Сотні тисяч людей щороку подають заявки на французьке громадянство. Хтось мріє про паспорт країни свободи, рівності та братерства, хтось роками будує тут нове життя, працює, платить податки, виховує дітей. А дехто рятується від війни, як українці, і з часом починає замислюватися: а що далі? Чи можливе громадянство? На яких умовах і як вони зміняться?

У 2026 році у Франції набудуть чинності нові, значно жорсткіші правила набуття громадянства через натуралізацію. Це частина ширшої політичної тенденції, яку Франція розвиває останні роки — посилити вимоги до іммігрантів, зробити інтеграцію не просто формальністю, а справжнім процесом, що передбачає і зусилля, і вибір цінностей.

Як було раніше?

До 2026 року процес натуралізації у Франції вважався відносно доступним, особливо в порівнянні з іншими країнами ЄС. Ось основні критерії:

• Постійне проживання: мінімум 5 років у Франції (2 роки для тих, хто завершив тут вищу освіту).
• Рівень мови: достатньо було рівня B1 — базова комунікація, без складних конструкцій.
• Знання про Францію: не було окремого тесту, достатньо було пройти співбесіду у префектурі.
• Жодних серйозних судимостей та стабільне джерело доходу.
• Інтеграція визначалася «м’яко» — культурна адаптація не була формально вимірювана.

Це дозволяло багатьом іммігрантам отримати паспорт за 5-7 років без надмірної бюрократії. Але в суспільстві наростало невдоволення: мовляв, громадянство стало «надто доступним» і його не завжди отримують ті, хто справді розділяє французькі цінності.

Чому вирішили змінити правила?

Зміни ініційовано на тлі кількох глибоких процесів:

• Політичний тиск. Франція стикається зі зростанням підтримки ультраправих сил, які активно використовують тему імміграції. Нова імміграційна політика стала компромісом між правими і центристами.
• Соціальна поляризація. У суспільстві зростає напруга довкола тем інтеграції, зокрема мовного бар’єру, релігійної закритості деяких спільнот, геттоїзації передмість.
• Боротьба з тероризмом. Після низки нападів, скоєних особами з французьким паспортом, які виявилися погано інтегрованими або з радикальними переконаннями, влада почала вимагати перевіряти «лояльність до республіканських цінностей» не на словах, а на ділі.
• Реформа системи натуралізації стала ще й сигналом для майбутніх претендентів: французьке громадянство більше не є подарунком за факт проживання. Це підтвердження інтеграції, відповідальності та вибору бути частиною французької нації.

Кого це торкнеться в першу чергу?

Нові правила насамперед вплинуть на:

• Мігрантів з недостатнім рівнем освіти чи мови, які не зможуть підтвердити рівень B2 (вміння формулювати складні думки, висловлювати абстрактні ідеї, розуміти тексти преси).
• Тих, хто має нестабільне правове минуле: навіть якщо статус був легалізований, попередні періоди перебування без дозволів можуть стати причиною відмови.
• Людей, які отримували соціальну допомогу впродовж тривалого часу — тепер це може трактуватись як відсутність фінансової незалежності.
• Іммігрантів, які не знають історії й базових понять про Французьку Республіку: новий тест із громадянства виведе ці теми в обов’язковий блок.

Чого чекати українцям?

Для українців, які наразі перебувають у Франції за статусом тимчасового захисту, ці зміни не мають прямого впливу — громадянство можна отримати лише після постійного проживання, і тимчасовий захист не зараховується до цього терміну автоматично.

Проте:

• Якщо у 2026 році хтось із українців вже отримає постійний дозвіл на проживання або буде натуралізований через шлюб, ці вимоги будуть діяти.
• Для молодих українців, які навчаються у Франції, може діяти скорочений термін проживання (2 роки після французького диплому), але — за новими критеріями мови й інтеграції.
• Всі, хто розглядає громадянство як ціль, вже зараз мають почати вивчати мову до рівня B2 і слідкувати за новими навчальними курсами з історії та культури Франції.

Що змінюється: вимоги до отримання громадянства Франції з 2026 року

1. Рівень володіння французькою мовою – не нижче B2

Раніше було достатньо рівня B1. Це базове володіння мовою, яке дозволяло спілкуватися в повсякденних ситуаціях, проходити співбесіду в префектурі, але без складної письмової чи офіційної мови.

Рівень B2 – це вже розуміння новин, участь у дискусіях, читання офіційних документів, впевнене письмове та усне мовлення. Підтверджувати знання треба буде сертифікатом DELF B2, виданим не раніше ніж за 2 роки до подачі.

Що це означає на практиці:

• Доведеться вчити мову ґрунтовно, тобто пройти кілька рівнів курсів.
• Письмова частина стане справжнім викликом: треба буде писати есе, аргументувати думку.
• Багатьом доведеться записуватися на офіційні курси чи оплачувати підготовку.

Порада для українців: уже зараз шукайте безкоштовні курси при меріях (mairie), асоціаціях чи в рамках OFII. Записуйтесь на DELF або принаймні перевірте свій рівень тестами TEF або TCF.

2. Іспит з історії, культури та цінностей Республіки

Раніше під час співбесіди в префектурі працівники задавали кілька загальних питань: про 14 липня, принципи свободи-рівності-братерства, президента, флаг та гімн.

Тепер це повноцінний письмовий іспит, схожий на тест на громадянство в США чи Канаді. Питання охоплюватимуть:

• історичні події (Французька революція, Вішистська Франція, колоніальні війни);
• політичну систему (що таке Laïcité, яка структура парламенту);
• роль Франції в ЄС та світі;
• республіканські цінності (право жінок, рівність, світська держава).

Порада: французький уряд має опублікувати офіційний «довідник натуралізації» — готуйтесь за ним, як до ЗНО. Можна очікувати спеціальні курси або програми підготовки через France Éducation.

3. Фінансова незалежність: більше жодної підтримки з боку держави

До нових вимог держава лояльно ставилася до тих, хто працює частково, отримує мінімальні доходи або іноді користується соціальною допомогою (RSA, CAF).

З 2026 року будь-яке регулярне отримання допомоги, відсутність декларацій про доходи чи податкової історії стане майже гарантованою відмовою.

Що змінюється:

• Потрібно буде надати докази стабільного доходу протягом останніх 2 років (fiche de paie, avis d’imposition).
• Самозайняті мають показати регулярний дохід + сплату податків.
• Важливо не залежати від допомоги — навіть якщо вона призначена законно.

Для українців: ті, хто має статус тимчасового захисту, можуть працювати — і це треба використовувати. Навіть part-time із правильними контрактами (CDD, CDI) важливий. Починайте формувати фінансову історію.

4. Перевірка минулого перебування та правового статусу

Франція посилює фільтрацію:

• Якщо ви були у Франції без дозволу, навіть у минулому — це може бути підставою для відмови в громадянстві.
• Періоди нелегального перебування, навіть якщо вони давно минули й статус легалізовано, не обнуляються.
• Особливу увагу приділятимуть перевірці судимостей, податкових порушень, зв’язків із радикальними угрупованнями.

Як підготуватись до натуралізації з урахуванням нових вимог

Ще є час: офіційний старт — 1 січня 2026 року. Але підготовка починається вже зараз.

Ось орієнтовний чеклист:

1. Почніть вчити французьку — цілеспрямовано.
   Ціль: DELF B2 або TCF B2.
   Перевірте, чи ваші курси сертифіковані державою.
2. Створіть податкову історію.
   Навіть якщо ви не маєте великих доходів, подавайте декларації. Це покаже вашу інтеграцію у систему.
3. Влаштуйтесь офіційно на роботу або відкрийте мікропідприємство.
   Уникайте неофіційної праці — вона не рахується.
4. Слідкуйте за оновленнями в законодавстві.
   Стежте за сайтом Service-public.fr, префектурою вашого департаменту, та France Éducation.
5. Поступово знайомтесь із темами іспиту.
   Французька історія, Конституція, структура держави, права людини, принципи Республіки.

Підводні камені, про які варто знати

• Шлюб із громадянином Франції все ще дає змогу подати на громадянство через 4 роки, але і тут діятимуть нові мовні вимоги.
• Діти, народжені у Франції, за певних умов можуть отримати громадянство автоматично, але батьки теж мають мати легальний статус.
• Заяви, подані до 1 січня 2026 року, ще розглядатимуться за старими правилами. Але це не означає, що варто поспішати — треба все одно відповідати хоча б мінімальним вимогам.

Франція чітко заявляє про те, що національність має бути не просто документом, а глибоким зобов’язанням бути частиною Республіки. Для багатьох іммігрантів це стане викликом. Але для тих, хто справді будує життя у Франції, наступні нововведення — це сигнал почати діяти вже зараз: вчити мову, інтегруватися, працювати офіційно, ставати видимим для держави.

Українцям, які отримали прихисток у Франції, варто сприймати ці зміни як дорожню карту. Навіть якщо громадянство — справа не найближчих років, системна підготовка вже сьогодні буде певною інвестицією у майбутнє. Бо коли відкриється вікно можливості починати з нуля буде надто пізно.