Для багатьох українців, які після початку повномасштабної війни опинилися в Іспанії, питання податків довгий час залишалося десь на периферії. Головним було оформити тимчасовий захист, знайти житло, школу для дітей, роботу або спосіб зберегти дохід з України. Але що довше людина живе в іншій країні, то важливішим стає питання: де саме вона є податковим резидентом і де має декларувати свої доходи.

Особливо це стосується фрилансерів, українських ФОПів, власників бізнесів, людей із доходами від депозитів, інвестицій, оренди, криптовалюти або роботи на українську компанію.

Як пояснює експертка з українського та міжнародного оподаткування, співвласниця компанії UCBI Тетяна Лисенко, одна з найпоширеніших помилок полягає в переконанні, що якщо дохід отриманий в Україні, то Іспанії він не стосується.

Насправді для податкового резидента Іспанії важливим є не лише місце отримання грошей, а весь світовий дохід людини.

Хто вважається податковим резидентом Іспанії

Податковий резидент Іспанії — це людина, яка має обов’язок звітувати перед іспанською податковою, подавати декларації та декларувати доходи. Йдеться не лише про гроші, зароблені в Іспанії, а й про доходи з інших країн: України, Польщі, Португалії, Італії чи будь-якої іншої юрисдикції.

Наявність прописки, NIE або TIE сама по собі ще не означає автоматичного податкового резидентства. Але це може бути одним із факторів, які враховує податкова. Важлива не одна формальна ознака, а сукупність обставин: скільки часу людина перебуває в Іспанії, де живе її родина, де навчаються діти, де розташований центр життєвих і економічних інтересів.

Ключове правило, яке часто згадують у цьому контексті, — 183 дні. Якщо людина проводить в Іспанії понад 183 дні протягом календарного року, це є вагомою підставою вважати її податковим резидентом. 

Але важливо інше, насправді ці дні не обов’язково мають бути безперервними. Короткі поїздки у відпустку чи тимчасові виїзди не завжди “обнуляють” перебування, якщо центр життя людини фактично залишається в Іспанії.

Тимчасовий захист не звільняє від податкових обов’язків

Багато українців в Іспанії перебувають під тимчасовим захистом і вважають, що цей статус не пов’язаний із податковою системою. Але це є дуже небезпечним спрощенням. Якщо людина живе в Іспанії, користується місцевими послугами, має тут житло, родину, дітей у школі, вивчає мову, соціалізується і проводить більшу частину року в країні, іспанська податкова може розглядати її як резидента.

Ще одна поширена помилка — вважати, що доходи можна “розділити”: іспанські декларувати в Іспанії, українські — в Україні. Для податкового резидента Іспанії така логіка не працює. Якщо людина є резидентом Іспанії, вона має декларувати активні й пасивні доходи незалежно від країни їхнього походження.

До активних доходів належать зарплата, фриланс, підприємницька діяльність. До пасивних — відсотки за депозитами, дивіденди, дохід від оренди, продажу майна, інвестицій або криптовалюти.

Що робити, якщо є дохід з України

Якщо українець працює в українській компанії та отримує зарплату з України, ситуація може бути відносно зрозумілою. Такий дохід потрібно відобразити в іспанській декларації. При цьому, за словами експертки, сплачений в Україні ПДФО може враховуватися відповідно до конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Іспанією. 

У такому випадку людина декларує дохід в Іспанії, показує, які податки вже були сплачені в Україні, а далі розраховується, чи потрібно щось доплатити в Іспанії.

Набагато складнішою є ситуація з українськими ФОПами. Для багатьох фрилансерів ФОП в Україні залишається основним способом отримувати гроші від українських клієнтів. Але якщо людина вже стала податковим резидентом Іспанії, сплата 5% в Україні не означає, що в Іспанії цей дохід можна не показувати.

Тетяна Лисенко наголошує: вважати, що дохід ФОПа в Україні не має значення для Іспанії, — велика помилка. Такий дохід може підлягати декларуванню в Іспанії, а іспанська податкова система може не дозволити автоматично зарахувати податок, сплачений в Україні за спрощеною системою.

Саме тому ФОП-дохід є одним з найболючіших питань для українців в Іспанії. Часто людина платить податки в Україні, але все одно має показати цей дохід в Іспанії та розрахувати зобов’язання за іспанськими правилами.

Які ставки податку в Іспанії

В Іспанії діє прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб. Наразі це діапазон від 19% до 45%, однак реальне податкове навантаження залежить від конкретної ситуації: розміру доходу, складу сім’ї, типу доходу, наявності витрат, відрахувань і податкових пільг.

Для самозайнятих осіб в Іспанії (autónomo, аналога українського ФОПа) податок розраховується не просто з обороту, а з чистого доходу. Підприємець має право враховувати витрати, пов’язані з діяльністю. Також у перші роки можуть діяти певні пільги, знижені соціальні внески та інші механізми, які зменшують реальне навантаження.

Тому цифра 45% не означає, що кожен підприємець автоматично віддає майже половину доходу. Але й українська модель “5% і все” для податкового резидента Іспанії, найімовірніше, вже не працюватиме.

Декларації 720 і 721: коли потрібно повідомляти про активи

Окремий блок обов’язків стосується не лише доходів, а й активів. В Іспанії існують декларації моделей 720 і 721. Вони стосуються активів за кордоном, якщо їхня вартість за певними категоріями перевищує 50 тисяч євро.

Важливо розуміти, що подача такої декларації не означає автоматичну сплату податку. Це інформаційне декларування. Людина повідомляє іспанській податковій, що має певний актив за межами Іспанії. 

Податкові наслідки можуть виникнути пізніше, наприклад, якщо цей актив буде продано, обміняно або якщо він принесе дохід.

Саме тому українцям, які мають нерухомість, великі заощадження, інвестиційні рахунки, цінні папери чи криптоактиви, варто окремо перевірити, чи виникає в них обов’язок подавати такі декларації.

Криптовалюта, депозити й акції: чому “ніхто не дізнається” більше не працює

Ще одна зона ризику — криптовалюта та інвестиційні доходи. Частина людей досі вважає, що криптовалюта залишається “невидимою” для податкових органів. Але, як зазначає пані Тетяна, ця логіка дедалі менш реалістична.

Україна вже долучилася до міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією CRS. Крім того, фінансові установи, банки, платформи та легальні біржі дедалі активніше передають дані податковим органам. Якщо людина користується ліцензованими платформами, відкриває рахунки, отримує дохід від активів або криптовалюти, така інформація може потрапити до податкових органів країни резидентства.

Більше про податкове резидентство, і чому воно не є формальністю, можна подивитись у нашому подкасті: Податкове резидентство в Іспанії 2026: що треба знати українцям