Середній рівень зайнятості українських біженців віком 20–64 років у європейських країнах станом на середину 2025 року сягнув 57%. До цього показника входять як офіційне працевлаштування, так і самозайнятість та неформальна робота. Водночас це на 22 % менше, ніж серед громадян країн перебування. Про це свідчать результати опитування Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

Різні країни мають різні результати

Рівень працевлаштування українців помітно відрізняється залежно від країни. Найвищі показники зафіксовано у державах, географічно та економічно ближчих до України:

• Естонія — 72%
• Угорщина — 71%
• Велика Британія — 69%
• Польща — 68%

Натомість у частині країн Західної та Північної Європи зайнятість нижча:

• Швейцарія — 29%
• Норвегія — 37%
• Німеччина — 39%
• Данія — 39%

Дослідження підкреслює, що ключовими факторами працевлаштування залишаються знання місцевої мови та тривалість перебування у країні. Водночас навіть за цих умов багато українців не можуть реалізувати свій професійний потенціал.

Робота не за фахом

Майже 60% працевлаштованих біженців повідомляють про неповну або нестабільну зайнятість. 

Серед українців із вищою освітою понад третина змушена працювати на низькокваліфікованих посадах. Для порівняння, серед місцевого населення цей показник становить лише 7%.

Саме це, за оцінками УВКБ ООН, пояснює значну частину розриву в доходах: медіанна зарплата українських біженців приблизно на 40% нижча, ніж у громадян приймаючих країн. Експерти говорять про наявність структурних бар’єрів — від невизнання дипломів до мовних і бюрократичних перешкод.

Хто має менше шансів на роботу

Імовірність працевлаштування знижується для людей старшого віку та для біженців із малими дітьми. Чоловіки в середньому швидше знаходять роботу. Натомість проживання на самоті або разом із літніми родичами статистично підвищує шанси на зайнятість.

Професійно-технічна освіта додає близько 5 відсоткових пунктів до ймовірності працевлаштування, а володіння мовою країни перебування — близько 13.

В ООН також наголошують, що краща інтеграція українців на ринку праці може мати позитивний макроекономічний ефект. За оцінками УВКБ ООН, зростання зайнятості та продуктивності біженців здатне додати до 0,7 відсоткового пункту до річного зростання ВВП у приймаючих країнах, особливо там, де частка українців є значною.

Станом на кінець січня 2026 року в Європі перебувало 5,349 млн українських біженців, у світі загалом — 5,898 млн. Водночас в Україні на кінець 2025 року налічувалося близько 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб.