Чинний закон про ядерну енергію Фінляндії, ухвалений 1987 року, забороняє імпорт, виготовлення, зберігання та підрив ядерних вибухових пристроїв на фінській землі. Деякі фіни вважали це положення таким, що у разі війни працювало б лише на користь Росії.

Фінляндія, яка зберігала нейтралітет протягом усієї холодної війни, вступила до НАТО у 2023 році саме у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Тепер Гельсінкі прагне інтегруватися в оборонні механізми Альянсу на рівних із союзниками.

"Поправка необхідна, щоб забезпечити військову оборону Фінляндії в складі Альянсу та повною мірою скористатися перевагами стримування та колективної оборони НАТО", — наголосив міністр оборони Антті Хакканен.

Проєкт реформи законодавства вже розглядається в міністерстві оборони, очікується, що урядова ініціатива може надійти до парламенту вже наступного тижня. 

Влада наголошує, що Фінляндія не має наміру ставати ядерною державою. Йдеться про створення юридичних підстав для транзиту та потенційного розміщення союзної ядерної зброї на випадок війни.

Сусідні Швеція, Данія та Норвегія проти розміщення ядерної зброї на своїх територіях у мирний час, але законодавчих заборон протягом воєнного стану досі немає.

Рішення Фінляндії ухвалено на тлі заяв президента Франції Еммануеля Макрона про розширення французького ядерного стримування на інші частини Європи, а також домовленостей Франції та Німеччини про поглиблення співпраці з європейськими партнерами.

На думку експертів, Гельсінкі необхідно легалізувати транзит, щоб створити безперешкодну систему колективної оборони держав НАТО.

Фінляндія, яка має спільний кордон із Росією завдовжки 1340 кілометрів, уже 2024 року підписала оборонну угоду зі США, яка дозволяє американцям використовувати 15 військових об'єктів та зон країни.

Раніше стало відомо, що 10 країн Європи готують спільний план.