SHEMAX — українська компанія з виробництва преміального обладнання для салонів краси, який успішно вийшов на міжнародні ринки. Співзасновниця компанії Тетяна Шелест в ексклюзивному інтерв’ю для Relocate поділилася своїм досвідом і порадами для підприємців, які розмірковують над розширенням бізнесу за кордоном.

Якими були ваші перші кроки виходу на іноземні ринки? І що на цьому шляху було найважчим? Можливо, зараз ви щось зробили б інакше?

Компанія SHEMAX розпочала свою діяльність у 2018 році в Дніпрі й працювала на внутрішньому ринку. Але через пандемію у 2020 році внутрішні продажі знизилися, і тоді ми вперше замислились про експорт до Європи. А вже у 2021 році вийшли на ринок США.  

Починати було не легко. Різні законодавчі нюанси та стандарти якості в кожній країні, постійні контакти з партнерами, побудова роботи з кожним — все це вимагає значних зусиль та часу. Перші кроки з SHEMAX на європейському ринку ми робили на міжнародних виставках. Адже саме на таких заходах можна не тільки заявити про свою продукцію, а й знайти контакти з потенційними партнерами та зрозуміти потреби ринку.  

Якби ми починали цей шлях знову, то насамперед вивчили б специфіку кожного ринку та заздалегідь приділяли більше уваги локальним партнерствам ще на етапі підготовки до експорту.

З якими проблемами стикаються підприємці у вашій сфері, працюючи за кордоном? Як, на вашу думку, можна вплинути на ситуацію? І чи можливо українцям залучити інвестиції або отримати грант?

Складність митних процедур та логістики — це справжній головний біль. Через зміни в нашому митному законодавстві у 2023 році відправка продукції за кордон стала надто складною. Ці складнощі своєю чергою призвели до значних витрат на транспортування. Я вважаю, що змінити ситуацію на краще могло б спрощення митних процедур зі своєчасним інформуванням підприємців про ці зміни в законодавстві. 

Щодо залучення інвестицій або отримання грантів — це також можливо. Але для цього необхідно максимально відповідати критеріям обраних програм фінансування й підготувати якісний і чіткий бізнес-план. 

Чи був у вас план “Б”, якщо щось пішло б не так за кордоном? Які були ризики і чи були ви до них готові? 

У бізнесі ризики існують завжди, особливо на нових ринках. У нас такими були зміни в законодавстві, логістичні труднощі та відмінності в культурі й менталітеті в різних країнах. Але так, у нас дійсно був альтернативний план та кілька варіантів дій на випадок непередбачуваних обставин. Тобто теоретично ми передбачали можливі зміни, які б вимагали швидкого реагування, а практично постійно моніторили ситуацію на кожному напрямку.

Наскільки складно відкрити бізнес за кордоном – знайти партнерів, оформити документи тощо? І скільки часу можуть тривати ці процеси?

Відкриття бізнесу за кордоном — досить складний процес, що вимагає ретельної підготовки та розуміння місцевих ринкових умов. До того ж за кордоном бюрократію теж ніхто не скасовував. Отже, треба бути готовим до того, що на паперову роботу теж витрачається немало часу — від підтвердження стандартів якості до остаточного порозуміння з потенційними партнерами. Тож ці процеси можуть тривати від кількох місяців до року, залежно від специфіки ринку та продукції.

Які труднощі виникали в роботі з партнерами в США чи Європі? Що стало для вас несподіванкою у співпраці?

Іноді складно було порозумітися через різні погляди на бізнес, місцеву культуру та очікування щодо якості продукції. Кожен ринок має свої особливості, і те, що працює в одній країні, може бути неприйнятним в іншій.  

Однією з несподіванок особисто для мене стала висока вимогливість європейських та американських партнерів до деталей продукції та сервісу. Але саме це підштовхнуло нас до впровадження інновацій, коли ми почали розробляти нові моделі витяжок з урахуванням специфіки кожного регіону. Тут дуже важливо вміти йти назустріч і підтримувати правильну й прозору комунікацію. Ну і звісно бути гнучкими й готовими адаптуватися до вимог кожного партнера.

Чи є країни, на ринку яких було найскладніше закріпитися? І чому? 

Кожен ринок не тільки має свої особливості, а й кидає виклики. У Сполучених Штатах ми чи не вперше зіштовхнулися з жорсткими регуляторними вимогами та високою конкуренцією. Але ми вбачали там певні перспективи для подальшого зростання й розвитку, тому намагались там утриматись. І зрештою нам вдалося закріпитися й на цьому ринку.

Плюси й мінуси бізнесу за кордоном: чи можна, на вашу думку, уникнути помилок?

Серед плюсів — розширення ринку збуту, диверсифікація ризиків та можливість навчитися нового. Ну а про мінуси я вже згадувала: культурні та регуляторні відмінності, складна логістика та значні інвестиції на початку. А щодо помилок, то відповідь на поверхні — їх уникає той, хто нічого не робить. Звісно, в бізнесі це майже неможливо, особливо на початку. Проте їх можна мінімізувати. Головна, я вважаю, ретельно планувати кожен крок, не поспішати з рішеннями без повної інформації та за можливості консультуватися з експертами у відповідній галузі.

Що особисто для вас означає “успіх” у міжнародному бізнесі? І чи змінилося це поняття з часом?

Сьогодні для мене це не лише фінансові показники, а й широке визнання бренду на міжнародній арені. Можливість встановлювати нові стандарти якості та впливати на світову індустрію. Це поняття з часом еволюціонувало: якщо раніше ми виміряли успіх обсягами продажів, то зараз — це насамперед інновації, визнання й репутація компанії. 

Які поради ви дали б релокантам, які замислюються про власний бізнес в іншій країні?

Перш за все, детально вивчайте ринок та його потреби. Шукайте контакти з місцевими підприємцями та організаціями, які можуть вам допомогти. Будьте готові до бюрократичних процедур та можливих перешкод, але не бійтеся їх — кожна проблема має рішення. І найголовніше — вірте в свій продукт та його цінність для нового ринку.