У грудні 2025 року європейська комісія офіційно представила Європейський план доступного житла, а це значить що ініціатива переходить у фазу впровадження в державах-членах та підготовки конкретних законодавчих кроків на 2026–2027 роки. 

За даними Євростату, між 2015 і 2024 роками ціни на житло в ЄС зросли більш ніж на 50%, тоді як оренда приблизно на 25%, що значно випереджає динаміку доходів. У країнах із найбільшим тиском, зокрема в Португалії, Нідерландах, Іспанії та частині Центральної Європи — проблема доступності стала структурною. Нині кожен десятий житель ЄС витрачає на житло понад 40% чистого доходу. Серед молоді, орендарів і домогосподарств із низькими доходами цей показник істотно вищий.

План, звісно, не передбачає запровадження єдиних для всього ЄС «стель цін» на житло чи оренду. 

Натомість він розширює фінансові та регуляторні можливості для національних урядів і міст зокрема у сфері державної допомоги, будівництва та короткострокової оренди.

Що вже ухвалено

План структурований навколо чотирьох ключових напрямів:

• збільшення пропозиції житла
• розблокування інвестицій
• регулювання короткострокової оренди
• підтримка вразливих груп — молоді, студентів і так званих ключових працівників.

Одним із перших практичних кроків стало оновлення правил державної допомоги (SGEI Decision). 

Відтепер країни можуть фінансувати не лише класичне соціальне житло, а й доступне житло для ширших груп населення, включно із середнім класом, без попереднього погодження з Єврокомісією за умови дотримання визначених критеріїв.

За оцінками Комісії, вже мобілізовано близько 43 млрд євро на соціальне, доступне та стале житло. У найближчі роки планується додатково залучити щонайменше 11,5 млрд євро з бюджету ЄС.

Ще масштабніші очікування покладають на національні та регіональні банки розвитку, до 2029 року від них розраховують отримати до 375 млрд євро інвестицій. Паралельно готується пан’європейська інвестиційна платформа доступного житла, яка має додати близько 10 млрд євро протягом двох років.

Airbnb без заборон, але з рамками

Окремий блок плану присвячений короткостроковій оренді. Комісія прямо визнає, що в окремих містах, зокрема туристичних, до 20% житлового фонду використовується під Airbnb та подібні сервіси, що суттєво зменшує пропозицію для місцевих мешканців і тисне на орендні ціни.

Брюссель не пропонує загальноєвропейської заборони. Натомість готується нова законодавча ініціатива, яка дозволить визначати «зони житлового стресу» та надасть місцевій владі інструменти для обмежень: ліміти ночей, квоти, обов’язкову реєстрацію. Детальний законодавчий проєкт очікується у 2026–2027 роках.

Комісія також запускає Європейську будівельну стратегію, спрямовану на спрощення дозвільних процедур, гармонізацію стандартів і впровадження цифрових інструментів. За її оцінками, ЄС потрібно додатково будувати близько 650 тисяч житлових одиниць щороку протягом наступного десятиліття, аби стабілізувати ринки.

Паралельно посилюється моніторинг фінансіалізації житла та ролі інституційних інвесторів. Втім у Брюсселі визнають, що перехід від аналізу до жорсткого регулювання є політично чутливим, тож на цьому етапі переважають «м’які» інструменти та рекомендації.

Для координації дій створюється Європейський житловий альянс, до якого залучать держави, міста, житловий сектор і громадянське суспільство. У 2026 році запланований перший в історії ЄС житловий саміт, а до завершення мандату Єврокомісія пообіцяла підготувати публічний звіт про результати впровадження плану.