Вже за день у Люксембурзі відбудеться одне з ключових засідань Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ. У центрі обговорень — доля тимчасового захисту, який уже понад два роки дозволяє мільйонам українців легально жити, працювати й отримувати соціальні послуги в країнах Європейського Союзу. Поточний термін дії цієї директиви спливає в березні 2026 року, але з огляду на продовження війни та безпекову ситуацію в Україні, питання про її подовження як ніколи на часі.

Директива, що змінила історію

Ще у березні 2022 року, через лічені дні після повномасштабного вторгнення Росії, ЄС уперше в історії активував Директиву про тимчасовий захист. Це рішення стало безпрецедентним. Мільйони людей, переважно жінки та діти, отримали право не лише на перебування, а й на доступ до медичної допомоги, ринку праці, освіти для дітей, соціального житла.

За офіційними даними Єврокомісії, станом на сьогодні цим статусом користуються близько 4,3 мільйона українців, приблизно третина з них — діти. Для багатьох із них тимчасовий захист став не просто «перепочинком у безпеці», а новим етапом життя — зі школами, роботою, вивченням мов і спробами інтегруватися в нове суспільство.

Що пропонує Єврокомісія

4 червня 2025 року єврокомісари офіційно виступили з пропозицією продовжити дію директиви до 4 березня 2027 року. Це означає ще два роки відносної стабільності для українців у Європі. Продовження має гарантувати їм захист від примусового повернення, доступ до прав, а також зберегти єдині стандарти у різних країнах ЄС.

Утім, у пропозиції Комісії не йдеться лише про автоматичне продовження. Йдеться і про наступні кроки: поступову трансформацію цього захисту в більш сталі механізми — дозволи на довготривале перебування, інтеграційні програми, можливості для навчання й роботи. Також запропоновано посилити програми добровільного повернення — з інформаційною, логістичною та фінансовою підтримкою. У деяких містах уже діють так звані «Unity hubs» — інфоцентри для підготовки до повернення, зокрема у Берліні, Празі та Аліканте.

Що вирішуватимуть міністри 12–13 червня

Очікується, що міністри внутрішніх справ країн ЄС дадуть політичну оцінку і підтримають продовження дії директиви. Попри певні побоювання у частини країн щодо «безкінечного» захисту, більшість членів ЄС, зокрема Німеччина, Іспанія, Польща, Чехія, Франція,  виступають за продовження ще на два роки.

Це рішення також важливе з точки зору координації та єдності ЄС. Адже багато українців уже інтегрувалися у приймаючі країни, їхні діти ходять до місцевих шкіл, а деякі з батьків стали затребуваними спеціалістами в економіці. Тож припинення захисту вже в березні 2026 року створило б не лише гуманітарні, а й соціальні та економічні труднощі і для українців, і для самих європейських держав.

Обережне повернення та «exit strategy»

Однак разом із продовженням директиви звучать і нові меседжі: мовляв, настав час готувати «вихідну стратегію». Мова не йде про масову депортацію, але європейські посадовці дедалі частіше вживають терміни «довгострокове вирішення» чи «плановане завершення надзвичайних заходів».

Ці ідеї включають:

• нові типи дозволів, наприклад, «реконструкційний дозвіл» (до 10 років) для тих, хто бере участь у відбудові України;
• спеціальні шляхи переходу з тимчасового захисту на інші легальні статуси;
• цільові програми добровільного повернення для тих, хто вже готовий їхати додому.

Усе це відбувається на фоні тверджень, що повертатися можна лише тоді, коли це безпечно. А наразі Україна залишається однією з найбільш замінованих країн світу, з частково зруйнованою інфраструктурою, щоденними обстрілами та високими ризиками для цивільного населення.

Чому це стосується кожного українця в ЄС

Рішення, яке ухвалять 12–13 червня, має стати основою для наступних двох років. Але воно також буде сигналом: чи готова Європа до довготривалої підтримки українців, чи шукатиме способи обмежити механізми, запроваджені в надзвичайних умовах. Саме тому за цією зустріччю стежать як дипломати, так і сотні тисяч звичайних людей.

Бо для одних це політичний жест, а для інших — впевненість, що дитина піде до школи восени, що можна планувати роботу, навчання або просто жити без страху бути висланим.

Наступні дні покажуть, як саме ЄС розставляє пріоритети у відповідь на найбільшу гуманітарну кризу з часів Другої світової.