Згідно з дослідженням фонду ROCKWOOL, опублікованому в лютому цього року, 76% українських біженців не повернуться з Данії додому, навіть якщо війна на Батьківщині закінчиться. Такі дані наводить Девід Зепернік в авторській колонці видання The Copenhagen Post.
Українці в Данії: статистика
З 2022 року понад 68 тисяч українців отримали дозволи на проживання в Данії, близько 48 тисяч живуть тут досі. Для порівняння: до повномасштабного вторгнення їх було лише 17 000. Тож ймовірність зустріти земляка на данських вулицях зросла майже втричі.
Лише в Копенгагені перебуває близько 3 500 громадян України, але приплив відчувається не лише у великих містах. Однак змінився демографічний склад біженців. Якщо до війни сюди приїзджали переважно 30-річні чоловіки-трудові мігранти, то зараз у Данії набагато більше жінок і дітей. За статистичними даними 2024 року, жінки становили 41%, чоловіки — 30%, а діти до 18 років — 29%.
Наразі на них поширюється Ukraine Special Act, згідно з яким українці, які підпадають під встановлені Данією критерії, можуть отримати тимчасовий дозвіл на проживання й право на роботу. Чинні правила діють до 17 березня 2027 року, у тому числі для чоловіків призовного віку, які не підлягають мобілізації чи мають офіційний документ про звільнення від військової служби.
Зазначається високий рівень зайнятості українців, 65% чоловіків і 57% жінок офіційно працюють, водночас кількість тих, хто отримує соціальну допомогу, стрімко скорочується. Крім того, українська громада добре інтегрується в данське суспільство: понад 12 000 людей вивчають данську мову і культурні традиції. Тож, попри виклики, як-от нестача житла, на думку автора, значна частина громадян України залишиться в Данії подібно до першої хвилі польських іммігрантів, які прибули приблизно між 1893 і 1914 роками. Або другої, після вступу Польщі до ЄС у 2004 році.
Читайте також: Данія планує обмежити захист для частини українців: кого можуть торкнутися нові правила
