Міська рада Вроцлава ухвалила резолюцію проти насильства та ненависті за національною ознакою після низки нападів на українців. Однак документ, який мав стати спільною заявою проти агресії, спричинив гостру суперечку між депутатами. Представники PiS запропонували доповнити його положеннями про українських чоловіків призовного віку, а під час дискусії пролунали звинувачення українців у «невдячності». 

Вроцлав засудив напади за національною ознакою

Резолюцію міська рада Вроцлава ухвалила 26 серпня. Її підготували на тлі випадків агресії та нападів за національною ознакою, про які останнім часом повідомляли у місті. Ініціатором документа став клуб Lewica Naprzód. У тексті йдеться про неприпустимість агресії, мови ненависті та насильства, незалежно від того, якої національності є нападник або потерпілий. 

💡

Окремо депутати наголосили, що у Вроцлаві не повинно бути місця для приниження чи залякування людини через її походження, мову, акцент або національність. Місто також заявило про намір використовувати доступні механізми для протидії проявам ненависті й нетерпимості.

Причиною для такої реакції стали, зокрема, нещодавні інциденти за участю українців. На початку липня у Вроцлаві жорстоко побили 19-річного українця після того, як він розмовляв телефоном з матір'ю українською. Широкого розголосу набув і напад трьох чоловіків на українську пару. Водночас автори резолюції згадали й випадок нападу українця з ножем на польку, підкреслюючи, що засуджують насильство незалежно від громадянства його учасників.

Через українських чоловіків виникла суперечка

Дискусія загострилася також і після того, як представники Prawo i Sprawiedliwość (PiS) запропонували внести до документа кілька поправок. Зокрема, вони хотіли додати положення із запереченням проти узагальнених звинувачень поляків і мешканців Вроцлава в ксенофобії чи національній ненависті. Інша пропозиція стосувалася українських чоловіків призовного віку. Депутати PiS закликали польський уряд і Сейм терміново врегулювати статус тих громадян України призовного віку, які перебувають у Польщі без чинного дозволу, щоб вони могли повернутися до України та розпочати військову службу.

У залі заговорили про «невдячність» українців

Представляючи поправки, депутат PiS Славомір Смігельський згадав масштабну допомогу, яку Польща надала Україні після початку повномасштабного вторгнення росії. Він звинуватив українську сторону в «невдячності», пов'язавши свої слова, зокрема, з питаннями історичної пам'яті та УПА. Депутат також звинуватив лівих у тому, що вони розділяють поляків та українців за національною ознакою, і підтримав ініціативу, яку її прихильники називають «Stop banderyzmowi». Виступ спричинив різку реакцію інших учасників засідання. Віцепрезидент Вроцлава Ришард Кесслер заявив, що подібні висловлювання виставляють місто та країну в поганому світлі. Депутат від лівих Роберт Суліговський, своєю чергою, закликав не створювати стіну між поляками й українцями та наголосив, що люди, які живуть у Вроцлаві, мають почуватися в місті безпечно.

Резолюцію все-таки ухвалили

Попри гостру суперечку, міська рада підтримала документ. За резолюцію проголосували 24 депутати, один був проти, ще шестеро утрималися.  У фінальному документі міська рада наголосила, що жодні політичні суперечки, історичні конфлікти чи суспільна напруга не можуть бути виправданням для приниження, ненависті або фізичного насильства. Влада Вроцлава також нагадала, що місто позиціонує себе як «Місто рівності», де людина, яка обрала Вроцлав місцем для життя, має почуватися бажаною незалежно від свого походження.