У Європейському Союзі почали обговорювати можливість ще одного продовження тимчасового захисту для українців, які виїхали через повномасштабну війну. Якщо таке рішення ухвалять, механізм Temporary Protection Directive діятиме вже шостий рік поспіль. Водночас у Брюсселі дедалі частіше наголошують, що простого повторення попередніх рішень може вже не бути.

Нагадаємо, що тимчасовий захист був активований у березні 2022 року як екстрений інструмент для масового прийому людей, які рятувалися від війни. Він дозволив мільйонам українців легально жити, працювати, навчатися й отримувати соціальну підтримку в країнах ЄС без проходження стандартної процедури притулку. У червні 2025 року держави-члени вже погодили продовження цього режиму до 4 березня 2027 року.

За даними Eurostat, станом на 31 січня 2026 року під тимчасовим захистом у ЄС перебували 4,38 мільйона людей, які виїхали з України. Найбільше таких осіб зареєстровано в Німеччині — 1,26 мільйона, у Польщі — 965 990, у Чехії — 397 185.

Попри чинне продовження до 2027 року, в ЄС уже діє погоджений курс на поступовий вихід із системи тимчасового захисту. У вересні 2025 року Рада ЄС схвалила рекомендацію про скоординований перехід: країнам запропонували готувати людей або до добровільного повернення в Україну, коли це стане можливим, або до переходу на інші підстави для проживання — зокрема через роботу, навчання чи сімейні обставини.

Саме на цьому тлі в європейських столицях, за даними Euractiv, зараз обговорюють, чи варто продовжувати тимчасовий захист ще раз і в якому вигляді. Серед сценаріїв можна побачити і як повне продовження для всіх, так і більш обмежена модель, за якої механізм можуть звузити до так званого залишкового статусу для найвразливіших категорій або для тих, хто не може перейти на інший тип дозволу. Окремо також обговорюється ідея дати більше свободи самим державам-членам у визначенні правил переходу.

Ключова проблема для ЄС полягає в тому, що механізм, задуманий як тимчасовий, фактично став довгостроковою системою захисту. 

Водночас перехід українців на інші види ВНЖ просувається повільно, а в багатьох країнах чіткі й зрозумілі процедури для такої зміни статусу досі або відсутні, або працюють нерівномірно. 

Саме тому Брюссель намагається знайти компроміс між політично простим рішенням, знову продовжити захист, і складнішим, але більш системним сценарієм переходу на інші правові підстави перебування. Це узгоджується з уже ухваленою рекомендацією Ради ЄС про поступове згортання режиму тимчасового захисту.

Для українців у ЄС це означає, що навіть у разі нового продовження розраховувати лише на автоматичне збереження нинішнього статусу дедалі ризикованіше. 

У багатьох випадках уже зараз варто перевіряти можливість переходу на робочий, студентський або сімейний тип проживання, а також готувати документи, які можуть знадобитися для такого переходу: трудовий контракт, підтвердження доходу, дипломи та інші підстави для довшого легального перебування. 

Такий підхід прямо відповідає лінії, яку Рада ЄС уже рекомендувала державам-членам.

Читайте також:

•  12 тисяч злотих на місяць: хто може отримати Блакитну карту ЄС у Польщі
• Швеція, Данія, Норвегія чи Фінляндія: де українцям старшого віку важче залишитися
• Вступити до університету після 35: як навчання допомагає українцям залишитися у Словаччині
• Швеція після тимчасового захисту: що чекає на українців після березня 2027 року
• Соціальна допомога в Німеччині у 2026 році: як подати заявку
• Студентський ВНЖ у Німеччині після тимчасового захисту: 6 кроків до липня 2026 року
• Як українцям отримати Блакитну карту ЄС у Німеччині у 2026 році