Данія готується переглянути правила прийому українців, які прибувають до країни через війну. Серед пропозицій уряду фігурує ідея визнати 14 областей Західної та Центральної України відносно безпечними, а для людей, які приїжджають із цих регіонів, обмежити автоматичний доступ до спеціального захисту. Причому зміни можуть стосуватися не лише чоловіків, а й жінок, дітей та людей похилого віку. Про плани данської влади повідомляє польська Rzeczpospolita з посиланням на заяви посадовців.
14 областей України можуть визнати відносно безпечними
Найсуттєвіша запропонована зміна стосується географії. Данська влада розглядає можливість визначити 14 областей Західної та Центральної України як відносно безпечні для цивільного населення. Якщо пропозицію реалізують, походження людини з такого регіону може впливати на її право отримати захист після прибуття до Данії.
За інформацією Rzeczpospolita, Київ до переліку територій, які пропонують визнати відносно безпечними, не входить.
При цьому важливо дочекатися остаточного тексту змін: саме він має визначити повний перелік областей, критерії їх оцінювання та те, як нове правило застосовуватиметься на практиці.
Обмеження можуть стосуватися не лише чоловіків
Це принципово відрізняє данську дискусію від змін, які останнім часом з'являються в окремих інших європейських країнах. У випадку Данії запропоноване обмеження пов'язане насамперед не зі статтю чи військовим статусом людини, а з регіоном України, звідки вона приїхала. Отже, якщо зміни ухвалять у запропонованому вигляді, вони потенційно можуть поширюватися на чоловіків і жінок, а також дітей та літніх людей із територій, які Данія визнає відносно безпечними. Саме тому нові плани не варто описувати лише як «обмеження для військовозобов'язаних українців».
Що буде з українцями, які вже живуть у Данії
Наразі немає підстав говорити про автоматичну втрату захисту всіма українцями, які походять із цих областей і вже перебувають у Данії. Повідомлення стосується запропонованого перегляду правил, зокрема умов для людей, які прибуватимуть до країни надалі. Для тих, хто вже отримав дозвіл на проживання за спеціальною українською схемою, вирішальним буде остаточне формулювання законодавчих змін та можливі перехідні положення. Це особливо важливо, оскільки Данія має власний національний механізм захисту українців — так званий Ukraine Special Act. Країна має особливий статус у сфері міграційної політики ЄС і не застосовує Директиву ЄС про тимчасовий захист так само, як більшість держав-членів.
Українців на соціальній допомозі хочуть активніше залучати до роботи
Географічний критерій — не єдина зміна, яку обговорює уряд. Ще одна пропозиція стосується українців, які отримують соціальну допомогу. Данська влада хоче посилити вимоги щодо їхньої участі на ринку праці. Фактично уряд прагне змістити акцент з тривалої соціальної підтримки на працевлаштування та економічну самостійність тих, хто може працювати. Який саме механізм застосовуватимуть, які будуть винятки та що відбуватиметься з людьми, які через здоров'я, догляд за дітьми або інші обставини не можуть працювати, має стати зрозуміло після оприлюднення детальних правил.
Можуть змінитися й правила навчання українських дітей
Окремий блок пропозицій стосується освіти. Після початку повномасштабного вторгнення Данія дозволила певну гнучкість у навчанні українських дітей, зокрема можливість використовувати українську та англійську мови й поєднувати місцеву освіту з дистанційним навчанням за українською програмою. Тепер уряд планує переглянути ці спеціальні можливості. Це може стати особливо важливим для сімей, які намагаються одночасно інтегрувати дітей у данську школу та зберегти зв'язок з українською системою освіти. Проте говорити про конкретну заборону дистанційного навчання або української мови поки зарано — остаточні умови залежатимуть від ухваленого рішення.
Чому Данія хоче змінити систему
Однією з причин данська влада називає навантаження на муніципалітети. За словами міністра імміграції та інтеграції Данії Мортена Бедскова, у країні перебувають приблизно 47,6 тисячі громадян України. Для частини муніципалітетів їхнє розміщення та інтеграція стають дедалі складнішим завданням. Йдеться насамперед про доступне житло, соціальну інфраструктуру та можливості місцевих громад приймати нових людей. Саме в цьому контексті уряд хоче переглянути систему, яка створювалася як екстрена відповідь на повномасштабне вторгнення 2022 року.
Що відомо зараз
Станом на зараз ситуацію варто розділяти на те, що вже діє, і те, що лише пропонується.
| Питання | Стан |
|---|---|
| Захист українців у Данії | Продовжує діяти |
| Визнання 14 областей «відносно безпечними» | Пропозиція |
| Автоматична відмова людям із цих областей | Наразі не є чинним загальним правилом |
| Київ у запропонованому переліку | Ні, за даними Rzeczpospolita |
| Чи можуть зміни стосуватися жінок | Так |
| Чи можуть стосуватися дітей і літніх людей | Так |
| Посилення вимог щодо роботи для отримувачів допомоги | Пропонується |
| Перегляд спеціальних освітніх правил | Пропонується |
| Автоматичне скасування вже виданих дозволів | Про це наразі не йдеться |
Що варто знати українцям
Наразі Данія ще не закрила захист для українців із Західної чи Центральної України, проте уряд готує посилення правил, однак між політичною пропозицією та чинною нормою є суттєва різниця. Особливо уважно за ситуацією варто стежити тим, хто лише планує переїзд до Данії. Якщо географічний принцип буде закріплений у законодавстві, місце проживання в Україні до виїзду може стати одним із ключових критеріїв під час розгляду нових заяв.
Не менш важливим буде остаточний перелік 14 областей та відповідь на питання, чи передбачать індивідуальні винятки для людей, які навіть із формально «безпечнішого» регіону не можуть повернутися в Україну через особисті обставини.
Поки рішення не ухвалене, не варто відмовлятися від переїзду, змінювати статус або робити висновок про втрату права на захист лише на підставі повідомлень про урядову пропозицію.
