Група польських громадських і культурних діячів, публіцистів та активістів звернулася до політиків із відкритим листом, у якому закликала не загострювати відносини з Україною через історичні суперечки навколо УПА. Автори звернення наголошують, що нині, коли Україна веде війну проти росії, польсько-український діалог потребує не гучних звинувачень, а відповідальності, пам’яті та політичної тверезості. Про це пише портал «Наш вибір».
Приводом для нової хвилі дискусій стало присвоєння одному з українських підрозділів почесного найменування «Героїв УПА». У Польщі це викликало критику частини політиків і публічних осіб. Зокрема, у публічному просторі знову почали звучати заклики до жорсткішої позиції щодо України та навіть критика президента Володимира Зеленського.
Автори листа вважають, що така риторика шкодить польсько-українським відносинам і відвертає увагу від головного — війни, яку росія веде проти України. Вони нагадують, що українські військові щодня гинуть на фронті, захищаючи не лише власну країну, а й безпеку Європи.
Серед підписантів звернення — відомі польські діячі: Збігнєв Буяк, Владислав Фрасинюк, Павел Каспшак, Цезарій Лазаревич, Пйотр Нємчик, Анджей Северин та Кшиштоф Скіба.
У листі вони наголошують, що жодна внутрішня дискусія у Польщі не змінить факту, що Україна сьогодні веде оборонну війну, а її результат матиме значення для всього континенту. Так само, на їхню думку, не зміниться роль Володимира Зеленського як лідера країни, яка протистоїть російській агресії.
Окремо автори звернення говорять про складну історичну пам’ять між поляками та українцями. Вони визнають, що в історії обох народів є болючі сторінки, взаємні кривди й злочини, які досі потребують чесного осмислення.
Водночас підписанти застерігають від вибіркового ставлення до минулого, коли одна сторона пам’ятає лише власні страждання, але не готова бачити відповідальність свого народу.
На їхню думку, небезпека починається тоді, коли історія перестає бути простором пам’яті й перетворюється на інструмент політичної боротьби. Особливо — напередодні виборів або в моменти суспільної напруги.
У зверненні згадується і польсько-український союз часів Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського. Автори нагадують про драматичний досвід початку ХХ століття, коли після Ризького миру 1921 року Україна фактично залишилася сам на сам із більшовицькою росією. Цей історичний епізод у листі звучить і як попередження, адже Польща й Україна вже мали досвід втраченого шансу на стратегічне порозуміння.
