Існують аеропорти, які вимагають від пілотів справжньої майстерності. Оточені горами, стиснуті морем або заховані в туманах, вони не пробачають жодної помилки. Ось десятка найскладніших авіаційних майданчиків.
Найнебезпечніші аеропорти світу 2026: рейтинг
Літаки створені для неба, але їм доводиться сідати на землю. Іноді — на смугу, яка ледве довша за футбольне поле. Кожен рейс як іспит на професійність, сталеві нерви і холодний розум.
1. Лукла, Непал
Аеропорт Лукла у самому серці Гімалаїв вважається одним з небезпечніших. Заходити у простір надзвичайно складно через відсутність радарів та навігаційного обладнання. Наземна диспетчерська служба може лише інформувати про погодні умови та стан злітно-посадкової смуги, довжина якої 527 м (зазвичай близько 3 000 м). Усе інше залежить від досвіду та навичок пілотів.
2. Паро, Бутан
Міжнародний аеропорт Бутану знаходиться глибокій долині, оточеній гострими вершинами заввишки до 5 500 м. Потужні вітри часто спричиняють сильну турбулентність.
Працює виключно вдень за умов візуальної метеорологічної видимості. Екіпаж ухвалює рішення про посадку радше інтуїтивно, не покладаючись на прилади. Автопілот не використовують — тільки ручне керування.
Літак маневрує між горами під кутом 45 градусів, перш ніж різко пірнути на злітно-посадкову смугу. Вона стає помітною тільки в останню мить. Лише 50 пілотів мають допуск до посадки в Паро.
3. Кушевель, Франція
Аеропорт у французьких Альпах, що обслуговує ексклюзивний гірськолижний курорт Кушевель, також обривається прямовисною скелею. Щоб не зірватися у прірву, пілоти мають набрати достатню швидкість.
Смуга надзвичайно коротка (довжина 525 м), до того ж вона майже скочується вниз через ухил 18,6%, що ще більше ускладнює зліт і посадку. Крім того, під час заходу на посадку або зльоту пілотам доводиться маневрувати між Альпами, єдине правило — відсутність повторного заходу на посадку.
Читайте також: Австралія відкриває новий міжнародний аеропорт
4. Мадейра, Португалія
Міжнародний аеропорт Мадейри імені Кріштіану Роналду, раніше відомий як аеропорт Фуншала, на португальському архіпелазі Мадейра відомий своєю естакадою, що спирається на 180 колон.
Злітно-посадкова смуга висічена у схилі й простягається в океан. Оскільки гори розташовані прямо біля берегової лінії, вітри тут дуже мінливі й сильні. У момент посадки напрямок вітру може різко змінитися. Додаткова загроза виникає через птахів, але головною проблемою є злітно-посадкова смуга.
Початкова довжина становила лише 1 600 м, але її було подовжено до 2781 м після авіакатастрофи 1977 року, коли Boeing 727 авіакомпанії TAP Air Portugal із 164 пасажирами та членами екіпажу на борту викотився за межі смуги та впав на пляж.
Пізніше злітно-посадкову смугу подовжили до 2 700 м. Наразі конструкція естакади, частина якої розміщено над океаном, має витримувати значні навантаження. Однак, щоби опанувати цей простір, пілоти повинні проходити додаткове навчання.
Читайте також: П'яний екіпаж зірвав рейс British Airways
5. Тонконтін, Гондурас
Аеропорт столиці Тегусігальпа оточений величними горами Сьєрра-Мадре. Літак має швидко приземлятися не лише через складний рельєф, але й надто коротку злітно-посадкову смугу. Статистика показує, що з 1984 року щомісяця виникають проблеми.
У 1989 році пасажирський літак не дотримався встановленого порядку та врізався в землю, Авіакатастрофа забрала життя 127 людей. Три смертельних випадки зафіксували у 1997 році, коли транспортний літак ВПС США виїхав за межі злітно-посадкової смуги. У травні 2008 року повітряне судно A320 авіакомпанії Central American Airlines впало з висоти 20 м, внаслідок троє пасажирів загинули на борту і двоє на землі. З 2021 року міжнародні рейси приймає аеропорт Пальмерола.
6. Аеропорт Інсбрук, Австрія
Щороку Інсбрук, оточений мальовничими альпійськими схилами, приймає лижників. Але більшість з них не знає, що аеропорт міста є величезним викликом для пілотів.
Розташований у глибокій долині серед гір, аеропорт вимагає від авіаторів високої майстерності, перш ніж вони зможуть здійснити посадку. Маневрування часто ускладнюється небезпечними вітрами та повітряними течіями в долині, з якими пілоти повинні справлятися.
Крім того, можливості для повторного заходу на посадку обмежені через високі гірські вершини.
Після трагедії 1964 року, коли літак Bristol Britannia 312 врізався в південну гору Глюнгецер (2610 м), лише спеціально навченим пілотам дозволено приземлятися в Інсбруку.
7. Гібралтар, Велика Британія
Аеропорт Гібралтара, який знаходиться у Середземному морі, насправді є британським, а не іспанським. Протягом століть контроль над протокою викликав суперечки між двома країнами, і лише нещодавно Іспанія дозволила літакам використовувати свій повітряний простір. Основними проблемами є турбулентні повітряні потоки над півостровом Лібера та злітно-посадкова смуга, яка перетинає головну дорогу, що веде до Іспанії.
Щоразу, коли літак сідає або злітає, рух перекривають. Саме тому тут вирішили збудувати тунель, але проєкт зазнає затримок і досі не завершений.
Однак основна складність для пілотів — надмірна турбулентність, зсуви вітру навколо Гібралтарської скелі та через Альхесіраську затоку. Перенаправлення рейсів та повторні заходи на посадку є звичним явищем, особливо взимку.
8. Ігл, США
Аеропорт округу Ігл у горах Колорадо (на заході від Денвера) вважається одним з найскладніших у Сполучених Штатах. Політ над гірськими районами – це іспит для будь-якого пілота, оскільки висота впливає на характеристики літака, на кожні 300 метрів підйому двигун втрачає 3% потужності.
Крім того, небезпека аеропорту Ігл полягає в тому, що він знаходиться у долині. Це обмежує горизонтальний рух під час заходу на посадку і вимагає збільшення швидкості для компенсації втрати потужності.
Погодні умови також швидко змінюються, знижуючи видимість до мінімуму.
9. Аеропорт імені принцеси Юліани, Сен-Мартен
Міжнародний аеропорт є одним із найбільших транспортних вузлів у Карибському регіоні. Свою назву він отримав на честь Юліани, королеви Нідерландів, яка відвідала острів Сен-Мартен у 1944 році через рік після відкриття.
Ризик для пілотів у тому, що один кінець злітно-посадкової смуги починається майже з пляжу Махо, а інший — впирається в гору. Натомість туристи можуть бачити літаки майже над головою. Недарма ж це місце охрестили раєм для споттерів
10. Сан-Дієго, США
Аеропорт Ліндберга яскраво ілюструє проблеми, пов'язані з перевантаженістю повітряного руху: приблизно 550 рейсів щодня.
Злітно-посадкова смуга є відносно короткою для такого завантаженого аеропорту, а стоянка розташована всього в 183 м від її кінця. Крім того, через рельєф місцевості літаки знижуються на більших висотах, ніж зазвичай. Тож додаткових випробувань вистачає.
У вересні 1978 року в аеропорту сталася трагічна аварія: рейс 182 авіакомпанії Pacific Southwest Airlines, що вилітав із Сакраменто і готувався до посадки, зіткнувся з літаком Cessna. Внаслідок інциденту загинули 144 людини.
Читайте також: ЄС переписує авіаційні правила на користь пасажирів
