Українці, які ведуть власний бізнес у Польщі, можуть зіткнутися з труднощами під час найму іноземних працівників. Через особливості польського законодавства частина підприємців, зареєстрованих як одноосібна господарська діяльність (JDG), не може скористатися стандартними процедурами працевлаштування громадян країн поза ЄС. Проблема стосується, зокрема, оформлення українців зі статусом PESEL UKR. Які обмеження діють та які альтернативи мають підприємці пояснюємо далі.

Про труднощі з працевлаштуванням іноземців повідомляє міжнародна агенція з працевлаштування Gremi Personal. За інформацією компанії, проблема виникає насамперед у підприємців, які ведуть діяльність у Польщі, але не мають постійного місця перебування, необхідного для визначення компетентного органу під час оформлення окремих документів.

Чому виникають труднощі з наймом працівників

Одноосібна господарська діяльність — jednoosobowa działalność gospodarcza (JDG) — залишається однією з найпопулярніших форм підприємництва серед українців у Польщі. Вона дозволяє відносно просто зареєструвати власний бізнес, надавати послуги, співпрацювати з іншими компаніями та наймати персонал.

💡

Проте, якщо йдеться про працівників з країн поза Європейським Союзом, підприємці мають дотримуватися додаткових вимог міграційного та трудового законодавства.

Залежно від статусу іноземця для його працевлаштування може знадобитися повідомлення про доручення роботи громадянину України (powiadomienie), декларація про доручення роботи іноземцю (oświadczenie o powierzeniu wykonywania pracy cudzoziemcowi) або дозвіл на роботу (zezwolenie na pracę).

Польське законодавство встановлює правила визначення органу, уповноваженого приймати та розглядати відповідні документи. Для підприємців-фізичних осіб одним з ключових критеріїв може бути місце їхнього постійного перебування в Польщі. За певних обставин враховується також місце ведення господарської діяльності. Відтак реєстрація JDG та законне перебування в країні самі собою не гарантують, що підприємець зможе скористатися будь-якою процедурою оформлення іноземного працівника. Водночас це не означає загальної заборони на найм іноземців усіма підприємцями-JDG. Можливість працевлаштування залежить від конкретної ситуації роботодавця, міграційного статусу працівника та правових підстав для виконання ним роботи.

Зокрема, підприємці можуть наймати громадян Польщі, інших держав ЄС, Європейської економічної зони та Швейцарії. Також без додаткового дозволу на роботу можуть працевлаштовуватися іноземці, які мають повний доступ до польського ринку праці, наприклад власники дозволу на постійне проживання або статусу довгострокового резидента ЄС.

Як українським підприємцям залучати працівників: три можливі варіанти

У Gremi Personal зазначають, що підприємці, які не можуть безпосередньо оформити іноземного працівника за необхідною процедурою, мають кілька альтернатив. Однак кожна з них передбачає додаткові витрати, організаційні зміни або юридичні обмеження.

Перший варіант — створити товариство з обмеженою відповідальністю (sp. z o.o.). Це польський аналог українського ТОВ, який може виступати роботодавцем та оформлювати іноземних працівників відповідно до законодавства. Втім, перехід від JDG до такої форми ведення бізнесу означає складніше адміністрування, додаткові бухгалтерські витрати та необхідність виконувати корпоративні формальності. Для невеликого підприємства, особливо на початковому етапі роботи, такі витрати можуть виявитися надмірними.

Другий варіант — співпраця з іноземними підприємцями за договорами B2B. У цьому випадку бізнес залучає не найманого працівника, а незалежного підрядника, який самостійно зареєстрував господарську діяльність і надає послуги за договором. Проте такий формат має відповідати фактичному характеру співпраці. Якщо підприємець формально працює за B2B, але на практиці виконує обов'язки звичайного найманого працівника, відповідні відносини можуть бути перекваліфіковані як трудові.

⚠️

Крім того, не всі працівники готові відкривати власну JDG, самостійно сплачувати податки та внески, вести бухгалтерію й відповідати за адміністративні формальності.

Третій варіант — залучення персоналу через агенцію тимчасового працевлаштування. За такої моделі офіційним роботодавцем є агенція, яка укладає з працівником трудовий або відповідний цивільноправовий договір, забезпечує необхідне оформлення для легальної роботи, нараховує заробітну плату та сплачує передбачені законодавством податки і внески до системи соціального страхування ZUS. Підприємець натомість укладає договір з агенцією про надання персоналу. Працівники виконують завдання на його підприємстві, а оплата послуг агенції може розраховуватися відповідно до фактично відпрацьованого часу. При цьому підприємець організовує робочий процес, визначає завдання, контролює робочий час і забезпечує належні умови та безпеку праці в межах своїх законодавчих обов'язків.

Однак і цей механізм має обмеження. Зокрема, загальний строк виконання тимчасової роботи однією особою для одного роботодавця-користувача за загальним правилом не може перевищувати 18 місяців протягом 36 місяців. Також тимчасових працівників заборонено залучати до окремих видів особливо небезпечних робіт.

Як перевірити агенцію працевлаштування

У Gremi Personal наголошують, що перед укладанням договору підприємцям необхідно перевірити правовий статус агенції та її можливості щодо оформлення іноземних працівників.

«Перед підписанням договору з агенцією варто переконатися, що компанія внесена до відповідного реєстру (KRAZ), має необхідні повноваження для роботи з іноземцями та може оформити конкретного працівника на відповідних умовах», — радить Євген Кіріченко, засновник Gremi Personal.

KRAZ (Krajowy Rejestr Agencji Zatrudnienia) — польський державний реєстр агенцій зайнятості. Він дозволяє перевірити, чи зареєстрована компанія та на які види діяльності поширюється її реєстрація.

Водночас наявність агенції в реєстрі ще не означає, що вона може оформити будь-якого працівника. Важливими залишаються його міграційний статус, наявність права на роботу та відповідність запропонованої моделі співпраці вимогам польського законодавства.

Понад 109 тисяч українських підприємств: чому проблема важлива для польської економіки

Обмеження на залучення персоналу можуть мати відчутні наслідки з огляду на масштаби українського підприємництва в Польщі. За даними Польського економічного інституту (PIE), протягом 2022–2025 років громадяни України зареєстрували в країні 109,1 тисячі одноосібних підприємств JDG. Лише у 2025 році українці відкрили 31,4 тисячі таких бізнесів. Найбільше нових українських JDG працювали у будівництві — 24%. Ще 13% припадало на телекомунікації та комп'ютерне програмування.

💡

Українці також відіграють помітну роль на польському ринку праці загалом. Згідно з дослідженням Deloitte та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), економічний внесок українських біженців у 2025 році оцінювався приблизно у 2,4% ВВП Польщі, або близько 94 млрд злотих.

Водночас рівень зайнятості українських біженців зріс до 76% проти 69% роком раніше. Таким чином, доступ до легального працевлаштування іноземців має значення не лише для окремих компаній, а й для розвитку підприємництва та польської економіки загалом.

«За таких умов можливість легально залучати іноземних працівників важлива не лише для розвитку українського підприємництва в Польщі, а й для доступу українців до роботи. Якщо підприємець не може оформити працівника безпосередньо, співпраця з агенцією може стати альтернативою для обох сторін», — переконаний Євген Кіріченко.

Проте підприємцям, які зіткнулися з труднощами під час оформлення працівників, варто насамперед з'ясувати причину відмови або неможливості подання документів. Правила залежать від конкретної процедури, правового статусу роботодавця та підстав перебування іноземця в країні. Тому перед зміною форми бізнесу чи укладанням договору з посередником доцільно перевірити доступні варіанти працевлаштування у відповідному управлінні праці або з фахівцем із польського міграційного законодавства.