Уряд Чехії вирішив ліквідувати Департамент з прав людини та захисту меншин, який понад 20 років працював при урядовому апараті. Рішення має набути чинності з 1 липня 2026 року. Частину повноважень департаменту передадуть окремим міністерствам, однак правозахисники, представники меншин і частина політиків уже назвали це послабленням державної політики у сфері прав людини. Про це повідомляє ProUkrainu.

Для української громади це рішення може бути особливо чутливим, адже саме через цю урядову структуру після початку повномасштабної війни координували низку питань, пов’язаних з інтеграцією біженців з України. 

Йдеться, зокрема, про житло, освіту, працевлаштування, підтримку вразливих груп і поступовий перехід людей із тимчасового розміщення до звичайного житла.

Читайте також: Як українцям у Чехії отримати довгострокове проживання через роботу

Які функції виконував департамент

Департамент з прав людини та захисту меншин займався не лише питаннями українських біженців. Він координував ширший блок державної політики, від права людини та національних меншин до рівності жінок і чоловіків, а також ромську тематику, права людей з інвалідністю, профілактику залежностей, психічне здоров’я та співпрацю з громадськими організаціями.

Після ліквідації структури ці напрями розподілять між кількома міністерствами. Права людини, рівне ставлення та громадянське суспільство мають перейти до Міністерства юстиції. Питання національних меншин — до Міністерства культури. Ромською тематикою, правами людей з інвалідністю та гендерною рівністю опікуватиметься Міністерство праці та соціальних справ. Профілактика залежностей і психічне здоров’я перейдуть до Міністерства охорони здоров’я.

Як уряд пояснює рішення

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш пояснив зміни потребою в ефективності та скороченні державного апарату. Міністр юстиції Єронім Тейц заявив, що уряд хоче усунути “нелогічність і дублювання” в системі.

Втім, критики рішення вважають, що йдеться не просто про адміністративну оптимізацію. На їхню думку, розпорошення повноважень між різними міністерствами може послабити координацію, а теми прав людини та меншин втратять політичну вагу.

Колишня урядова уповноважена з прав людини Клара Шимачкова Лауренчикова назвала рішення “серйозною помилкою”. 

Вона наголосила, що права людини й рівність — це не вузька тема одного міністерства, а сфера, яка стосується освіти, безпеки, медицини, соціальної політики та роботи держави загалом.

За її словами, саме в момент, коли ці питання потребують посилення, їхнє розділення між різними міністерствами може означати суттєве послаблення. Лауренчикова також попередила, що після реформи такі теми можуть опинитися “на периферії” державної політики.

Чому це важливо для українців у Чехії

Окреме занепокоєння висловили представники національних меншин. Членкиня Ради уряду з питань національних меншин Ільнара Дудаш заявила, що рішення є особливо тривожним для української громади.

За її словами, питання меншин не можна зводити лише до культури. Воно охоплює освіту, мовні права, участь у суспільному житті, захист від дискримінації та соціальну політику. У випадку українців ідеться також про інтеграцію новоприбулих після початку повномасштабної війни.

Дудаш також звернула увагу, що рішення, за її словами, ухвалили без консультацій із представниками меншин або урядовою радою. Вона попередила про ризик, що теми національних громад у Чехії можуть звести до “фольклору та фестивалів”, тоді як реальні проблеми інтеграції залишаться без належної координації.

Формально ліквідація департаменту не означає припинення державної політики у сфері прав людини чи підтримки меншин. Відповідні напрями мають перейти до різних міністерств. Однак головне питання — чи збережеться після цього єдина координація між урядом, експертами, громадськими організаціями та представниками меншин.

Сам департамент у день ухвалення рішення наголошував, що виконує роль “містка” між державою, експертним середовищем і громадським сектором, а також координує роботу урядових рад і стратегій.