У деяких країнах ЄС розпочався масштабний експеримент із впровадження чотириденного робочого тижня без зниження зарплати. Днями до нього приєдналась Польща.
Ідея, яка ще кілька років тому здавалася утопією, поступово перетворюється на реальність. За ініціативу беруться як окремі компанії, так і цілі уряди, сподіваючись знайти баланс між продуктивністю і добробутом працівників.
Чому в Європі замислились про 4 дні?
Питання коротшого тижня загострилося після пандемії. Дистанційна робота змінила підхід до трудового життя: люди оцінили гнучкість графіків і почали більше говорити про стрес, вигоряння та необхідність «життя поза роботою». Паралельно роботодавці помітили, що менше годин не завжди означає менше результатів.
До цього додається і демографічний фактор. У багатьох країнах ЄС бракує робочої сили, і кращий work-life balance дедалі частіше стає козирем у боротьбі за кадри.
Де вже почали тестувати?
Бельгія ще торік надала працівникам право «стискати» 38-годинний тиждень у чотири дні замість п’яти. Там скорочення днів не означає скорочення годин, тож робочі дні стають довшими. Це не ідеал чотириденного тижня, але вже крок уперед.
Велика Британія провела одне з найбільших випробувань 4-денки: понад 60 компаній брали участь у пілоті, і понад 90% із них вирішили залишити новий графік. У звітах фігурують зниження рівня стресу, краща продуктивність і менше випадків звільнень.
Німеччина цьогоріч запустила свій експеримент. Майже півсотні компаній тестують коротший тиждень із девізом: «Менше годин — більше мотивації».
Іспанія та Ірландія теж запровадили пілоти для окремих секторів, переважно серед інноваційного бізнесу.
Польща також приєднується до країн, які готуються випробувати новий підхід.
У квітні Міністерство праці Польщі оголосило про старт програми, у межах якої найближчими місяцями відбиратимуть компанії, органи місцевої влади та неурядові організації, готові перейти на 35-годинний тиждень або чотири робочі дні, чи навіть впровадити довші оплачувані відпустки.
Ключова умова — зарплата працівників має залишитися на попередньому рівні. Для Польщі це неабиякий крок: країна довгий час зберігала доволі консервативний підхід до трудових відносин, однак зараз активно шукає способи зменшити трудове вигоряння і стати привабливішою для молодих спеціалістів, яких дедалі частіше бракує на ринку праці.
Де можуть впровадити далі?
Обговорення тривають у Нідерландах, Ісландії, Франції, Португалії. У деяких із цих країн (наприклад, в Ісландії) частину робочих місць уже переведено на скорочені години без зниження зарплати. Досвід там показав, що робота стала ефективнішою, а працівники — задоволенішими.
Плюси і мінуси нової моделі
Серед переваг 4-денки:
- Менше вигоряння. Люди менше втомлюються і рідше хворіють.
- Зростає продуктивність. Пілотні проекти часто показують, що робота виконується швидше і якісніше.
- Легше залучати кадри. Особливо молодь, яка хоче більше часу на життя поза офісом.
Але є і складнощі:
- Не для всіх сфер. Виробництво, медицина чи сфера обслуговування не завжди можуть дозволити собі менше днів без втрат.
- Підвищення інтенсивності. У країнах, де години не скорочують, робочий день стає надто довгим.
- Фінансові ризики. Деякі компанії побоюються, що скорочення годин без зниження зарплат підвищить витрати.
Європейці поки що ставляться до ідеї обережно, але зацікавленість зростає. Уряди та бізнес спостерігають за результатами пілотів і вивчають, чи може коротший тиждень стати новою нормою. І хоча є чимало питань, тренд на скорочення робочого часу в Європі вже не зупинити.