Коли українська родина опиняється під загрозою втрати тимчасового захисту (ТЗ), перше питання, яке виникає, що станеться з дітьми. Але міжнародні структури підтверджують, що дитина не втрачає статус автоматично і не підлягає депортації окремо від батьків. Але це не означає, що все буде добре само собою.
Стаття 24 Хартії ЄС і Конвенція ООН про права дитини зобов'язують держави-члени ставити на перший план найкращі інтереси дитини. На практиці це означає, що якщо сім'я опиняється у правовій невизначеності, влада спочатку шукає спосіб залишити її разом і легально, а не розділяти або негайно виселяти.
«Дитину не депортують за компанію», але нелегальний статус батьків поступово позбавляє всю сім'ю доступу до школи, лікаря і соціальних виплат.
Поки діє тимчасовий захист до 2027 року
Зараз тимчасовий захист в ЄС діє до березня 2027 року. Протягом цього часу дитина або вписана до батьківської картки захисту, або має власний документ. Права на проживання, школу, медичну допомогу зазвичай прив'язані до статусу всієї сім'ї.
Якщо один з батьків втрачає статус (наприклад, через тривалу відсутність або порушення умов), інший з чинним ТЗ зберігає право дитини на перебування. Якщо обидва батьки позбавляються захисту, держава спершу пропонує добровільне повернення. Примусове видворення відбувається лише після оцінки ризиків і є крайнім заходом.
Після 2027-го: що чекає на сім'ї
ЄС вже готує «координований вихід» із режиму тимчасового захисту. Сім'ям, які своєчасно перейдуть на інший легальний статус (робочий або сімейний ВНЖ) діти «переїдуть» разом із ними як члени сім'ї. Права на освіту, медицину і соціальну підтримку збережуться, а в перспективі може відкритися шлях до довгострокового ВНЖ або громадянства.
Якщо ж батьки нічого не зроблять і після 2027 опиняться в нелегальному становищі — дитина поступово втрачатиме доступ до шкільних і медичних послуг разом з ними.
У разі перевірок сім'ю можуть включити в програму добровільного повернення (з квитками і невеликою допомогою), а в крайніх випадках — ініціювати процедуру видворення всієї родини.
Головне, пам'ятайте, що не існує механізму, за яким дитина автоматично отримує громадянство через втрату батьками тимчасового захисту. Громадянство це окремий і тривалий процес, не пов'язаний напряму зі статусом ТЗ.
Ситуація по країнах
| Країна | Статус дитини без батьківського ТЗ | Пільга для школярів | Ризик розділення |
|---|---|---|---|
| Німеччина | Залишається з батьком/матір'ю з чинним §24 або §25 | Так | Низький |
| Польща | Похідний статус за CUKR (3 роки, робота батьків) | Закінчити рік | Низький |
| Чехія | Lex Ukraine (5 років) або родинний ВНЖ | Так | Низький |
| Іспанія | Arraigo familiar або сімейний ВНЖ | Так, школа — пріоритет | Низький |
| Італія | Permesso famiglia або lavoro subordinato | Так | Низький |
| Бельгія | Single Permit або сімейний дозвіл | Школа — пріоритет | Низький |
Вікові особливості, хто під найбільшим захистом
Немовлята і діти до 3 років вважаються особливо вразливою категорією. Рішення щодо статусу батьків приймається з урахуванням медичних і соціальних ризиків. У більшості країн малюки завжди залишаються з матір'ю або опікуном — навіть якщо сім'ю готують до повернення.
Школярі мають практичну перевагу в більшості країн: держави намагаються дати дитині можливість завершити навчальний рік навіть якщо сім'я перебуває у «підвішеному» статусі. Нерідко саме через інтереси дитини батькам пропонують перехід на гуманітарний або сімейний ВНЖ.
Підлітки, які вже інтегрувалися — найсильніший кейс для юристів. Чим довше дитина живе в країні (мова, школа, соціальні зв'язки), тим переконливіший аргумент проти депортації: суди зобов'язані враховувати статтю 8 Європейської конвенції з прав людини (право на сімейне та приватне життя) і статтю 24 Хартії ЄС.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. За конкретними питаннями щодо вашої ситуації звертайтеся до міграційного юриста або до організацій правової допомоги у вашій країні перебування.
Отримуй актуальні новини та щотижневий дайджест перевіреної інформації.
