Від початку 2022 року українці масово шукали прихисток за кордоном, де отримували статус особи з тимчасовим захистом (у рамках рішення ЄС від березня 2022 року). Багато з них виїхали разом із дітьми, тоді як чоловіки залишилися в Україні. Через це загалом склалися ситуації, коли:

• Подружжя живе у різних країнах;
• Виникає багато сімейних і правових питань: хто опікується дитиною, хто платить аліменти, як ділити майно, як оформлювати договори тощо.

У зв’язку з цим важливо зазначити, що статус тимчасового захисту — це юридичний факт, який утворює іноземний елемент у родинних відносинах. Що, своєю чергою, змінює правила, за якими вирішуються сімейні справи навіть між громадянами України. Про це розповідає Наталія Горбаль у статті «Набуття статусу особи з тимчасовим захистом як іноземний елемент у сімейних правовідносинах», де вона систематизувала ключові аспекти правового регулювання цього питання.

Головні моменти

1. ❗ Статус тимчасового захисту – не просто "статус", а юридично значуща дія

• Людина свідомо звертається до органів іноземної держави й погоджується жити там на певний час.
• Це створює нові правовідносини — наприклад, з державою, яка надає житло, допомогу, дозвіл на роботу.

Отже, ця дія впливає і на внутрішні справи родини: дитина ходить у школу за кордоном, майно купується не в Україні, виникають витрати, зобов'язання й нові форми участі батьків у житті дитини.

2.  Майно подружжя – як тепер регулюється?

• Якщо один з подружжя отримує тимчасовий захист і купує майно за кордоном (наприклад, квартиру, машину, техніку), — це вже майно, придбане за нових умов, із новими правовими наслідками.
• Такі дії можуть бути підпорядковані іншому (іноземному) праву, а не тільки українському.
• Шлюбний договір або договір про поділ майна вже не може бути складений так, як раніше — тільки за законами України. Може знадобитися врахування норм тієї країни, де проживає один із подружжя, якщо не був зроблений вибір права.

3.  Утримання дитини та аліменти

• Якщо дитина проживає з одним із батьків за кордоном, інший має виконувати батьківські обов’язки на відстані.
• Це стосується:
  • участі у вихованні;
  • сплати аліментів;
  • прийняття рішень щодо освіти, лікування тощо.
• Щоб уникнути спорів, батьки можуть укласти договір про участь у вихованні дитини.

❗ Через тимчасовий захист та роздільне проживання може виникати ситуація, коли дитина має центром життєвих інтересів іншу країну, а не Україну, і відповідні правові питання (опіка, аліменти, дозвіл на поїздки тощо) розглядатимуться за правом цієї країни.

4. Опіка і місце проживання дітей

• Дитина проживає з одним із батьків (переважно з матір’ю) за кордоном.
• Батько, який залишився в Україні, формально зберігає права батька, але виникають практичні труднощі:
  • як узгодити переїзд дитини;
  • як приймати спільні рішення;
  • як звертатися до суду, якщо є конфлікт?

Фахівці рекомендують: щоб запобігти непорозумінням, укладати договори – письмові домовленості між батьками, які можуть бути чинними як за українським, так і за іноземним правом.

5. Вплив на вибір права

• Коли між подружжям з’являється іноземний елемент (один із них проживає за кордоном на підставі тимчасового захисту), застосовуються норми міжнародного приватного права.

  Це означає, що:

  • треба визначати, за яким саме правом (українським чи іноземним) укладати договори;
  • навіть між двома громадянами України правила можуть змінюватися — через країну проживання одного з них.

Поради українцям із тимчасовим захистом:

➡️ Отримання статусу тимчасового захисту – це поворотна точка в правовому статусі особи.
➡️ Це впливає на всі аспекти сімейних відносин: майно, дітей, обов’язки, обов’язковість договорів.
➡️ Якщо сім’я розділена й один з батьків живе за кордоном, треба не відкладати питання – а чітко зафіксувати всі домовленості юридично.

Найважливіше — не покладатися лише на "домовились якось", а враховувати закони країни перебування і за потреби звертатися до юристів, які розуміють міжнародне право.

Стаття Наталії Горбаль стане корисним джерелом для тих, хто проживає за кордоном і хоче розібратися в особливостях правового регулювання цієї теми. Якщо після прочитання у вас залишилися питання або ви маєте схожу ситуацію, яку хочеться обговорити — приєднуйтесь до Telegram-каналу WCODE, де Наталія Горбаль ділиться корисною інформацією і відповідає на звернення особисто.