Поїздка за кордон під час очікування рішення про продовження дозволу на проживання у Швеції може обернутися проблемами з поверненням. Особливо якщо термін дії попереднього дозволу закінчиться до завершення подорожі. Шведське міграційне агентство Migrationsverket пояснює, які документи потрібні для перетину кордону, чому підтвердження подання заяви не гарантує повторного в’їзду та чим відрізняються правила для українців з тимчасовим захистом і людей зі статусом біженця.
Коли можна виїжджати зі Швеції та повертатися назад
За загальним правилом іноземці, які мають чинний шведський дозвіл на проживання, можуть подорожувати за межі країни та повертатися протягом строку його дії.
Для цього необхідно мати два документи:
- чинний закордонний паспорт або інший визнаний проїзний документ
- чинну картку дозволу на проживання — uppehållstillståndskort
Ці документи дають можливість подорожувати іншими країнами Шенгенської зони в межах 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду, якщо виконані інші умови в’їзду. Водночас дозвіл на проживання у Швеції не означає автоматичного права працювати або постійно мешкати в іншій державі ЄС. Якщо поїздка запланована за межі Шенгенської зони, слід додатково перевірити візові вимоги країни призначення. Про це йдеться в офіційних роз’ясненнях Migrationsverket.
Що відбувається, якщо дозвіл закінчується під час подорожі
Найбільший ризик виникає тоді, коли людина вже подала заяву на продовження дозволу, але ще не отримала рішення.
Своєчасне подання такої заяви в багатьох категоріях дозволяє законно залишатися у Швеції на період її розгляду. Однак право очікувати рішення всередині країни не тотожне праву повторного в’їзду після закінчення строку дії дозволу.
Наприклад, якщо людина виїхала зі Швеції з чинною карткою, а під час перебування за кордоном її дозвіл закінчився, повернення може виявитися проблематичним. Так Migrationsverket попереджає, що в окремих випадках заявнику доведеться чекати нового рішення за межами Швеції. Також квитанція про подання заяви, електронне підтвердження або повідомлення про те, що документи перебувають на розгляді, самі по собі не замінюють чинного дозволу на проживання та відповідної картки.
Для громадян України з біометричними паспортами можуть діяти правила безвізового короткострокового в’їзду. Проте безвізовий режим не продовжує автоматично шведський дозвіл на проживання і не гарантує можливості повернутися саме як резидент. Право на короткостроковий в’їзд оцінюється окремо.
Чи поширюються ці обмеження на українців із тимчасовим захистом
Тут принципово важливо розрізняти дві процедури, отримання міжнародного захисту через притулок (asyl) та тимчасовий захист відповідно до Директиви ЄС (massflyktsdirektivet). Для українців, які проживають у Швеції на підставі Директиви про тимчасовий захист, Migrationsverket встановлює окремі правила.
За інформацією агентства, власники чинного дозволу можуть виїжджати за кордон і повертатися до Швеції, маючи паспорт та картку дозволу на проживання. Водночас про виїзд необхідно повідомляти міграційну службу.
Якщо людина переїжджає з країни, право на фінансову допомогу та житло, що надаються в межах системи прийому, припиняється. У разі повернення можна повторно звернутися по підтримку, але отримання житла в тому самому місці не гарантується.
Переїзд до України або іншої держави ЄС сам по собі не призводить до анулювання шведського дозволу на проживання за Директивою про тимчасовий захист.
Якщо ж термін дії дозволу закінчився під час перебування за кордоном, для отримання нового дозволу за цією Директивою необхідно повернутися до Швеції та повторно подати заяву на захист.
Поїздки до України: коли виникає ризик втратити статус біженця
Окремі обмеження діють для людей, які отримали у Швеції міжнародний захист за процедурою надання притулку (asyl).
Йдеться про дві категорії:
- Flyktningstatus — статус біженця, наданий через ризик переслідування.
- Alternativ skyddsstatus — статус особи, яка потребує додаткового захисту, зокрема через загрозу серйозної шкоди в країні походження.
Проте повернення до країни, від якої людина шукала захисту, може стати підставою для перегляду її статусу. Адже якщо особа добровільно відвідує цю країну, міграційне відомство може перевірити, чи зберігаються обставини, що стали підставою для надання захисту. Під час перевірки Migrationsverket враховує мету подорожі, її тривалість та вплив цих обставин на попередню оцінку потреби в міжнародному захисті.
Чому людям зі статусом біженця не рекомендують виїжджати під час продовження дозволу
Для осіб, які отримали міжнародний захист за процедурою притулку та подали заяву на продовження дозволу, існує ще одне суттєве обмеження. Migrationsverket рекомендує не залишати Швецію до отримання рішення. Причина полягає не лише в можливих проблемах під час повторного перетину кордону. За правилами, які агентство пояснює для цієї категорії заявників, людина повинна перебувати у Швеції, щоб отримати продовжений дозвіл на проживання. Якщо на момент ухвалення рішення заявник перебуває за кордоном, це може перешкодити позитивному вирішенню справи. Крім того, поїздки під час розгляду заяви іноді ускладнюють процедуру перевірки документів і можуть потребувати додаткових звернень до шведських дипломатичних установ.
Що потрібно врахувати українцям у 2026–2027 роках
Європейський Союз продовжив дію механізму тимчасового захисту до 4 березня 2028 року. Однак це не означає, що всі раніше видані шведські картки дозволу на проживання автоматично чинні до цієї дати.
За роз'ясненням Migrationsverket від 10 вересня 2026 року, дозволи, рішення щодо яких ухвалили до 5 серпня 2026 року, діють до 4 березня 2027 року. Для їхніх власників передбачена можливість звернутися по продовження на початку 2027 року.
Отже, плануючи поїздку наприкінці зими або навесні 2027 року, українцям необхідно перевіряти не лише загальний строк дії тимчасового захисту в ЄС, а й термін власного шведського дозволу. Окремо варто врахувати правила, запроваджені 5 серпня 2026 року для першого звернення по тимчасовий захист. Вони передбачають додаткові вимоги до підтвердження виконання військового обов'язку або наявності звільнення від нього для чоловіків віком 23–65 років.
