Фінські науковці встановили, що «сови» (ті, хто зазвичай пізно лягає спати), мали на 70% більше шансів отримати виплати з інвалідності до 58 років, ніж «жайворонки» (люди з ранковим хронотипом), пише Financial Times.
Як хронотип може впливати на працездатність людини — дослідження
Учені проаналізували дані 5 679 людей віком 46 років. Учасників дослідження розподілили за хронотипом — природною схильністю людини бути більш активною вранці або ввечері.
Протягом наступних 12 років пенсію з інвалідності отримали 135 чоловіків і 249 жінок. Серед жінок із вечірнім хронотипом таких було 12,1%, а серед «жайворонків» — 7,2%. Для чоловіків показники становили 8,3% і 5% відповідно.
Результати не змінювалися навіть після врахування соціально-економічних чинників, зокрема освіти та професії.
Загалом, порівняно з «жайворонками», «сови» мали гірші показники за всіма параметрами. Вони також частіше повідомляли про безсоння, депресію, серцево-судинні хвороби, а також відсутність сім’ї та роботи.
Науковці припускають, що більшість «сов» змушені працювати за певним графіком, попри те, що їхня продуктивність не збігається з природним біоритмом організму. І навпаки, синхронність із власним ритмом її покращує. Це підтверджують шкільні іспити, позмінна робота, лабораторні тести на фізичну чи нейропсихологічну ефективність.
Дослідження не доводить, що сам хронотип є причиною виплат з інвалідності — це лише статистичний зв'язок. Утім, автори наголошують, що «сови» становлять значну частку населення Фінляндії, а їхнє здоров'я та здатність працювати до пенсійного віку — виклик для економіки країни.
Читайте також: Вчені пояснили, чому чоловіки живуть менше
