У Європейському Союзі розпочався новий етап обговорень майбутнього тимчасового захисту для українців після березня 2027 року. Якщо раніше в Брюсселі схилялися до поетапного завершення цього механізму, то тепер дедалі частіше лунає ідея, що ЄС шукає нову модель, яка дозволить уникнути правового вакууму для мільйонів людей.

Потреба в перегляді підходу виникла після того, як стало зрозуміло, що перехід українців із тимчасового захисту на національні дозволи проживання відбувається значно повільніше, ніж очікувалося. У багатьох країнах такі процедури виявилися складними через жорсткі вимоги до доходу, громіздку бюрократію та відсутність чітких механізмів зміни статусу.

Саме тому в ЄС повернулися до дискусії про те, що робити після 2027 року. За даними обговорень у європейських інституціях, 5 березня це питання розглядали міністри юстиції та внутрішніх справ країн ЄС, а 24 березня відбулося технічне обговорення в Раді ЄС. 

Очікується, що Єврокомісія представить нову пропозицію у травні, після чого її мають погодити держави-члени.

Серед варіантів, які вже звучать у дискусіях, — звуження кола осіб, що підпадають під захист. Зокрема, йдеться про можливість враховувати регіон походження українців, якщо окремі території визнаватимуться відносно безпечними. 

Окремо обговорюється підхід до чоловіків призовного віку, для яких деякі країни хотіли б запровадити додаткові обмеження.

Ще одна ідея, що з’явилася в європейських дискусіях, так званий «залишковий статус». Він міг би стати окремою правовою формою для найбільш вразливих категорій українців або для тих, хто не зможе перейти на інші типи дозволів на проживання.

На позицію Брюсселя впливають і рішення окремих країн. Так, Швейцарія вже визначила частину регіонів України як безпечні, Норвегія обмежила доступ до захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років, і Данія також розглядала подібні кроки. Не виключено, що окремі елементи цих підходів можуть бути використані і на рівні всього ЄС.

Водночас питання чоловіків призовного віку залишається одним із найчутливіших. Попри політичні заяви, які лунали раніше в окремих країнах, зараз вони користуються тими самими правами в межах тимчасового захисту, що й інші громадяни України. Однак у новій реформі для них можуть з’явитися окремі умови. 

Поки що немає остаточної відповіді і на питання, кого саме стосуватимуться можливі зміни. Один із імовірних сценаріїв стосується того,що нові правила застосовуватимуть передусім до українців, які прибуватимуть до ЄС у майбутньому, тоді як ті, хто вже отримав тимчасовий захист, зможуть зберегти поточний статус. Але остаточне рішення ще не ухвалене.

Окремо залишається відкритим питання довгострокового статусу. Наразі роки перебування в ЄС під тимчасовим захистом не зараховуються для отримання довгострокового резидентства Євросоюзу. Ідея змінити це вже звучала, однак наразі вона не має підтримки частини держав-членів і не знаходить однозначного схвалення з боку української влади.