Топ запитів українців
У Європі викрили нову хвилю російської дезінформації

У Європі викрили нову хвилю російської дезінформації

Російська дезінформаційна мережа Шторм 1516 стала одним із найактивніших інструментів інформаційної війни проти Заходу, України та демократичних виборів у різних країнах. Вона створює фальшиві “новини”, підроблені відео, псевдожурналістські розслідування та сайти, які імітують справжні медіа.

У Європі викрили нову хвилю російської дезінформації - 3

Про діяльність мережі написало чеське видання iDNES.cz, назвавши Шторм-1516 однією з найсильнішої зброї російської пропаганди. За даними розслідування Bloomberg, ця структура працює на Заході щонайменше з 2023 року та активно втручається у політичні процеси інших країн.

Що таке Шторм-1516

Storm-1516 - це російська пропагандистська мережа, яка спеціалізується на створенні й поширенні вигаданих історій, тобто фейків. Її матеріали зазвичай виглядають як журналістські розслідування або відеосюжети з нібито документами, свідками, експертами, “злитими” матеріалами чи посиланнями на фейкові медіа.

Але насправді ці історії є вигадками. За даними того ж Bloomberg, з серпня 2023 року Шторм-1516 створила понад 190 сфабрикованих матеріалів, що стосувалися України, виборів у США, Німеччині, Угорщині, Молдові та інших країнах.

Мета таких кампаній не просто поширити окремий фейк, але підірвати довіру до політиків, медіа, виборів, міжнародної допомоги Україні та демократичних інституцій.

Україна є однією з головних мішеней

Понад 40% сфабрикованих історій пропагандистської групи, звісно, були спрямовані проти України. Особливо часто мішенню стає президент Володимир Зеленський та його родина. Серед фейків, які поширювала мережа, були вигадки про нібито купівлю розкішної нерухомості, дорогих авто, ювелірних виробів або незаконне використання західної допомоги. Одним з нових прикладів є нещодавній фейковий сюжет, оформлений як матеріал BBC, у якому стверджувалося, що в кабінеті Зеленського нібито помітили вкрадену картину Поля Сезанна. Ця історія також виявилася вигадкою.

Проте такі фейки розраховані не лише на російську аудиторію, адже здебільшого вони мають працювати на західного читача й виборця, а головне створювати враження, що Україна максимально “корумпована”, і що допомога “зникає” на шляху до столиці, тож підтримка Києва нібито не має сенсу.

Як працює схема

Механіка Storm-1516 зазвичай складається з кількох етапів. Спершу створюється фальшивий сюжет або текст, який імітує роботу журналістів. У відео можуть бути підроблені документи, змонтовані кадри, актори або згенеровані штучним інтелектом голоси та обличчя.

Потім матеріал запускають через соцмережі, передусім X, але також TikTok, Telegram, Facebook та Instagram. Після цього його підхоплюють анонімні блогери, псевдомедіа, політичні акаунти або користувачі з великою аудиторією. За даними Bloomberg, один із найактивніших акаунтів, пов’язаних із поширенням таких історій, мав понад 630 тисяч підписників.

У результаті фейк може пройти шлях від анонімного відео до великої політичної дискусії. І саме це робить такі кампанії небезпечними, адже вони не завжди виглядають як пряма російська пропаганда, але як реальний розбір проблем.

Фейки можуть повторювати політики

Одна з найгучніших історій стосувалася вигадки про те, що соратники Зеленського нібито купили дві яхти за 75 мільйонів доларів за гроші західної військової допомоги. Брокери, пов’язані з продажем яхт, заперечили цю інформацію. Проте фейк встиг потрапити в американський політичний дискурс і його повторювали відомі політики, зокрема Джей Ді Венс, коли пояснював свою позицію проти подальшої допомоги Україні.

Це, насправді і є ключовим моментом, адже дезінформація стає справді впливовою тоді, коли її підхоплюють легальні політичні актори, медіа або лідери думок. Після цього спростування часто поширюється набагато гірше, ніж сама вигадка.

Шторм-1516 втручається у вибори в Європі

Але Шторм-1516 працює не лише проти України. Дослідники фіксували її активність під час виборчих кампаній у США, Німеччині, Угорщині та Молдові. Microsoft Threat Intelligence ще у 2024 році писала, що Storm-1516 була серед російських груп, які синхронно змінювали свої інформаційні кампанії залежно від політичної ситуації у США.

У Європі схема схожа: фейки часто спрямовані проти проєвропейських або антикремлівських політиків. Наприклад, Euronews писав про кампанію в Угорщині, де Шторм-1516 пов’язували з неправдивими заявами про опозиційного політика Петера Мадяра. Йому приписували плани повернути обов’язковий військовий призов, хоча його партія прямо заперечувала такі наміри у своїй програмі.

У Німеччині, за даними Reuters, влада також попереджала про російську дезінформаційну операцію, пов’язану зі Storm-1516, під час федеральної виборчої кампанії. Йшлося про фальшиві відео, псевдомедійні сайти та акаунти в соцмережах.

Чому це важливо для українців за кордоном

Для українців у Європі ця тема має дуже практичне значення. Російська дезінформація намагається впливати не лише на образ України загалом, а й на ставлення до українських біженців, допомоги, інтеграції та майбутнього тимчасового захисту.

Фейки про “розкрадену допомогу”, “розкішне життя української влади” або “зловживання українців у Європі” можуть впливати на суспільні настрої в країнах, де живуть мільйони українців. А від цих настроїв часто залежить і політика урядів, і йдеться як про соціальну підтримку, так і загальних міграційних рішень після 2027 року.

Саме тому перевірка джерел, обережність із сенсаційними відео та уважність до “розслідувань” від невідомих сайтів стали не просто питанням медіаграмотності, а частиною інформаційної безпеки.

Як розпізнати подібний фейк

Є кілька ознак, які мають насторожити. Якщо “новина” з’являється на невідомому сайті, але оформлена під стиль великого медіа, чи якщо в ній є гучні звинувачення без перевірених документів, або якщо відео виглядає як телевізійний сюжет, але його немає на офіційному сайті медіа - це все потребує ретельної перевірки. Також пильнуйте, адже якщо матеріал активно поширюють анонімні акаунти, це також привід зупинитися і перевірити інформацію.

Особливо обережно варто ставитися до історій, які викликають сильну емоцію: обурення, страх, ненависть або бажання негайно поширити пост. Саме на це й розраховані дезінформаційні кампанії. Будьте уважними і бережіть себе. 

avatar
relocate
Автор

4

Слідкую

10

Читачі

1851

Дописи

1

Відповіді

118