Ніч Івана Купала — одне з наймістичніших та найпоетичніших свят. Луки, залиті сутінковим світлом, віночки, що пливуть по воді, багаття, через які стрибають закохані, і шепіт трав, які саме в цю ніч набувають сили. Але Івана Купала не лише українська традиція. Її коріння сягає загальноєвропейського дохристиянського святкування літнього сонцестояння, і в різних країнах вона збереглася під іншими іменами, обрядами й навіть датами.
Польща: Wianki — вінки й закоханість
У Польщі аналог Івана Купала називається Wianki, тобто "вінки". Святкують його у ніч на 24 червня, адже в католицькому календарі саме тоді день Святого Яна Хрестителя.
Найвідоміше святкування відбувається у Кракові на березі Вісли. Тисячі людей збираються біля річки, приносять сплетені з квітів і трав віночки, запалюють свічки й пускають їх по воді. За традицією, якщо хлопець спіймає саме твій вінок, то доля зведе вас разом.
Купальські вечори у Польщі також прикрашені концертами, фаєр-шоу та фольклорними виставами. А на світанку дівчата йдуть шукати "папороть", яка, згідно з легендою, цвіте тільки в цю ніч.
Латвія: Līgo — найвеселіша ніч року
У Латвії аналогом Івана Купала є свято Līgo, або Янів день — Jāņi, яке святкують у ніч на 24 червня. Це одне з найважливіших свят у країні, офіційний вихідний і набагато популярніший за Різдво.
Головний ритуал — співання пісень ліґо, які лунають усю ніч. Їх співають на лісових галявинах, у дворах, на берегах озер. Люди прикрашають себе квітами та дубовим листям (для чоловіків) і готують особливий сир з кмином. І, звісно, розпалюють велике купальське вогнище: чим довше воно горить, тим вдалішим буде рік.
Тут також вважають, що в ніч Līgo прокидаються сили природи, тому треба купатися, збирати цілющі трави й ворожити.
Литва: Joninės — чаклунство води й зелені
У Литві це свято має назву Joninės або Rasos, що буквально означає "роси". Його відзначають на честь Йонаса, місцевої версії Івана.
Святкування проходить біля водойм, з піснями й танцями. Головними символами також є вогонь і вода. Люди стрибають через багаття, співають давні балтійські гімни сонцю, та проводять обряд очищення — вмиваються росою на світанку. Вважається, що така роса виліковує хвороби і робить людину щасливою.
Особливе місце на святі займають трави. Литовці вірили, що в ніч Joninės усі рослини отримують магічну силу. Тому дівчата вплітають трави у вінки, а старші жінки сушать їх для лікувальних настоїв.
Іспанія: La Noche de San Juan — вогонь і море
На південному заході Європи, зокрема в Іспанії, найяскравішим є La Noche de San Juan — ніч Святого Хуана. Її святкують 23 червня, особливо на узбережжі: в Аліканте, Барселоні та Ла-Коруньї.
Основна дія — вогнища на пляжах. Люди збираються на узбережжі, палять багаття і стрибають через них, щоб очиститися від злих духів. Опівночі прийнято тричі пірнути у море, щоб "змити" всі негаразди. В деяких містах підпалюють символічні опудала, як прощання з минулим.
І хоча це свято має християнське ім’я, воно зберегло багато язичницьких рис. У ніч Сан-Хуана загадують бажання, пускають ліхтарики й проводять магічні ритуали з водою.
Скандинавія: сонце, яке не сідає
У Швеції, Норвегії та Фінляндії це свято відоме як Midsommar або Juhannus. Цьогоріч його святкують у п’ятницю 21 червня, коли сонце майже не ховається за обрій.
Свято починається з підняття "маю" — високого дерев'яного стовпа, прикрашеного квітами й стрічками, навколо якого влаштовують народні танці. Люди вдягають на голову вінки з польових квітів, пригощаються оселедцем, молодою картоплею й полуницею, а потім вирушають до озер і морських заток.
Цікаво, що фіни вірять: саме у ніч Juhannus варто бути обережним — духи лісу й води прокидаються. І, як і в українській традиції, багато молоді наважується стрибнути через вогонь — це символ очищення і мужності.
Інші країни
Австрія
- У долині Вахау над Дунаєм проходить процесія кораблів із феєрверками вздовж річки — винний фестиваль, пов’язаний із сонцестоянням.
Болгарія
- Свято Enyovden (24 червня) — збір цілющих трав, танці по вугіллю, віра у цілющу силу ранкової роси.
Угорщина
- Свято Szentiván-éj (Ніч Святого Івана) – 23 червня, освячення сонця і вогню, купання, дівочі гадання.
Велика Британія
- У Лондоні: 23 червня — “Kupala Festival | Ukrainian Fundraiser”. У проведенні візьмуть участь українські громади й діаспора.
- У Брайтоні вже відбуваються культурні події під брендом Kupala Brighton, що включають вінки, вогнище, ігри й лекції.
- Також в Кембриджі 22 червня запланований концерт-фестиваль купальської атмосфери.
- У Мальмсбері (27 червня) — український фестиваль у саду при старовинному абатстві. Вхід вільний.
Спільне і таке різне
Хоч кожна з цих традицій має свою назву, дату і ритуали, всі вони об’єднані спільним змістом — шануванням природи, очищенням через воду й вогонь, вірою в силу кохання, що, як і папороть, "розквітає" у найкоротшу ніч року. Це час, коли зникає межа між реальністю й казкою, коли можна дозволити собі трохи магії.
А що в Україні?
В Україні у 2025 році офіційна дата святкування Івана Купала зміщується через перехід на новоюліанський календар. Тож основні дати:
- Ніч з 23 на 24 червня 2025 року — офіційне святкування за новоюліанським стилем, прийняте ПЦУ та УГКЦ.
- 21 червня 2025 р. — астрономічне літнє сонцестояння, яке багато хто вважає "справжньою" купальською ніччю
Та суть лишається незмінною: вінки, багаття, пошуки папороті, ворожіння, купання у річці — усе це сплітає воєдино прадавню магію і живу традицію.
Але навіть за межами України, в українських громадах по Європі, це свято оживає знову — в емігрантських громадах у Польщі, Німеччині, Чехії влаштовують купальські вечори, фестивалі й флешмоби. Бо Купала — це символ того, як природа обіймає людину, і як ми знову вчимося її слухати.
Хочете побачити — вирушайте у Краків, Ригу чи Барселону в червні або липні. А ще краще — сплетіть вінок, знайдіть річку, запаліть свічку і пустіть її за водою. В якій би країні ви не були. Хто знає — може, саме в цю ніч вам зустрінеться квітка папороті.