У Варшаві медики повідомляють про зростання кількості випадків mpox — захворювання, яке раніше називали «мавпячою віспою». У Воєводській інфекційній лікарні столиці вже лікують пацієнтів з підтвердженим діагнозом, хоча у більшості з них хвороба перебігає легко. Зростання помітне і на рівні всієї Польщі. За офіційними даними Національного інституту громадського здоров’я PZH, з 1 січня до 30 вересня 2026 року в країні зареєстрували 52 випадки mpox. За аналогічний період 2025 року їх було 21.
Що відбувається у Варшаві
Медична директорка Воєводської інфекційної лікарні у Варшаві Гражина Холевінська повідомила польським медіа, що медики зараз спостерігають зростання захворюваності на mpox, а в лікарні перебувають пацієнти з лабораторно підтвердженим діагнозом. У більшості випадків перебіг захворювання легкий. В одній із варшавських поліклінік нещодавно також зафіксували випадок, коли пацієнт із температурою та гнійничковими висипаннями сам прийшов на прийом, підозрюючи у себе mpox.
Медики нагадують, що при появі характерних симптомів насамперед необхідно зв’язатися з лікарем і уникати близьких контактів з іншими людьми, доки не буде встановлено діагноз.
Польське Міністерство охорони здоров’ятакож зазначає, що в країні доступна лабораторна діагностика MPXV. Підтверджені випадки підлягають повідомленню санітарній службі, яка також встановлює людей, що могли контактувати з хворим.
Що таке mpox
Mpox — це вірусне захворювання, спричинене вірусом MPXV із роду Orthopoxvirus. Раніше його широко називали monkeypox — «мавпячою віспою», однак Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує використовувати назву mpox. Це не те саме захворювання, що натуральна віспа. Після глобального спалаху 2022 року вірус продовжує циркулювати в різних країнах світу. Сьогодні більшість випадків за межами ендемічних регіонів пов’язані з передачею вірусу від людини до людини.
Як передається mpox
Основний шлях зараження — тісний контакт із людиною, яка має mpox. Вірус може передаватися через:
- безпосередній контакт шкіри зі шкірою, зокрема під час сексу
- контакт із висипаннями або біологічними рідинами хворого
- поцілунки та інший близький контакт обличчям до обличчя
- заражені рушники, постіль, одяг та інші предмети
- рідше — інфекційні респіраторні частинки під час тривалого близького контакту
Які симптоми
Симптоми зазвичай з’являються протягом 1–21 дня після зараження. Одним із найбільш характерних проявів є висип. Він може починатися з плям, які поступово перетворюються на пухирці, пустули, а потім вкриваються скоринкою.
Також можуть виникати:
- підвищена температура;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- головний біль;
- біль у м’язах та спині;
- біль у горлі;
- слабкість і втома.
У частини людей висип може бути першим або навіть основним симптомом. У більшості випадків люди одужують самостійно протягом двох–чотирьох тижнів, однак можливий і тяжкий перебіг. Більший ризик ускладнень мають, зокрема, люди з ослабленою імунною системою, вагітні та маленькі діти.
Що робити, якщо з’явилися підозрілі симптоми
Польське Міністерство охорони здоров’я рекомендує при симптомах, які можуть свідчити про mpox, зв’язатися з лікарем. Саме лікар вирішує, які подальші обстеження необхідні. До консультації варто обмежити близькі контакти, особливо контакт шкіри зі шкірою, не користуватися спільними рушниками чи постіллю та не торкатися висипань. ВООЗ також рекомендує людям, які контактували з хворим на mpox, стежити за можливими симптомами протягом 21 дня.
Чи можна зробити щеплення від mpox у Польщі
Вакцина проти mpox у Польщі є, однак це не звичайне щеплення, яке наразі може зробити будь-хто за бажанням у аптеці чи приватній клініці. У Польщі використовується вакцина JYNNEOS. Її застосовують передусім для визначених груп ризику та після контакту з людиною, у якої підтверджено mpox. Польські рекомендації передбачають, зокрема, постконтактну вакцинацію для людей після близького фізичного контакту з хворим, а також вакцинацію певних медичних та лабораторних працівників із професійним ризиком зараження. Після контакту першу дозу рекомендують вводити якомога швидше — оптимально протягом чотирьох днів, а в окремих випадках до 14 днів після контакту, якщо симптоми ще не з’явилися.
