27 лютого Бундестаг ухвалив масштабну реформу міграційного законодавства. У соцмережах відразу з'явилися тривожні повідомлення. Команда Relocate пояснює, що змінилося, для кого змінилось і чому врешті-решт §24 поки залишається недоторканим.

Коли 27 лютого Бундестаг проголосував за реформу Asylrecht, у групах для українців у Німеччині моментально почали поширюватися повідомлення: «все змінилося», «нас виженуть», «захист скасовують». Проте жодне з цих тверджень не є правдою.

Те, що ухвалив Бундестаг, насправді є адаптацією національного законодавства до нової Загальної Європейської системи притулку (GEAS), пакету з десяти регламентів ЄС, затвердженого ще в 2024 році. 

Зміни вступають у силу поступово до 12 червня 2026 року і стосуються насамперед нових заявників на притулок. 

А ось для 1,2 мільйона українців, які перебувають у Німеччині під параграфом 24, реформа має мінімальний прямий вплив, проте розуміти її варто, щоб не реагувати на чутки.

Що таке GEAS і навіщо її запровадили

GEAS (Gemeinsames Europäisches Asylsystem) це спроба ЄС уніфікувати правила надання притулку в усіх 27 державах-членах. 

До цього кожна країна мала власні процедури, власні терміни і власні стандарти, що призводило до «asylum shopping» — люди подавали заявки там, де процедура була найм'якшою.

Пакет із десяти регламентів, ухвалений ще у 2024 році, змінює це. Теперна всіх єдині терміни розгляду, спільна база даних Eurodac, обов'язковий розподіл біженців між країнами. Німеччина як одна з найбільших приймаючих держав зобов'язана була адаптувати своє законодавство. Що і зробив Бундестаг 27 лютого.

Чотири ключові зміни реформи

Реформа вносить суттєві зміни у стандартну процедуру надання притулку. Ось що змінюється:

Швидший розгляд заяв. Стандартний термін скорочується з 15 до 6 місяців. Для заявників з «низькими шансами». тобто тих, хто приїхав з країн з показником визнання нижче 20%, або з безпечних третіх країн — запроваджується прискорена прикордонна процедура: рішення за 12 тижнів, утримання в прикордонному центрі на час розгляду.

Жорсткий контроль на кордоні. Обов'язкова ідентифікація і зняття відбитків пальців (Eurodac) для всіх нових заявників. Прикордонні центри можуть утримувати дорослих до 12 місяців, сім'ї з дітьми — до 6 місяців.

Обов'язкова солідарність між країнами ЄС. Кожна держава-член зобов'язана щорічно приймати 30 тисяч осіб або сплачувати €20 тисяч за кожну людину понад свою квоту. Для Німеччини це означає збереження статусу одного з головних приймаючих центрів.

Нові правила для «вторинної міграції». Людям, які вже подавали заяви в іншій країні ЄС і переїхали до Німеччини, тепер відкривають окремі центри і суттєво обмежують права, зокрема право на роботу протягом перших трьох місяців.

Ключові зміни закону про притулок у Німеччині

* Стосується тих, хто вперше подає на захист у Німеччині після прибуття з «безпечного» регіону України або вже мав статус в іншій країні ЄС.

Чому §24 стоїть окремо

Параграф 24 Закону про проживання (Aufenthaltsgesetz) це механізм, за яким Німеччина надала тимчасовий захист українцям. Він базується не на загальному праві притулку, а на окремій Директиві ЄС 2001/55/EC про масовий приплив переміщених осіб.

Саме ця різниця принципова. Реформа Asylrecht змінює правила для тих, хто проходить індивідуальну процедуру надання притулку. Українці з §24 отримали захист колективно, в рамках окремого правового механізму, який функціонує паралельно і незалежно.

До березня 2027 року, поки діє Директива про тимчасовий захист, параграф 24 залишається незмінним. Нові правила GEAS для більшості нинішніх українських біженців у Німеччині просто не застосовуються.

§24 проти стандартного притулку: у чому різниця

Для кого реформа таки має значення

Попри те що §24 залишається недоторканим, є дві категорії українців, яким варто уважно стежити за змінами.

Нові шукачі притулку з «безпечних» регіонів. Якщо людина вперше приїжджає до Німеччини після початку 2025 року і її регіон (наприклад, Львівська або Волинська область) класифікується як відносно безпечний, BAMF може направити заяву на прискорену прикордонну процедуру замість стандартного §24. Це складніший шлях із менш передбачуваним результатом.

Ті, хто мав статус в іншій країні ЄС. Якщо людина вже мала захист, наприклад, у Польщі або Чехії і переїхала до Німеччини, вона може потрапити під правила вторинної міграції: окремі центри розміщення, обмеження в правах, прискорений розгляд. Для них реформа стала вже реальністю.

Що відбудеться після 2027 року

Ось де реформа стає релевантною для більшості українців з §24. Коли в березні 2027-го тимчасовий захист завершиться, ті, хто не перейшов на національний дозвіл на проживання, опиняться саме в полі дії нового Asylrecht.

Це означає, що якщо подавати на притулок у 2027-му без роботи чи інших підстав для резиденції, діятимуть нові прискорені процедури, посилений контроль і вищий ризик відмови. Реформа не є загрозою зараз, але вона формує умови, в яких доведеться жити після дедлайну.

Саме тому перехід на легальний статус через роботу, навчання або родинні підстави потрібно починати в 2026 році, не чекаючи, поки нові правила стануть єдиним доступним варіантом.

Що робити зараз

• Не панікуйте через заголовки. Реформа Bundestag стосується нових заявників на притулок, не тих, хто вже має §24. Ваш статус до березня 2027 року залишається незмінним.
• Якщо ви нещодавно приїхали і ще не маєте §24 — зверніться до BAMF або правозахисної організації (Caritas, AWO, Diakonie) якомога швидше, до набрання силою нових правил 12 червня 2026 року.
• Якщо ви мали статус в іншій країні ЄС — отримайте юридичну консультацію: ваша ситуація складніша і потребує індивідуальної оцінки.
• Плануйте перехід після 2027-го вже зараз. Трудовий договір, Blue Card, навчання або родинний статус — будь-яка з цих підстав виводить вас із зони ризику нових правил притулку.

Читайте також:

•  12 тисяч злотих на місяць: хто може отримати Блакитну карту ЄС у Польщі
• Швеція, Данія, Норвегія чи Фінляндія: де українцям старшого віку важче залишитися
• Вступити до університету після 35: як навчання допомагає українцям залишитися у Словаччині
• Швеція після тимчасового захисту: що чекає на українців після березня 2027 року
• Соціальна допомога в Німеччині у 2026 році: як подати заявку
• Студентський ВНЖ у Німеччині після тимчасового захисту
• Як українцям отримати Блакитну карту ЄС у Німеччині у 2026 році
• Навчання в ЄС після 35: університет як шлях до нового статусу
• Після тимчасового захисту: як мамам з дітьми залишитися в ЄС після березня 2027 року