студентські та учнівські посвідки
Здобуття освіти в Німеччині дозволяє отримати відповідну посвідку на час навчання з перспективою подальшого працевлаштування. Молоді українці, які вступили до німецьких університетів чи на програми професійної освіти (Ausbildung), можуть перейти зі статусу тимчасового захисту на студентський або учнівський.

Дозвіл на перебування з метою навчання у ВНЗ
Цей тип посвідки надається іноземним студентам, зарахованим на денну форму навчання до німецького університету чи вищої школи.
Основні вимоги:
- наявність листа-запрошення (Zulassung) від університету,
- підтвердження достатніх фінансових засобів для проживання,
- за необхідності – володіння мовою навчання.
Станом на 2024 рік офіційно встановлений мінімум коштів для життя студента становив 992 € на місяць, що відповідає близько 11 904 € на рік.
Цю суму потрібно підтвердити або шляхом блокованого рахунку (Sperrkonto) в банку, або через офіційне зобов’язання спонсора (Verpflichtungserklärung) – коли, наприклад, родич або інша особа в Німеччині бере на себе витрати. Мета – довести, що студент зможе оплачувати проживання і навчання, не звертаючись по соціальну допомогу. Як правило, достатньо показати кошти на перший рік навчання. Посвідка продовжується за умови успішного навчання.
Важливо: тимчасовий захист дає українцям право навчатися і без зміни статусу, але для повноцінного студентського життя (наприклад, поїздки за кордон на навчання, стипендії) краще мати посвідку студента. При переході на §16b ви отримаєте ті ж права, що й інші іноземні студенти: це право підробляти до 120 днів на рік, продовження посвідки на час навчання і 18-місячна віза для пошуку роботи після випуску. Майте на увазі, що під час навчання дозволено працювати частково – не більше 20 годин на тиждень протягом семестру, щоб основний час присвячувати навчанню.
Необхідні документи:
- довідка про зарахування (Immatrikulationsbescheinigung або Zulassungsbescheid),
- доказ фінансування (довідка про Sperrkonto або зобов’язання від спонсора), паспорт,
- страховка (студент може вступити до німецької державної медичної страховки за пільговим тарифом),
- підтвердження наявності житла. Якщо навчання ще не почалося, може знадобитися показати, що ви плануєте почати (наприклад, запис на підготовчі курси).
Особливість: як зазначалося, закон раніше забороняв видачу посвідки §16b особам з тимчасовим захистом, але фактично ця норма не перешкоджає українським студентам. На початку війни чимало українців вже вступили до німецьких вишів, одразу отримавши §24, і з часом змінюють його на студентський статус.
Дозвіл на професійну освіту (Ausbildung)
Багато молодих українців обирають шлях дуальної освіти в Німеччині – це коли ви працюєте учнем на підприємстві і паралельно відвідуєте професійну школу, щоб отримати кваліфікацію (наприклад, медсестри, електрика, кулінара тощо). Для такої посвідки учням потрібно мати контракт на навчання (Ausbildungsvertrag) з німецьким роботодавцем або навчальним закладом.
Вимоги: програма повинна вести до отримання державно визнаного диплома (перелік професій визначений державою), а також потрібно підтвердити забезпеченість засобами до існування на час навчання
Важливо: знання мови для початку професійного навчання зазвичай потрібні на рівні A2–B1, залежно від професії. Утім, через нестачу кадрів деякі школи організовують інтеграційні класи, де спочатку підтягують німецьку учнів.
Міграційна служба прихильно ставиться до біженців, які вступили в Ausbildung: це означає, що людина інтегрується і в майбутньому стане кваліфікованим працівником. Навіть якщо війна закінчиться і режим §24 скасують, учні зможуть спокійно продовжити навчання, маючи вже свій окремий статус.
Після закінчення навчання випускник отримує право залишитися у Німеччині на певний час для пошуку роботи (для випускників вишів – до 18 місяців пошуку). Практично всім, хто успішно завершує Ausbildung, роботодавці пропонують робочі контракти, і тоді випускник переходить на посвідку працівника (§18a/18b). Тобто освіта в Німеччині відкриває пряму дорогу до довготривалого працевлаштування і осілості.
Самозайнятість та підприємництво
Для тих українців, хто бажає відкрити власну справу чи працювати фрилансером в Німеччині, існує можливість отримати посвідку на проживання з метою самозайнятості (§21 AufenthG). Така посвідка підійде, наприклад, якщо ви плануєте започаткувати бізнес (кафе, ІТ-стартап, сервісні послуги тощо) або працювати як незалежний підприємець/фрілансер (наприклад, лікар, архітектор, перекладач – вільні професії).

Умови для отримання дозволу за §21 доволі суворі: потрібно довести, що підприємницький проєкт має економічний інтерес чи потребу для регіону. Або що у вас є бізнес-план та фінансування для реалізації, а також (для деяких професій) – відповідна ліцензія чи кваліфікація. Фактично, вам необхідно переконати міграційну службу, що ваш бізнес буде життєздатним і принесе користь (створить робочі місця, задовольнить попит на ринку, інвестує капітал). Наприклад, від вас вимагатимуть детальний бізнес-план, фінансові розрахунки, наявність стартового капіталу або інвестора, договори оренди приміщення тощо. Для фрілансерів (вільні професії – Freiberufler) критерії дещо інші: треба показати, що ви маєте достатній дохід від замовлень/клієнтів і зможете себе забезпечувати.
Українцям з тимчасовим захистом дозволено здійснювати підприємницьку діяльність і без зміни статусу (припис “Erwerbstätigkeit gestattet” на їхній карті §24 включає право як на найману працю, так і на самозайнятість). Але якщо ви хочете повноцінно займатися бізнесом довгостроково, має сенс отримати саме посвідку підприємця – це закріпить ваш статус не як біженця, а як бізнес-іммігранта.
Умови переходу на §21:
- бізнес-план,
- довідки про фінансові ресурси (виписки з банку, підтвердження інвестицій),
- рекомендаційні листи чи попередні контракти (якщо є),
- ваша кваліфікація (дипломи, якщо релевантно для бізнесу), та інше на запит влади.
Іноземним підприємцям часто рекомендують мати мінімум від 50 до 100 тисяч євро інвестицій у свій бізнес-проєкт, але законом чіткий поріг не встановлено – рішення приймається індивідуально землею.
Важливо: шлях підприємництва є більш ризикованим. Якщо бізнес не піде і доходу не буде, при продовженні посвідки можуть виникнути проблеми. Якщо тимчасовий захист дає фінансову підтримку від держави, то статус підприємця передбачає повну фінансову самостійність. Тому обирати цей варіант слід тим, хто має чіткий план та ресурси.
Для багатьох простіше спочатку знайти роботу або здобути освіту, а вже згодом, отримавши постійну посвідку, зайнятися бізнесом. Проте певна кількість українців успішно відкривають бізнес і легалізуються саме як інвестори чи фрілансери.
Возз’єднання сім’ї
Право на сімейне життя захищене німецькою конституцією і застосовується також до іноземців. Тож ще одним шляхом до довготривалого перебування є возз’єднання з сім’єю (Familiennachzug).

Якщо ви маєте близьких родичів (чоловіка/дружину, дітей) або, навпаки, сам є членом сім’ї людини, яка легально проживає в Німеччині, вони можуть подати на відповідну посвідку для членів родини.
1. У випадку українців поняття “возз’єднання” в класичному сенсі часто не застосовується, бо їхні родичі теж підпадають під дію директиви про тимчасовий захист.
2. Якщо українець возз’єднується з сім’єю, яка вже мешкає в Німеччині за іншими підставами. Наприклад, шлюб з громадянином Німеччини або з іноземцем-резидентом, який проживав у ФРН до війни. У цьому випадку застосовуються загальні норми сімейної імміграції (§§27–30 AufenthG). Право на це мають, як правило, лише члени ядра сім’ї – подружжя та неповнолітні діти. Дорослі діти, брати/сестри, чи інші родичі можуть долучитися лише у виключних випадках надзвичайної гуманітарної необхідності.
Основні вимоги для возз’єднання:
- Сторона, що живе в Німеччині, повинна мати “синю карту”, дозвіл на проживання або громадянство, а також житло та стабільний дохід, достатні щоб утримувати сім’ю.
Винятки щодо доходу: якщо спонсор – громадянин Німеччини або має статус біженця/постраждалого від війни, жорстка вимога повного забезпечення може пом’якшуватися. Але загалом очікується, що у вас є житло необхідної площі і кошти на утримання родини без звернення до соціальної допомоги.
- Для дружини/чоловіка, який приїздить за возз’єднанням, обов’язково потрібно знати німецьку мову на базовому рівні A1 ще до в’їзду
Це правило покликане полегшити інтеграцію і стосується майже всіх пар, де хоча б один – не громадянин ЄС. Є законні винятки: якщо німецький чоловік/дружина не може відвідувати курси з об’єктивних причин (наприклад, війна у країні робить навчання неможливим) або якщо сам спонсор є високоосвіченим фахівцем/Blue Card. Але для українців типовий випадок – потрібно скласти іспит Start Deutsch A1, щоб отримати візу на в’їзд для возз’єднання
Для дітей мовних вимог, звісно, немає, але діти старше 16 років повинні інтегруватися (можуть питати рівень знання мови або здатність адаптуватися до школи).
Важливо зазначити, що діти, народжені вже в Німеччині у родині українських біженців, теж отримують дозвіл за §24 (їм оформлюють окрему посвідку як членам сім’ї біженців). Якщо ж один з батьків – громадянин Німеччини, дитина автоматично отримує громадянство за походженням.
Українці, які опинилися в Німеччині через війну, отримали безпрецедентну можливість швидко інтегруватися завдяки тимчасовому захисту. Разом з тим, вже сьогодні кожен може замислитись про своє майбутнє в країні. Закон дозволяє українцям зміну міграційного маршруту з гуманітарного на трудовий, навчальний або сімейний. Якщо дотримуватись юридичних процедур і виконання умов – тимчасовий захист можна трансформувати у подальше життя в Німеччині на постійній основі.
Детальніше про дозвіл на перебування з метою роботи читайте тут.