Людство перетнуло сім із дев'яти планетарних кордонів, включаючи клімат, землекористування та біорізноманіття. Такого висновку дійшла команда вчених, які працювали над звітом Planetary Health Check (огляд здоров'я планети). За словами дослідників, лише два показника перебувають у межах норми — озоновий шар, що захищає Землю від ультрафіолету та атмосферні аерозолі (накопичення дрібних твердих частинок або крапель рідини внаслідок діяльності людини та природних факторів). Але навіть тут є тривожні ознаки: відновлення озонового шару останнім часом сповільнилося, а середній глобальний показник аерозолів маскує надзвичайно небезпечне забруднення повітря в певних регіонах, зокрема у Південній Азії.

Екологічні та кліматичні загрози: що відомо

Концепцію планетарних кордонів було запроваджено у 2009 році дослідницькою групою під керівництвом Йохана Рокстрема зі Стокгольмського центру стійкості. Вчені визначили дев'ять ключових екологічних обмежень: зміна клімату, закислення океану, виснаження стратосферного озонового шару, біогеохімічні потоки фосфору та азоту, виснаження прісних вод, зміни землекористування, втрата біорізноманіття, забруднення атмосферних аерозолів та хімічне забруднення.

Ще у 2009 році автори звіту виявили, що вже було перетнуто три межі — цикл азоту, втрата біорізноманіття та зміна клімату. До 2023 року кількість порушених меж зросла до шести, а торік додалася сьома — закислення океану, зумовлене масовим поглинанням вуглекислого газу. Таким чином, за півтора десятиліття загроза зросла більш ніж удвічі.

Ослаблення природних щитів

Науковці застерігають, що природні «захисні щити» планети послаблюються. Суша та океан поступово втрачають здатність поглинати викиди вуглецю людства через екстремальні посухи та лісові пожежі. Світовий океан, який досі поглинав надлишкове тепло від спалювання викопного палива, перестає пом’якшувати атмосферне потепління та сам стає фактором ризику.

Зазначається, що планетарні кордони взаємопов'язані: перетин одного, як-от землекористування, прискорює руйнування інших, включаючи клімат і біорізноманіття. 

Рік кліматичних катастроф та рекордного Ель-Ніньйо

У 2025 році мусонні повені в Пакистані торкнулися понад 6,9 мільйона людей, а цього року лихо загрожує мільйонам жителів Бангладеш та Філіппін. У серпні та вересні руйнівні повені та зсуви в Непалі та Тибеті спричинив обвал льодовиків.

Літо 2026 року було найспекотнішим за всю історію спостережень у Західній Європі — регіон зіткнувся з надзвичайною посухою у Франції, Іспанії, Німеччині та Великій Британії, а також з масштабними лісовими пожежами по всій Європі та Канаді. Рекордна спека також була зафіксована в Японії, Південній Кореї та на Близькому Сході. Періоди посухи, що чергувалися з проливними дощами та заморозками, завдали збитків врожаю в Сполучених Штатах та Африці на мільярди доларів.

У 2025 році було встановлено новий рекорд тепломісткості океану. З січня 2023 року по вересень 2025 року тепловий стрес спричинив знебарвлення коралових рифіві на 84,4% площі світу. 

Крім того, внаслідок урагану Мелісса, який обрушився на Ямайку після проходження над аномально теплими водами, зафіксували перегрів океану.

Природне явище Ель-Ніньйо — тепла фаза коливань океану та атмосфери в Тихому океані, яку вперше помітили перуанські та еквадорські рибалки ще в 19 столітті, — також відіграла певну роль. Під час теплої фази пасати слабшають, поверхня океану нагрівається, а тепла вода блокує підйом холодних глибоководних течій. Температура поверхні океану зазвичай підвищується на 1–2°C, але цього року відхилення становило 3,05°C. Крім того, цьогоріч Ель-Ніньйо посилився раніше, ніж у 1997 та 2015 роках, причому найбільше потепління спостерігалося у східній тропічній частині Тихого океану.

Шляхи до відновлення

За словами вчених та економістів, набір рішень, необхідних для повернення планети до безпечного стану, добре відомий, але вимагає системних змін в економіці, енергетиці та споживанні. 

Серед них — зменшення залежності від викопного палива завдяки переходу на чисту енергію, скорочення використання твердих видів палива для приготування їжі, збереження океанів та рішуча боротьба з вирубкою лісів.