У польському інформаційному просторі дещо зменшилася кількість найбільш радикальних антиукраїнських висловлювань. Водночас реальна кількість повідомлень про ймовірні злочини на ґрунті ненависті проти українців продовжує зростати. Про це свідчать результати дослідження аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal, який проаналізував польськомовний інформаційний простір за липень 2026 року.
Що змінилося в польському інфопросторі
У липні, порівняно із червнем, зменшилася частка найбільш агресивного антиукраїнського контенту. Йдеться про прямі етнічні образи, дегуманізуючі висловлювання, заклики до колективного покарання українців, виправдання фізичного насильства та вимоги обмежити права людей через їхнє походження.
Водночас негативні дискусії навколо міграції, соціальної допомоги, бюджетних витрат та історичної пам’яті залишаються помітною частиною польського інформаційного простору.
Для дослідження аналітики вивчали відкриті публікації та коментарі у Facebook, X, TikTok, YouTube та Instagram, а також обговорення під матеріалами польських медіа. Потенційні випадки мови ворожнечі додатково перевіряли вручну.
Поляки частіше захищають українців
Однією з головних тенденцій липня стало посилення так званого контрмовлення. Польські користувачі, представники громадських організацій та органів влади почали частіше публічно засуджувати ксенофобію, напади на українців і спроби перекласти відповідальність за дії окремих людей на всю українську громаду.
Аналітики вважають, що у польському суспільстві формується механізм саморегуляції: мова ворожнечі дедалі частіше отримує відкритий осуд з боку самих поляків.
Після нападу на українців у Бельсько-Бялій міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський заявив про необхідність рішучої реакції поліції та нульову терпимість до проявів ненависті. Із засудженням також виступили міністерка освіти Барбара Новацька, а також мери Сопота і Вроцлава.
Польська влада частіше говорить про користь українців для економіки
Змінюється й офіційна риторика польських державних установ. Якщо раніше українців часто розглядали насамперед як отримувачів гуманітарної допомоги, то тепер польські посадовці дедалі частіше наголошують на їхньому внеску в економіку країни.
Міністерка сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Агнешка Дземянович-Бонк заявила, що масовий від’їзд українців став би серйозним ударом для польської економіки. За наведеними нею даними, рівень зайнятості українців у Польщі перевищує 70%.
Майже 68% усіх іноземців, які працюють у Польщі, є громадянами України. Українські працівники особливо важливі для виробництва, логістики, будівництва та аграрного сектору, де вже відчувається дефіцит персоналу.
Кількість повідомлень про злочини ненависті зросла
Попри певне пом’якшення риторики в інтернеті, ризики фізичної та вербальної агресії проти українців не зникли.
За даними Головного управління поліції Польщі, у першому півріччі 2026 року українці подали 180 повідомлень про ймовірні злочини на ґрунті ненависті. Це більш ніж на 30% перевищує показник аналогічного періоду 2025 року.
Йдеться саме про зареєстровані заяви, а не про злочини, уже підтверджені судами. Однак ці дані демонструють розрив між зниженням агресивної риторики в інформаційному просторі та збереженням реальної небезпеки для українців.
Економічні зв’язки між Україною та Польщею залишаються міцними
Аналітики також не зафіксували системного погіршення польсько-української економічної співпраці.
Польща залишається другим після Китаю торговельним партнером України, а Україна посідає сьоме місце серед напрямів польського експорту. Частка України в польському експорті зросла з 1,5% у 2021 році до 3,5% у 2026 році.
У Польщі зареєстровано понад 90 тисяч українських індивідуальних підприємців і десятки тисяч компаній за участю українського капіталу. В Україні продовжують працювати понад 600 польських компаній.
Обсяг польського експорту в Україну збільшився з €6,3 млрд у 2021 році до €15 млрд у 2025 році. За перші чотири місяці 2026 року він зріс ще на 11,8%.
Що це означає для українців у Польщі
Зменшення кількості найбільш радикальних антиукраїнських висловлювань є позитивною тенденцією. Важливо й те, що польські громадяни та представники влади стали частіше публічно захищати українців і засуджувати ксенофобію. Проте говорити про стійке покращення ситуації поки зарано. Аналітики наголошують, що рівень антиукраїнської риторики залежить від політичної ситуації, економічних проблем, медійного порядку денного, діяльності радикальних груп і реакції державних установ.
Тому українцям у Польщі варто розділяти дві тенденції: інформаційний фон поступово стає менш агресивним, однак ризики дискримінації, словесних нападів і насильства все ще залишаються.
