Когнітивна гнучкість, тобто здатність швидко змінювати правила, потребує зусиль мозку. Нейробіологи Чиказького університету з'ясували, чому під час перемикання між завданнями ми починаємо помилятися. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Neuroscience.
Як працює мозок: експеримент
Дослідники виявили механізм, який назвали «інтерференцією ознак». Якщо мозок не впевнений, яке завдання потрібно виконувати, він не розділятиме різні характеристики стимулу. Тож інформація, яку слід ігнорувати, починає «просочуватися» в рішення, заважаючи обробці того, що справді важливо.
«Мозок добре справляється з відстеженням багатьох речей, але йому важко пильнувати, щоби вони не заважали одна одній, — пояснює старший автор дослідження професор Марлін Коен.
У дослідженні взяли участь понад 200 людей та дві мавпи-резуси. Науковці давали завдання зі смугастими колами, але правила раптово змінювалися.
Під час виконання завдань мавпами дослідники записували активність нейронів у первинній зоровій та тім'яній корі. Крім того, вони навчили дві штучні нейронні мережі: одну — виконувати завдання правильно, іншу — відтворювати реальні вибори тварин, включно з помилками. Порівняння моделей дозволило сформулювати точні гіпотези.
Виявилося, що і люди, і мавпи припускалися більше помилок за умов невизначеності. Але найцікавіше — вони не були випадковими.
«Нас здивувало, що помилки за невизначеності — це не просто втрата фокусу чи недбалість. Зайва інформація просочується в наші рішення, впливаючи, як ми сприймаємо те, що насправді має значення. Краще зосередитися на одному завданні, доки воно не буде завершено, та дати мозку достатньо часу, щоб переключитися на інше», — каже Чен Сюе.
Дослідники припускають, що у майбутньому такі патерни допоможуть виявляти на ранніх стадіях психічні розлади та хворобу Альцгеймера. А поки що рекомендують не виконувати усі справи одночасно.
