Останні заяви та дії країн Євросоюзу свідчать про суттєвий зсув у міграційній політиці блоку. Те, що раніше здавалося неможливим — відверте ігнорування європейських директив, обмеження на притулок, розвороти на кордонах — стало новою нормою. На цьому тлі дедалі гучніше звучать вимоги радикальних політиків, які пропонують повністю закрити кордони для біженців. Але що стоїть за цим політичним зрушенням, як насправді діють країни, і що це означає для українців, які вже перебувають у ЄС або тільки планують евакуацію?

Нідерланди: ультиматум коаліції та шоу політичної сили

Герт Вілдерс, лідер правої PVV, нещодавно виступив із закликом «тимчасово» знехтувати правилами ЄС і повністю закрити нідерландські кордони для нових шукачів притулку. У разі невиконання цієї вимоги, він пригрозив вивести свою партію з коаліції. Його аргументація спирається на приклади інших країн, які вже діють у подібному напрямку.

Попри те, що коаліційні партнери дистанціюються від ультиматуму, тиск Вілдерса демонструє зсув у політичній риториці Нідерландів — від відкритості до жорсткої охорони кордонів.

Бельгія: законна жорсткість

Уряд Бельгії ухвалив нову міграційну політику, яку в країні вже називають «найсуворішою в історії». Вона не порушує формальних норм ЄС, але створена так, щоб обмежити притік нових заяв на притулок, зокрема від самотніх чоловіків, які раніше формували більшість серед мігрантів.

Що змінилося?
Раніше держава визначала черговість розгляду заявок, часто пріоритизуючи найбільш уразливі категорії. Тепер — навпаки: максимальна кількість відмов, мінімальний доступ до базової інфраструктури, довгі черги.

Польща: правовий тиск і популярна підтримка

Польща ще з 2021 року практикує «pushbacks» на кордоні з Білоруссю — примусове повернення мігрантів без можливості подати заяву на притулок. Новий уряд Дональда Туска не лише не скасував практику, а й у низці випадків формалізував обмеження.

Попри юридичну суперечність із нормами ЄС, суспільна підтримка таких дій залишається високою. Польща апелює до загрози гібридних атак з боку режиму Лукашенка.

Чехія: нові обмеження і стрімка реформа

Чехія впродовж весни 2025 року різко змінила риторику й політику щодо міграції. Пакет поправок до закону про притулок і перебування іноземців передбачає значне посилення контролю. Уряд стверджує, що система перевантажена та потребує захисту від «зловживань». Також активно обговорюється обмеження доступу до деяких соціальних послуг для мігрантів, які не працюють.

Також тимчасово скоротили програми для возз’єднання сімей і розглядають обмеження на повторний в’їзд осіб, які виїжджали на тривалий час. В уряді заявляють, що “не хочуть бути найбільш м’якою країною у регіоні” й прагнуть об’єднати зусилля з Австрією, Німеччиною та Польщею. Водночас більшість чехів, згідно з опитуваннями, підтримують жорсткішу міграційну політику, зокрема на тлі зростання вартості життя та навантаження на медичну систему й освіту.

Угорщина: всупереч ЄС — і з гордістю

Угорський прем’єр Віктор Орбан давно виступає проти загальноєвропейської міграційної політики. У країні майже неможливо отримати притулок — заявки або не приймають, або мігрантів змушують повертатися в Сербію. Попри рішення Суду ЄС і штраф у 200 млн євро, Угорщина не планує змінювати курс.
Орбан показує, що фінансові санкції з боку ЄС не є стримувальним чинником, якщо є внутрішньополітична вигода й електоральна підтримка.

Німеччина: обмеження на кордоні попри правову невизначеність

За канцлера Фрідріха Мерца в Німеччині з'явилася можливість розвертати прохачів притулку прямо на кордоні — за винятком «дуже серйозних» випадків. Це рішення ще не перевірене судами, і багато експертів попереджають: воно порушує Дублінські правила ЄС. Але аргумент влади — безпека всередині країни — стає дедалі впливовішим.

Австрія: «пауза» для родинних возз’єднань

У відповідь на навантаження на соціальні служби та школи, уряд Австрії тимчасово обмежив возз’єднання сімей біженців. У винятках залишили тільки найуразливіші категорії — наприклад, неповнолітніх. Решта змушені чекати, іноді роками, попри те, що це суперечить праву на сімейне життя, закріпленому в Європейській конвенції.

Фінляндія: закон проти мігрантів з Росії

Фінський парламент схвалив закон, який дозволяє обмежити або повністю заборонити в'їзд шукачам притулку, що приходять з Росії. Навіть попри те, що такий закон суперечить Конституції Фінляндії, уряд пояснює це питаннями національної безпеки та ворожими діями РФ.

Чому мовчить Брюссель?

Європейська комісія часто не реагує або реагує мляво. Причини:

• Політичні страхи — посилення правих популістів у багатьох країнах.
• Підготовка до нового законодавства — з 2026 року набуде чинності новий Пакт з питань міграції та притулку, який дозволить більш жорстке регулювання.
• Відсутність механізмів реального примусу — штрафи та погрози не діють у випадках, коли національні інтереси переважають.

Що це означає для українців?

1. Тимчасовий захист поки не під загрозою, але з нюансами

Українці, які мають статус тимчасового захисту, перебувають під особливою правовою рамкою ЄС, і вона діятиме принаймні до березня 2026 року. Цей статус — не притулок, а тимчасова форма гуманітарного перебування.

Але:

• Деякі країни, як-от Австрія чи Чехія, почали обмежувати права, зокрема на возз’єднання сімей або повторний виїзд з території ЄС.
• В умовах нового тиску, українців можуть «змішувати» з загальним потоком мігрантів, особливо в прикордонних районах.

2. Плануєте виїзд? Обирайте країни з відкритою політикою

Якщо ви тільки плануєте виїзд з України, варто:

• Слідкувати за змінами у прийомі нових заяв (наприклад, у Нідерландах чи Німеччині їх можуть обмежити).
• Не зволікати з реєстрацією — затримка може призвести до втрати права на допомогу або в’їзд.
• Враховувати соціальні обмеження: у багатьох країнах спостерігається навантаження на житло, освіту, охорону здоров’я, і це може зачепити новоприбулих.

ЄС входить у період нової реальності: без єдиної міграційної політики, з державами, що «вибірково» дотримуються законів, і з суспільствами, які дедалі менше підтримують відкритість. Українці з тимчасовим захистом поки що залишаються під захистом, але мають бути пильними — нові хвилі політичних змін можуть легко змінити баланс у будь-який момент.